28 лютого 2020 року Справа №160/1338/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -
03 лютого 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-2163-52/04-63 від 11 травня 2019року на суму 21030,90 грн. і вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-2163-52/04-63 від 09 серпня 2019року на суму 23785,08 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу сформовану ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-2163-52/04-63 від 03 грудня 2019року на суму 21030,90 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 17 грудня 2012 року позивач подав державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності, та 19 грудня 2012 року я подав до органу податкової служби заяву "про припинення платника податків". Позивач стверджує, що всі звіти щодо його підприємницької діяльності за відповідні періоди було здано, тобто, з цього моменту і до цього часу останній не здійснював жодної підприємницької діяльності та не отримував від неї доходу. Позивач вважав, що його підприємницьку діяльність було припинено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 . Вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску; засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки "Копія" та "Згідно з оригіналом"; уточненої позовної заяви для суду та врученням іншим учасникам справи, в якій слід визначитися із кількістю відповідачів у вступній частині позову.
Означену ухвалу суду від 10.02.2020 року отримано ОСОБА_1 17.02.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
24.02.2020 року позивачем до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву із відповідною кількістю копій для вручення учасникам справи та заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначив про те, що 28.01.2020 року останнім отримано листа, в якому містилась вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-2163-52/04-63 від 03 грудня 2019 року на суму 21030,90 грн. Разом з тим, щодо пропуску строку на отримання спірних вимог № Ф-2163-52/04-63 від 11 травня 2019 року на суму 21030,90 грн. та за № Ф-2163-52/04-63 від 09 серпня 2019 року на суму 23785,08 грн. ОСОБА_1 зазначив про те, що після отримання вимоги № Ф-2163-52/04-63 від 03 грудня 2019 року на суму 21030,90 грн., тобто після 28.01.2020 року, останній з подивом дізнався про існування ще двох датованих спірних вимог. За умови, що це не буде офіційним запитом на який вимоги будуть (як позивачу повідомили) відповідати не менше місяця, останньому надали копії незасвідчених вимог ГУ ДФС у Дніпропетровській області № Ф-2163-52/04-63 від 11 травня 2019року на суму 21030,90 грн. та № Ф-2163-52/04-63 від 09 серпня 2019року на суму 23785,08 грн. За отримання копій цих вимог позивач ніде не розписувався. Повідомити позивачу чи їх надсилали і на яку адресу так і не змогли. Отже, вимога № Ф-2163-52/04-63 від 11 травня 2019 року на суму 21030,90 грн. та вимога № Ф-2163-52/04-63 від 09 серпня 2019 року на суму 23785,08 грн., копії яких долучені до позовної заяви позивачем, у розумінні діючого законодавства взагалі не отримувались, а про їх існування позивачу також стало відомо лише після 28 січня 2020 року.
Також, у поданому до суду повторно адміністративному позові (24.02.2020 року) позивачем як і в попередньому (03.02.2020 року) позивачем у вступній частині позовної заяви відповідачами визначено як Головне управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, що не відповідає наведеним вище положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
До того ж, як вже зазначалось в ухвалі суду від 10.02.2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України. Іншою постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Головне управління ДФС у Дніпропетровській області реорганізовано шляхом його приєднання до відповідного територіального органу Державної податкової служби - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. З метою реалізації вказаної постанови, наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 року № 14 затверджено положення про територіальні органи ДПС, зокрема положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. 28.08.2019 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби", відповідно до якого Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу. У зв'язку із даним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р, Державною податковою службою України видано наказ від 28.08.2019 року № 36, згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України (ДПС) функцій і повноважень Державної фіскальної служби України (ДФС), що припиняється. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.09.2019 року №17 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області" ГУ ДПС у Дніпропетровській області розпочало свою діяльність.
Тобто, в даному випадку у даній позовній заяві, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області є правонаступником ГУ ДФС у Дніпропетровській області, то й відповідачем по суті слід вказати як ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відтак, позивачу необхідно визначитися із кількістю відповідачів, про що до суду слід подати уточнену позовну заяву для суду та для вручення учасникам справи.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача на те, що Відповідно до ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не у повному обсязі засвідчені позивачем належним чином.
Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом".
Згідно з частинами другою, третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.02.2020 року станом на 28.02.2020 року не виконані, слід дійти висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 46, 118, 121, 133, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідної кількості учасників справи із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом";
- уточненої позовної заяви для суду та врученням іншим учасникам справи, в якій слід визначитися із кількістю відповідачів у вступній частині позову.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник