18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 925/1399/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (м. Київ) до фізичної особи - підприємця Ломохової Світлани Віталіївни ( м. Черкаси) про стягнення 10 267,35 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 267,35 грн. з яких: 6 498,26 грн. заборгованості по орендній платі, 671,13 грн. інфляційних збитків, 244,00 грн. як 3% річних та 2 853,96 грн. пені на підставі договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017, укладеного між сторонами у справі.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
В засідання представники сторін не з'явилися, яка обов'язковою не визнавалася.
Відповідачем відзив на позов не подано. Оголошення про виклик відповідача розміщено на веб-порталі судової влади України, а утому у відповідності до ч. 4 ст.122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають лише до часткового задоволення, виходячи з такого:
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (далі - Орендодавець, позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем Ломоховою Світланою Віталіївною ( далі - Орендар, відповідач по справі) було укладено договір оренди приміщення № 01-11/17 (а.с. 13-17) у відповідності до якого Орендодавець за плату передає в тимчасове користування Орендареві приміщення, а Орендар зобов'язався вчасно сплачувати Орендодавцю за користування приміщенням. Місце розташування, відновна вартість з урахуванням індексації відповідно до законодавства України та інші характеристики приміщень вказуються сторонами в додатках до цього договору, що є його невід'ємними частинами, та в плані - схемі , що додається до цього договору у вигляді додатку ( п. 1.1. договору).
Орендна плата за місяць користування кожним приміщенням вказується у відповідному додатку до договору ( п. 5.1. договору).
Орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі даного договору, якщо інше не визначено Сторонами у відповідному додатку до договору. Орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахування суми на поточний рахунок Орендодавця вказаний в даному договорі. Щомісяця сторонами підписується акт виконаних робіт (наданих послуг).
Індексація вартості приміщень та орендної плати за користування приміщеннями в наступні місяці здійснюється відповідно до чинного законодавства України у випадку зміни рівня інфляції в Україні більше ніж в 5 разів, в порівняні з рівнем інфляції на дату підписання цього договору (п. 5.2. договору).
Орендна плата за відповідне приміщення нараховується з моменту підписання Сторонами акту прийому-передачі такого приміщення (п. 5.3. договору).
В орендну плату входять платежі за електроенергію, оплату експлуатаційних витрат, що надаються орендареві ( п. 5.6. договору).
01.11.2017 між сторонами у справі було підписано додаток № 1 до договору оренди (а.с. 19) за умовами якого Орендодавець передає, в тимчасове платне користування Орендареві частину приміщення що позначені на плані схемі як приміщення 2-5, 2-6, 2-8, 2-20, загальною площею 50,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411 (п. 1 додатку № 1).
Відновна вартість приміщення, що передається відповідно до умов цього додатку , становить 153886,32 грн. з урахуванням індексації відповідно до законодавства України ( п. 2 додатку № 1).
Строк оренди приміщення за цим додатком починає свій перебіг з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення вказаного в п. 1 цього додатку та діє до 31 грудня 2018 р. включно ( п. 3 додатку № 1).
Орендар за користуванням приміщенням сплачує на користь Орендодавця орендну плату у розмірі без ПДВ 5108,33 грн., крім того ПДВ -1021,67 грн. , а всього з ПДВ -6130,00 грн. (шість тисяч сто тридцять гривень 00 коп.) з урахуванням індексації відповідно до законодавства України (п. 4 додатку № 1).
15.11.2017 між сторонами у справі підписано акт прийому - передачі до договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017 (а.с. 20) з вказівкою, що за цим актом відповідач прийняв у користування приміщення площею 50,0 кв.м. за адресою бул. Шевченка, 411 у м. Черкаси, претензій щодо стану приміщення немає.
Додатковою угодою від 19.01.2018 (а.с. 21) сторонами були внесені наступні зміни до додатку № 1:
а саме п. 1 викладено в наступній редакції:
" 1. Орендодавець передає, в тимчасове платне користування Орендареві частину приміщення що позначені на плані схемі як приміщення 2-5, 2-6, 2-8, 2-20, загальною площею 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411"
"п. 4 Орендар за користуванням приміщенням сплачує на користь Орендодавця орендну плату у розмірі без ПДВ 4313,33 грн., крім того ПДВ - 862,67 грн. , а всього з ПДВ -5176,00 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят шість гривень 00 коп.) з урахуванням індексації відповідно до законодавства України".
Ця додаткова угода вступає в законну силу 01 лютого 2018 року.
Додатковою угодою від 23.03.2018 ( а.с. 22) сторонами були внесені наступні зміни до додатку № 1:
а саме п. 1 викладено в наступній редакції:
" 1. Орендодавець передає, в тимчасове платне користування Орендареві частину приміщення що позначені на плані схемі як приміщення 2-8, 2-20, загальною площею 33,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411"
"п. 4 Орендар за користуванням приміщенням сплачує на користь Орендодавця орендну плату у розмірі без ПДВ 3425,95 грн., крім того ПДВ - 685,19 грн., а всього з ПДВ -4111,14 грн. (чотири тисячі сто одинадцять гривень 14 коп.) з урахуванням індексації відповідно до законодавства України".
