Рішення від 11.01.2020 по справі 160/9218/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2020 року Справа № 160/9218/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110000/2019/200103/2, прийняте відповідачем 11.06.2019 р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 04.06.2019 р. відповідачу для митного оформлення в режимі імпорту придбаного позивачем в Німеччині автомобіля «Mercedes-Benz Vito», 2018 р.в., кузов № НОМЕР_1 (стан - аварійний (після ДТП), не на ходу) подана митна декларація № UА110150/2019/225170 із зазначенням наступних складових митної вартості: ціна товару - 17 300 євро, транспортні витрати - 300 євро.

11.06.2019 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА110000/2019/200103/2, за яким митна вартість скоригована в сторону збільшення до 25 800 євро із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Позивач стверджує, що рішення прийняте відповідачем є протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості позивачем були надані усі необхідні документи.

Ціна автомобіля обумовлена тим, що він є аварійним та потребує відновлювального ремонту, відомості про що містяться в експертних висновках.

Оскаржуване рішення не містить обґрунтування того, чому відповідач не взяв до уваги відомості з висновків експертів.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

22 листопада 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що не згоден з доводами позивача та заперечує проти вимог адміністративного позову, оскільки рішення оформлені в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач 04.06.2019 р. звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару транспортного засобу - «Автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався (пошкоджений): марка - Mercedes-Benz, модель - Vіто Tourer 116 CDI, номер кузова/VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2143 см. куб., потужність двигуна - 120 кВт, екологічна норма не нижче - Євро-2, показник одометра (акт огляду) - 32872 км; дата виготовлення - 10.02.2018; дата першої реєстрації - 20.03.2018; колір - сірий; реєстраційний номер - НОМЕР_2 торговельна марка - Daimler-Benz AG, країна походження - Німеччина.» ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Мостиська-Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС на підставі попередньої митної декларації від 12.04.2019 №UА110150/2019/218346.

Заявлена декларантом фактурна вартість товару становить 17300,00 євро.

За результатами огляду посадовою особою митного органу зазначено: передній бампер, радіатор, підсилювач бампера, капот, передні фари, лакофарбове покриття автомобіля, забруднено салон та сидіння. Сліди оливи на двигуні.

У спірному митному оформленні було проведено контроль із застосуванням АСАУР відповідно до ст.337 МК України.

При внесенні електронної копії спірної митної декларації спрацювали наступні профілі ризиків.

На підставі частини 4 ст. 337 МК України автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР) за декларацією від 04.06.2019 №UА110150/2019/225170 (відмовлена) згенеровано форми митного контролю:

103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;

105- 2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

210-1 «Проведення митного огляду транспортного засобу»;

911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.»

В примітках до даних форм контролю зазначено наступне: Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 25700,00».

Відповідно до відомостей про транспортні витрати згідно наданої до митного оформлення ЕМД громадянки ОСОБА_1 вказано, що на доставлення товару декларантом понесено витрати у розмірі 300 євро, однак документально зазначена вартість доставки не підтверджена.

При цьому, транспортні документи (договір на перевезення та похідні документи або калькуляція транспортних витрат з підтверджуючими документами) до митного оформлення не надавались, що унеможливлює здійснення обчислення витрат та визначення точності заявлених даних.

Наданий до митного контролю інвойс від 30.03.2019 р. № 495 (переклад документу не надано) не містить даних щодо стану оцінюваного транспортного засобу, відсутні дані про пошкодження. Відсутні умови поставки авто.

Таким чином, сума, що підлягає сплаті або була сплачена, не піддається перевірці та обчисленню.

Вартість товару з урахуванням пошкоджень експертом встановлено на рівні 17 342 євро/шт. Витрати на відновлювальні роботи розраховано експертом на рівні 14 831 євро/шт.

Даний висновок має додаток, в якому зазначено калькуляцію ремонтних робіт, а також ціни на запасні частини, які потребують заміни.

При цьому, ціни на запчастини розраховано станом на 24.04.2019, що не кореспондується з періодом здійснення оцінки вартості автомобіля.

Також у відзиві зазначено про те, що довідкою від 24.04.2019 б/н отримувачем - ОСОБА_1 заявлено, що транспортні витрати до митного кордону України складають 300 євро.

Враховуючи інформацію наданої митної декларації країни відправлення від 11.04.2019 р. № 19PL402010E0416624 транспортний засіб транспортовано з м. Пшемисль (Польща) до п/п «Шегині-Мостиська». Однак, довідка отримувача не містить маршруту перевезення та зазначення калькуляції витрат на доставку транспортного засобу.

Згідно рахунку від 30.03.2019 р. № 495 оцінюваний товар «Автомобіль марки - MERCEDES-BENZ, модель - Vito Tourer 116 CDI, номер Kyзова/VIN WDF44770313434528» продано у м. Мейсен (Німеччина).

