Справа № 991/804/20
Провадження1-кс/991/1425/20
25 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала заяву про відвід - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги на постанову прокурора САП ОСОБА_6 від 02.01.2020 року про зупинення досудового розслідування,
До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали заявленого відводу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 991/804/20.
У своїй заяві адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/804/20 за його скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора САП ОСОБА_6 від 02.01.2020 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001196 від 21.12.2019 року, у порядку статті 303 КПК України. Справу розглядає слідча суддя ОСОБА_5 .
У заявника виникли сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 , що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України та позбавляє права суддю брати участь у даному кримінальному провадженні.
Разом з цим, ч. 1 ст. 80 КПК України, зобов'язує суддю, за наявності підстав передбачених ст.ст. 75-79 КПК України заявити самовідвід.
До обставин, які викликають сумніви в неупередженості слідчого судді відносить, те, що у межах кримінального провадження № 52019000000001196 від 21.12.2019 оскаржувалися та оскаржується дві постанови про зупинення кримінального провадження. Відповідно до автоматизованого розподілу справ, розгляд скарги відбувався, а також відбувається під головуванням слідчої судді ОСОБА_5 .
При оскарженні постанови про зупинення досудового розслідування адвокатом ОСОБА_7 подано додаткові пояснення адвокатом ОСОБА_3 , відповідно до змісту яких слідством не надано даних про направлення повістки про виклик ОСОБА_4 для проведення слідчих дій до 13.11.2020 року, тобто до дати, начебто, здійснення письмового повідомлення про підозру. Слідча суддя жодним чином не вдавалась до оцінки та дослідження згаданих доводів та документів.
31 січня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду слідчої судді ОСОБА_5 у справі № 991/150/20 (провадження № 1-кс/991/151/20) скаргу адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення. При винесенні ухвали, слідча суддя залишила поза увагою вимоги закону, не заслухала позицію сторін з приводу цього питання, зробила свій висновок, чим порушила принцип змагальності. Вказане викликає сумніви в неупередженості судді і при розгляді справи № 991/804/20 за скаргою на другу постанову від 02.01.2020 року про зупинення досудового розслідування. В обґрунтування цього, захисник посилається на помилковість застосування суддею правових норм при винесенні ухвали від 31 січня 2020 року у справі № 991/150/20 (провадження № 1-кс/991/151/20), а оскільки подана ним скарга на оскарження постанови про зупинення досудового розслідування від 02.01.2020 у вказаному кримінальному провадженні та доводи, що у ній зазначені є ідентичними до тих, що наводилися захисником слідчому судді ОСОБА_5 під час оскарження першої постанови від 21.12.2020 року та подання ним письмових пояснень з відповідними доказами в межах іншого провадження, яке відбувалося також під її головуванням, є очевидним, що слідчий суддя ОСОБА_5 вже має сформовану позицію, щодо віднесення СТ «БОРОВИК» до житлово-експлуатаційної організації, та як наслідок, набуття статусу підозрюваного його Довірителем - ОСОБА_4 .
А тому, суб'єктивність слідчого судді ОСОБА_5 при розгляді скарги на постанову прокурора від 02.01.2020 року про зупинення досудового розслідування наразі ставиться під сумнів.
Крім цього, слідча суддя не задовольняє клопотання про витребування документів, доступ до яких адвокат не має можливість.
Враховуючи наведене та керуючись п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», із посиланнями на Рішення ЄСПЧ, просить задовольнити заявлений відвід слідчому судді.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у письмовій заяві.
У судове засідання слідча суддя не з'явилася, була повідомлена про судове засідання належним чином.
Слідчий суддя, який розглядає дану заяву про відвід, дослідив додані до заяви документи: заперечення, адвокатський запит, відповіді на адвокатський запит, статут садового товариства, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Статтею 76 КПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Заявник посилається, як підставу для відводу наступні обставини:
Повторна участь слідчої судді при розгляді скарги з тотожніми підставами, де раніше вже була відмова у задоволенні скарги, а тому повторна участь є неможливою через сформовану позицію; порушення принципу змагальності та неврахування доводів сторони захисту; невірне застосування правових норм, які регулюють статус садового товариства.