Ця додаткова угода вступає в законну силу 01 квітня 2018 року.
31.03.2018 між сторонами підписано акт прийому - передачі ( а.с. 23), яким засвідчено, що Орендар повернув, а Орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення, яке знаходилось у платному користуванні Орендаря за адресою : м. Черкаси, бул. Шевченка, 411, а саме кімнату 2-6 (згідно додатку "План - схема" до договору оренди) загальною площею 8,7 кв.м.
На момент підписання акту прийому -передачі орендована площа складає 33,6 кв.м.
18.06.2018 між сторонами було підписано угоду про розірвання договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017 ( а.с. 24) в якій сторони дійшли до згоди розірвати договір з 19 липня 2018 року. Останнім днем дії договору сторони погодили вважати 18 липня 2018 року.
За актом прийому-передачі від 18.07.2018 (а.с. 25) Орендар повернув з оренди, а Орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення, яке знаходилось у платному користуванні Орендаря за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 411, загальною площею 33,6 кв.м.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначено позивачем, відповідач зобов'язання за договором оренди на час його розірвання повністю не виконав, а саме не сплатив орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 6 498,26 грн., яка рахується за період з червня 2018 року по 18 липня 2019 (а.с. 5).
Доказів про сплату за оренду коштів у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідач суду не надав.
06.08.2018 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1 (а.с. 26) в якій просить відповідача сплатити заборгованість:
- за користування приміщенням у червні 2018 року у розмірі 4 111,14 грн. у тому числі ПДВ 685,19 грн.
- за користування приміщенням у липні 2018 року в розмірі 2 387,12 грн. у тому числі ПДВ 397,85 грн.
Дана заборгованість підтверджується актами надання послуг:
- № 660 від 30.06.2018 на суму 4 111,14 грн. ( а.с. 29);
- № 689 від 18.07.2018 на суму 2 387,12 грн. ( а.с. 30).
Відповідач відповіді на дану претензію не надав, орендну плату в сумі 6498,26 грн. не сплатив, порушивши права позивача та спричинивши виникнення спору.
Доказів повної сплати орендної плати у справу не подано, строк виконання зобов'язання є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 6498,26 грн.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється зазвичай виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.4. договору при несплаті Орендарем орендної плати у встановлені договором строки нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен календарний день прострочення.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим договором припиняється у день виконання цих зобов'язань (п. 7.3. договору).
Даною істотною умовою договору сторонами врегульовано скасування обмеження нарахування пені лише протягом 6 місяців з часу виникнення права на нарахування пені, як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України (якщо інше не передбачено договором).
Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 853,96 грн. пені за період з 06.09.2019 по 18.11.2019 (а.с. 31-32).
Суд перевіривши нарахування позивачем пені в сумі 2 853,96 грн. за період з 06.09.2019 по 18.11.2019, встановив неправильність їх нарахування за допомогою калькулятора "Ліга-закон".
Після належного перерахунку сума пені за вказаний період складає лише 2 850,93 грн.
Доказів сплати пені у справі немає, строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 2 850,93 грн. пені, проти чого відповідач не заперечив.
Позивач також просить стягнути з відповідача 671,13 грн. інфляційних втрат та 244,00 грн. 3 % річних за період з 06.09.2019 по 18.11.2019.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.
Суд перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 671,13 грн. та 244,00 грн. 3 % річних за період з 06.09.2019 по 18.11.2019 встановив неправильність нарахування 3 % річних за допомогою калькулятора "Ліга-закон".
Після належного перерахунку сума 3 % річних могла б скласти 244,61 грн. Розрахунок інфляційних втрат зроблено вірно.
Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині 3% річних, то до стягнення підлягає 671,13 грн. інфляційних втрат та 244,00 грн. як 3 % річних за період з 06.09.2019 по 18.11.2019.
Правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами. Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами відповідачем у справу не подано, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6498,26 грн. залишку заборгованості по орендній платі, 671,13 грн. інфляційних втрат, 244,00 грн. як 3% річних та 2 850,93 грн. пені на підставі договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017.
В решті вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії відповідача, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1921,00 грн. повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Ломохової Світлани Віталіївни ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (ідентифікаційний код 33103969, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 пов. 3) --- 6498,26 грн. заборгованості по орендній платі, 671,13 грн. інфляційних збитків, 244,00 грн. як 3% річних, 2 850,93 грн. пені на підставі договору оренди приміщення № 01-11/17 від 01.11.2017 та 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 29 лютого 2020
Суддя Н.М. Спаських