Враховуючи вищезазначене, довідкою від 24.04.2019 б/н не підтверджено на якому маршруті поза межами митної території України транспортні витрати складають 300,00 євро.

З урахуванням отримання від декларанта листа від 11.06.2019 щодо прохання завершити митне оформлення, посадовою особою митниці за результатами контролю правильності визначення митної вартості прийнято Рішення від 11.06.2019 № UA110000/2019/200103/2 про коригування митної вартості товару за ціною товару 20500,00 євро/шт.

Дане числове значення обране за основу коригування митним органом є максимально наближеним до рівня вартості товару, який застосував експерт у висновку від 05.08.2019 №1301т19 про оцінку КТЗ щодо середнього рівня вартості товару за наступними параметрами «Марка-CITROEN, модель - С4 Picasso 1.6: номер кузова/VIN - НОМЕР_3 ; тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1560 см3, потужність двигуна - 88 кВт, пробіг-111191 км.

03 грудня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що у відзиві відповідач протиправно посилається на наказ Державної митної служби України від 17.11.05 № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» та наказ Міністерства фінансів України від 31.07.15 № 684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», оскільки вказані накази не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, посилання відповідача на необхідність зазначення у заяві про транспортні витрати маршруту транспортування не обґрунтоване посиланням на законодавство України.

Позивач не може отримати у будь-якої фізичної або юридичної особи будь-який документ про понесені транспортні витрати.

Відповідачем не надано інформацію щодо автомобілів «Mercedes-Benz Vito» 2018 р.в., яка міститься в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», через що неможливо переконатись в обґрунтованості наявного в оскаржуваному рішенні твердження про те, що в інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичних/подібних товарів.

12 грудня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких останній зазначив, що твердження позивача стосовно того, що законом не встановлена форма документу, яким повинна підтверджуватись вартість транспортування автомобіля, що переміщуються своїм ходом як товар, спростовуються тим, що відповідно п. 10 ст. 58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Дніпропетровською митницею ДФС взята митна вартість автомобіля з митної декларації Волинської митниці ДФС від 28.05.2019 № UА806050/2019/107155, оскільки співпадає марка, модель, тип палива, робочий об'єм циліндрів, тобто відповідають технічним характеристикам транспортного засобу, ввезеного позивачем на митну територію України.

Щодо технічного стану транспортного засобу відповідач зазначив, що Дніпропетровською митницею ДФС надано до суду та направлено разом із відзивом Позивачу PrtSc витягу із бази даних ЄАІС про рівень цін по ЦБД, в якому зазначено технічний стан автомобіля марки «Mersedes-Benz», оформленого за митною декларацією № А806050/2019/107155.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

04.06.2019 р. відповідачу для митного оформлення в режимі імпорту придбаного позивачем в Німеччині автомобіля «Mercedes-Benz Vito», 2018 р.в., кузов № НОМЕР_1 (стан - аварійний (після ДТП), не на ходу) подана митна декларація № UA110150/2019/225170 із зазначенням наступних складових митної вартості: ціна товару - 17 300 євро, транспортні витрати - 300 євро.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару за ЕМД №UА110150/2019/225170 декларантом 04.06.2019 заявлено у графу 44 ЕМД та надано наступні документи:

рахунок купівлі-продажу від 30.03.2019 № 495;

акт про проведення огляду транспортного засобу від 12.04.2019 р. №UА20903/2019/25195, складений Львівською митницею ДФС;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.03.2018 №ХС797131;

лист щодо транспортування від 24.04.2019;

висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 24.04.2019 №ГО-981 про ідентифікацію КТЗ;

висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 18.05.2019 № 16/05/2019 про оцінку КТЗ;

паспорт громадянина України від 24.10.2002 НОМЕР_5 ОСОБА_1. ;

довіреність від 29.03.2019 № ННТ998736;

довідка з органу сертифікації від 23.04.2019 № 35083;

фотографії від 24.04.2019;

платіжні доручення від 08.04.2019;

закордонний паспорт ОСОБА_3 від 08.06.2017 НОМЕР_7

11.06.2019 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200103/2, за яким митна вартість скоригована в сторону збільшення до 25 800 євро із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення були наступні обставини викладені у повідомленні митниці декларанту.