Серед підстав відводу адвокат посилається на п. 4 ст. 75 КПК України, тому суд повинен перевірити обставини викладені у заяві з урахуванням вимог закріплених у п. 4 ст. 75 КПК України щодо сумнівів в неупередженості судді при розгляді скарги.
Вивчаючи зазначені підстави, слідчий суддя, враховує вимоги національного законодавства та практику ЄСПЛ.
Так, у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року у п. 66 Європейський Суд з прав людини нагадав, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Щодо першого критерію, ОСОБА_3 не навів доказу, що суддя ОСОБА_5 будь-яким чином своєю поведінкою виразила свою прихильність чи упередженість до ОСОБА_3 або іншого учасника провадження. Всі доводи та аргументи, які зазначив адвокат зводяться до того, що слідча суддя або не прийняла до уваги позицію ОСОБА_3 або не вірно застосувала норми процесуального та матеріального права.
У своїх підставах ОСОБА_3 перераховуючи обставини, які на його думку вказують на упередженість не зазначає, дійсні обставини, які б вказували на те, що поведінка судді проявляє упередженість до ОСОБА_3 або прихильність до інших учасників провадження.
Враховуючи пояснення самого заявника, слідчий суддя не вбачає у відмові слідчим суддею витребувати документи за заявою адвоката, як упереджене ставлення до заявника, а розцінює це, як позицію судді, щодо організації та ведення судового засідання.
Що стосується інших обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості судді на думку адвоката, а саме сформовану правову позицію у судді при розгляді попередньої скарги, яка ґрунтувалася на аналогічних доводах, то суд звертає увагу на те, що позиція судді щодо відмови у задоволенні скарги необхідно розцінювати, як її правову позицію по справі, з урахуванням тих доказів, які надали сторони при розгляді конкретної справи. Посилання захисту на те, що суддя при розгляді подібної скарги буде дотримуватися попередньої правової позиції, навіть за наявності інших доказів, лише для того, щоб підтвердити свої висновки, до яких суддя дійшла при розгляді першої скарги, носять припустимий характер і не можуть бути підставами для відводу у контексті ст. 75, 76 КПК України.
Ухвалюючи будь-яке рішення суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Враховуючи це, суд не вбачає у діях слідчої судді ОСОБА_5 ознак суб'єктивного критерію, що дозволив би визначити її упередженість або прихильність до будь-якої із сторін.
При дослідженні об'єктивного критерію, має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Досліджуючи заяву про відвід та додані до них документи, суд не може визначити будь-які фактори, що можуть бути перевірені. Додані до заяви докази та пояснення заявника, пов'язані із доведенням своєї правової позиції при розгляді скарги і подані суду для того, щоб спростувати висновки до яких дійшов слідчий суддя при розгляді першої скарги. Суд досліджуючи додані докази звертає увагу на те, що у слідчого судді відсутні процесуальні повноваження переглядати та надавати оцінку висновкам до яких дійшов суддя при розгляді конкретної справи, а тому в цій частині не може їх оцінювати з точки зору певної правової позиції слідчого судді при розгляді скарг. У той же час долучені докази: Статут, запити адвоката, відповіді на запит адвоката не є доказами, які б свідчили про упередженість судді ОСОБА_5 при розгляді скарги по справі 991/804/20.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що недовіра до слідчого судді ОСОБА_5 викликана, саме її правовою позицією при розгляді попередньої скарги та ухваленим рішенням не на користь заявника, організацією ведення судового засідання. За таких обставин слідчий суддя не може прийти до висновку, що у діях судді ОСОБА_5 присутній об'єктивний критерій при визначенні «безсторонності».
У своїй заяві, адвокат ОСОБА_3 не навів очевидних ознак, які б дозволили зробити висновок, що є обставини зазначені у ст. 75 КПК України, які б виключали можливість слідчої судді ОСОБА_5 розглядати скаргу поданої адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .
Дослідивши всі заявлені підстави та оцінивши їх в контексті передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України слідчий суддя не вбачає мотивованих тверджень та підстав для задоволення відводу судді ОСОБА_5 , щоб вона не змогла брати участь у розгляді справи № 991/804/20 за скаргою ОСОБА_3 .
Отже, посилання адвоката ОСОБА_3 на наявність підстав для відводу слідчого судді є необґрунтованими.
Враховуючи наведене заява про відвід задоволенню не підлягає.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 75, 76, 81 309, КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 991/804/20- відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1