Справа № 761/41713/19
Провадження № 1-кс/761/137/2020
07 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу захисника ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру -
в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника ОСОБА_3 на рішення слідчого про повідомлення про підозру, під час досудового розслідування в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Захисник ОСОБА_3 оскаржує повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21.08.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 294 КК України, як таке, що порушує принцип презумпції невинуватості, чим порушує право на справедливий судовий розгляд, є незаконним, оскільки, докази, зібрані не у порядку та спосіб, передбачені КПК України, тобто є недопустимі та неналежні.
Слідчий в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
В судове засіданні захисник ОСОБА_3 не з'явився, однак подав до суду клопотання про відкладення судового.
Судовий розгляд даної скарги неодноразово відкладався за клопотанням захисника ОСОБА_3 у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях, в останнє на 04.02.2020, з урахуванням клопотання захисника від 04.02.2020.
З врахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу до суду систематично не з'являється, тому з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність захисника ОСОБА_3 .
Суд, вивчивши матеріали скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, виходячи із наступного.
Як убачається з матеріалів скарги, повідомлення про підозру ОСОБА_4 було здійснено в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, відповідно до ст. 276 КПК України, після його затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою,щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Аналізуючи матеріали скарги та додатки до неї на обґрунтування здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_4 надані захисником ОСОБА_3 , вважаю їх достатніми для висновку про обґрунтованість підозри повідомленої останньому у причетності до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого.
Доводи сторони захисту з приводу недопустимості доказів та неналежності доказів, потребують детального дослідження порядку їх зібрання та глибокого аналізу цих доказів, як це має здійснювати суд, який розглядатиме кримінальне провадження по суті під час судового розгляду, який закінчується ухваленням вироку.
На стадії досудового розслідування від слідчого судді не вимагається здійснення оцінки доказів як це має здійснювати суд під час судового розгляду, який закінчується ухваленням вироку, а отже даних, які містяться у протоколах слідчих дій, достатньо для висновку - про обґрунтованість підозри, що виправдовує подальше здійснення досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.
Посилання сторони захисту на те, що у повідомлені про підозру допускаються формулювання, які порушують принцип презумпції невинуватості, суперечать вимогам КПК України до змісту повідомлення про підозру та не є підставою для скасування повідомлення про підозру.
Так, відповідно до вимог ст. 277 КПК України, у повідомленні про підозру містяться відомості, зокрема, про зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у межах якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Вказаним вимогам КПК України оскаржуване повідомлення про підозру відповідає, а наведення у підозрі змісту підозри, правової кваліфікації кримінального правопорушення, у межах якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, не може розцінюватись як порушення принципу презумпції невинуватості.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 216, 277, 303-307, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу захисника ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру від 21 серпня 2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1