Так, у повідомленні зазначено, що наданий до митного оформлення рахунок від 30.03.2019 №495 містить показник пробігу оцінюваного транспортного засобу: 32872 км. Акт митного огляду на кордоні від 12.04.2019 № UА20903/2019/25195 містить ідентичні дані щодо показнику пробігу - 32872 км. Крім того, вищезазначений акт містить дані щодо транспортного засобу, що здійснює перевезення на українських номерах НОМЕР_6/НОМЕР_4. Дані факти свідчать про здійснення перевезення відповідно перевізником. При цьому транспортні документи (договір на перевезення та похідні документи або калькуляція транспортних витрат з підтверджуючими документами) до митного оформлення не надавались, що унеможливлює здійснення обчислення витрат та визначення точності заявлених даних.

До митного оформлення не надано переклад документів складених іноземною мовою, в тому числі документ купівлі-продажу та інші документи. Наданий до митного контролю інвойс від 30.03.2019 р. №495 не містить даних щодо стану оцінюваного транспортного засобу, відсутні дані про пошкодження. Відсутні умови поставки авто. Враховуючи відсутність обумовлених положень щодо відстрочки оплати транспортного засобу - відсутні платіжні (або банківські) документи, що свідчать про факт оплати товару. Таким чином, сума що підлягає сплаті, або була сплачена не піддається перевірці та обчисленню. Вартість транспортного засобу зазначена як основа для дослідження вартості у висновку експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 18.05.2019 № 16/05/2019 - 32173,00 євро/шт. Вартість товару з урахуванням пошкоджень експертом встановлено на рівні 17 342 євро/шт. Таким чином, витрати на відновлювальні роботи розраховано експертом на рівні 14 831 євро/шт. Даний висновок має додаток, в якому зазначено калькуляцію ремонтних робіт, а також ціни на запасні частини, які потребують заміни. При цьому ціни на запчастини розраховано станом на 24.04.2019, що не кореспондується з періодом здійснення оцінки вартості автомобіля.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на те, що виявлена хоча б одна з обставин, за яких відповідач мав право вимагати подання додаткових документів із застосуванням ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження витрат на перевезення, суд має зазначити наступне.

У своїй декларації позивачем заявлені витрати на перевезення у розмірі 300 євро.

Також відповідачу позивачем було подано лист від 24.04.19 про те, що витрати на доставку авто склали 300 євро.

У цьому випадку перевізник не залучався до переміщення автомобіля. Автомобіль перебував у несправному технічному стані та не заводився, через що був ввезений знайомим позивача ОСОБА_4 з використанням мікроавтобуса «Іveco» н.з. НОМЕР_6 з причепом н.з. НОМЕР_4 , відомості про що є в митній декларації та акті митного огляду, складеному 12.04.2019 р. співробітником Львівської митниці ДФС у пункті пропуску через державний кордон України.

Позивач не може отримати у іншої особи будь-який документ про понесені транспортні витрати, адже автомобіль перемістила через митний кордон України фізична особа за дорученням.

Законом не встановлена форма документу, яким повинна підтверджуватись вартість транспортування автомобіля, що переміщується своїм ходом як товар.

У постанові Верховного Суду від 11.04.18 № 804/4680/16 зазначено, що якщо законом не визначено докази, виключно якими повинен підтверджуватись розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватись будь-яким доказами.

Посилання відповідача на Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» є необгрунтованими з огляду на те, що декларація митної вартості (ДМВ) не подається у разі декларування товарів, що переміщуються громадянами.

Якщо б подання ДМВ позивачем було обов'язковою умовою, то відповідач би мав виписати картку відмови у митному оформленні, однак, товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №UА110150/2019/226249 без подання ДМВ.

Щодо заявленої ціни ввезеного позивачем автомобіля.

Як було зазначено вище, ціна ввезеного автомобіля була заявлена позивачем на рівні 17 300 євро.

Як стверджує позивач у позовній заяві, така ціна автомобіля обумовлена тим, що він є аварійним та потребує відновлювального ремонту, відомості про що містяться в двох наданих відповідачу експертних висновках.

Так, в матеріалах справи міститься висновок експерта №ГО-981 Дніпропетровської торгово-промислової палати щодо технічного стану ввезеного позивачем автомобіля марки Mercedes-Benz, модель - Vіtо Tourer 116 CDI, номер кузова/VIN - НОМЕР_1 .

Так, у висновку зазначено, зокрема, що КТЗ не на ходу, має наступні пошкодження механічного характеру, що підлягають заміні:

Передній бампер у зборі з підсилювачем;

Передня панель;

Замок капота;

Передня ліва та права фари;

Капот;

Радіатор охолодження двигуна та кондиціонера;

Спрацьовані передні подушки безпеки.

Відповідно до висновку судового експерта від 18.05.2019 р. № 16/05/2019 дослідженню підлягав автомобіль з наступними характеристиками:

Марка, модель, модифікація КТЗ - «Mercedes-Benz Vito» Tourer 116 CDI;

Ідентифікаційний номер/VIN - НОМЕР_1 ;

Робочий об'єм двигуна - 2143 (дизель);

Потужність двигуна - 120;

Рік випуску 2018;

Дата першої реєстрації -20.03.2018

Дата зборки 10.02.2018

Строк експлуатації - 1,25 р.

