ун. № 759/7541/17
пр. № 2/759/130/20
24 лютого 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Величко Т.О.,
за участю секретаря судового засідання Штанько В.О.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва", Комунального підприємства "Дирекції з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м.Києва до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
встановив:
КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" та КП "Дирекції з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м.Києва" звернулись до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Позов мотивований тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно довідки з місця проживання, сім"ї та реєстрації, виданої Комунальним концерном "Центр комунального сервісу" є наймачами кв. АДРЕСА_1 , проживають в ній і користуються послугами, та не в повному обсязі та несвоєчасно здійснюють плату за надані житлово-комунальні послуги, що завдає позивачам, як надавачам таких послуг, збитків. З урахуванням сплати відповідачами 12.02.2020 року заборгованності в сумі 6 848,99 грн., зменшили позовні вимоги та просили стягнути з відповідачів на користь позивача-2 інфляційні нарахування - 45,73 грн. та 3 % річних - 2,66 грн., та на користь позивача-1 інфляційні нарахування - 571,57 грн. та 3 % річних - 134,64 грн. та сплачений судовий збір.
Ухвалою сідді від 24.05.2017 року відкрите провадження у справі та призначене судове засідання.
29.11.2019 року ухвалою суду закрите підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивачів КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» та Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" в судовому засіданні підтримала заяву про зменшення позовних вимог та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проти зменшених позовних вимог заперечувала, вказувала, що 12.02.2020 року ними було сплачено заборгованність в сумі 6 848, 99 грн., а стягнення інфляційних витрат і пені (процентів) не можуть бути застосовані до даних правовідносин.
Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з"явилась, про судові засідання була повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивачів та відповідачки ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до довідки форми № 3, виданої КЦ "Центр комунального сервісу" м.Києва зареєстровані в кв. АДРЕСА_1 разом з двома неповнолітніми дітьми (а.с.25).
Утримання та обслуговування адресою: АДРЕСА_2 , як це вбачається з матеріалів справи, здійснює КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва".
З огляду на правовстановлюючі документи позивач є надавачем послуг з утримання будинків та прибудинкової території.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Пунктом 5 ч. З ст. 20 цього ж Закону встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до квитанції від 12.02.2020 року відповідачами було сплачено заборгованність в сумі 6 848,99 грн. (а.с.164), у зв"язку з чим позивачами було зменшено позовні вимоги та вони просили стягнути з відповідачів на користь позивача-2 інфляційні нарахування - 45,73 грн. та 3 % річних - 2,66 грн., та на користь позивача-1 інфляційні нарахування - 571,57 грн. та 3 % річних - 134,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 цього ж Закону встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.
Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ст. 68 ЖК УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.534 ЦК України У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
У судовому засіданні представник позщивача пояснив, що відповідно до якоїсь бухгалтерскої програми у позивачів, у разі внесення коштів на оплату житлово-комунальних послуг пегшочергово погашається основний борг, та потчні платежі.
Судом встановлено, що відповідачем було внесено грошові кошти на рахунки позивачів, у зв"язку із чим, позивач зменшив розмір позовних вимог та посить стягнути суми передбачені ст. 625 ЦК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку позовна заява про стягнення витрат від інфляційних процесів та 3 % річних не доведена та не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав чітких розрхунків таких сум після проведення звірки щодо заборгованості за житлово-комунальні послугу із кожним із позивачів, розпрліл внесеної суми заборгованості по разхункам з урахуванням вимог ст. 534 ЦК України, а тому позов не доведений.
Керуючись ст. 625 ЦК України, т.61, 64, 68, ЖК УРСР, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 256, 257, 259, 264, 265, 279,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволення позову Комунального підприємства "Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва", Комунального підприємства "Дирекції з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м.Києва до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення.
Суддя Т.О. Величко