Країна виробництва - Німеччина (Іспанія);

Власник - ОСОБА_1

Згідно вказаного висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 11 291, євро.

Однак, вказані висновки відповідачем не були узяті до уваги, а оскаржуване рішення не містить обґрунтувань, з якої причини вони не були досліджені відповідачем.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналогічна вимога міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, відповідно до яких обов'язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Оскаржуване рішення не містить такого обґрунтування, а містить інформацію про те, що відповідач взяв за основу митну вартість з іншої митної декларації №UА806050/2019/107155.

При цьому, який товар оформлений за митною декларацією № UA806050/2019/107155 та на яких комерційних умовах, в оскаржуваному рішенні не вказано, що не дозволяє переконатись в правомірності коригування митної вартості.

Лише у відзиві на позов відповідач зазначив, що посадовою особою митниці за результатами контролю правильності визначення митної вартості прийнято Рішення від 11.06.2019 № UA110000/2019/200103/2 про коригування митної вартості товару за ціною товару 20500,00 євро/шт.

Дане числове значення, обране за основу коригування митним органом, є максимально наближеним до рівня вартості товару, який застосував експерт у висновку від 05.08.2019 р. про оцінку КТЗ щодо середнього рівня вартості товару за наступними параметрами: Марка-CITROEN, модель - С4 Picasso 1.6: номер кузова/VIN - НОМЕР_3 ; тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1560 см3, потужність двигуна - 88 кВт, пробіг-111191 км.

Однак, суд має зазначити, що оцінка, як стверджує відповідач, наближеного товару, не відповідає дійсності, оскільки і марка і технічні характеристики автомобілів кардинально різняться.

Відповідачем не надано інформацію щодо автомобілів «Mercedes-Benz Vito» 2018 р.в., яка міститься в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», через що неможливо переконатись в обґрунтованості наявного в оскаржуваному рішенні твердження про те, що в інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичних/подібних товарів.

Відповідачем надано інформацію лише щодо двох автомобілів (один з яких взятий за основу під час прийняття оскаржуваного рішення), хоча в модулі «Рівень цін по ЦБД» відповідачем був встановлений параметр «100 найдешевших (за кг)».

Більше того, в наданому відповідачем витягу містяться відомості про аналогічні (подібні) автомобілі «Mercedes-Benz Vito» 2015 р. в. та 2016 р. в., чим спростовується твердження відповідача про відсутність в інформаційних ресурсах митних органів інформації щодо митних оформлень ідентичних/подібних товарів.

Дана обставинна прямо вказує на те, що відповідач мав можливість та в силу цього був зобов'язаний визначити митну вартість за ціною щодо аналогічних (подібних) товарів.

Верховний Суд у постанові від 26.02.19 у справі № 808/454/18 зазначив, що зазначення у рішенні про коригування митної вартості лише дати та номеру митної декларації на підставі яких здійснено коригування митної вартості імпортованих товарів, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Щодо оплати за автомобіль, суд також враховує наступне.

Оплата за автомобіль здійснена готівкою продавцю двома частинами (500 євро аванс за резервування та 16 800 євро оплати при передачі автомобіля), що підтверджується інвойсом.

Твердження відповідача щодо відсутності платіжних документів, суд не приймає, оскільки фізично не можуть існувати окремі банківські платіжні документи у випадку оплати готівкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200103/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає також за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС судові витрати у розмірі 768,4 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА110000/2019/200103/2 від 11.06.2019 р.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник

Попередній документ
87919112
Наступний документ
87919114
Інформація про рішення:
№ рішення: 87919113
№ справи: 160/9218/19
Дата рішення: 11.01.2020
Дата публікації: 03.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (12.08.2020)
Дата надходження: 12.08.2020
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості
Розклад засідань:
04.06.2020 10:20 Третій апеляційний адміністративний суд
04.06.2020 10:30 Третій апеляційний адміністративний суд
09.07.2020 11:00 Третій апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУКМАНОВА О М
суддя-доповідач:
ЛУКМАНОВА О М
відповідач (боржник):
Дніпровська митниця Держмитслужби
Дніпропетровська митниця ДФС
заявник апеляційної інстанції:
Дніпровська митниця Держмитслужби
заявник касаційної інстанції:
Соколовська Тетяна Анатоліївна
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Дніпровська митниця Держмитслужби
представник позивача:
Афонін Олександр Вікторович
суддя-учасник колегії:
БОЖКО Л А
ДУРАСОВА Ю В