Справа № 755/16512/19
"21" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Передрій І.В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_1 ;
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
В жовтні 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 3 000,00 грн до 2 000,00 грн, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 березня 2009 року, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 11 квітня 2012 року. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 23 вересня 2017 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , від якого має малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2018 року по цивільній справі №755/3303/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру виплати аліментів, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 3 000,00 грн щомісячно. Позивач зазначає, що він з самого початку сплачував аліменти на утримання дітей, однак відповідач їх не отримувала, що було предметом розгляду опікунської ради. Вказаний вище розмір аліментів, на думку позивача, є завищеним і непосильним для нього, зважаючи на зміни в сімейному та матеріальному стані платника аліментів. Однак, колегія Київського апеляційного суду з цим не погодилась. На сьогоднішній день, ОСОБА_1 має ряд тяжких захворювань, які він отримав під час АТО, йому необхідні кошти на лікування, тому він не в змозі сплачувати із заробітної плати в розмірі 3 800,00 грн аліменти в розмірі 3 000,00 грн кожного місяця.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 42-43).
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
11 листопада 2019 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву з письмовими доказами на його обґрунтування (а.с.47-50). У відзиві відповідач просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначила, що діти сторін мають значні проблеми зі здоров'ям, позивач не допомагає в лікуванні і догляді за дітьми. Діти перебувають на обліку в психоневрологічній лікарні №2, потребують постійного лікування та особливого догляду. Зазначила, що син сторін - ОСОБА_3 займається в спортивній школі, на що витрачаються кошти, у дітей проблеми зі здоров'ям, однак позивач не допомагає в лікуванні та догляді за дітьми. Молодша дитина потребує постійної реабілітації. У ОСОБА_1 наявна заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 160 419,51 грн. Рішеням Дніпровського районного суду м.Києва
від 30 червня 2016 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав. Зазначає, що отримує всі кошти по аліментам, що надходять через виконавчу службу. Стверджує, що позивач надав неправдиві відомості щодо свого матеріального становища та отриманого доходу, та в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 3000,00 грн щомісячно.
Позивач ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не направив до суду відповідь на відзив.
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей - сина ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 3 000,00 грн до 6 000,00 грн, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня звернення до суду (а.с. 75-78).
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що у зв'язку з невиплатою аліментів, по яким наявна велика заборгованість, матеріальне становище ОСОБА_2 значно погіршилось, вона не має змоги самостійно утримувати та забезпечувати належний матеріальний стан сім'ї, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду про збільшення розміру аліментів на утримання дітей. Діти постійно хворіють та знаходяться на обліку в лікаря, тому позивач за зустрічним позовом несе додаткові витрати, викликані станом здоров'я дітей. Крім того, нею здійснюються постійні витрати на придбання обладнання для навчання дітей. Син займається в спортивній школі, а донька потребує постійної реабілітації. За переконанням позивача за зустрічним позовом, відповідач за цим позовом за станом здоров'я в змозі працювати, але спеціально не влаштовується на офіційну роботу та вводить суд в оману щодо свого матеріального становища. За умови сплати аліментів на дітей у розмірі 3000,00 грн, його участь у вихованні і розвитку дітей фактично є нерівноцінною, оскільки діти потребують у середньому на місяць 6000,00 грн і більше.
Ухвалою Дніпровського районного суд м.Києва від 05 грудня 2019 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, об'єднано їх в одне провадження та ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с. 123-124).
Відповідач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на зустріну позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Позивачем за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до суду додаткових заяв, пояснень також подано не було.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 23 січня 2020 року закінчено підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 134-135)
В судовому засіданні позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_1 первісний позов підтримав, з підстав викладених в позовній заяві та просив його задовольнити, в задоволені зустрічного позову просив відмовити. Додатково пояснив, що в нього погіршився стан здоров'я, переніс дві операції, проходить дообстеження. Аліменти сплачував у тому розмірі, в якому був в змозі. На теперішній час його заробітна плата становить 4700,00 грн.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_2 в судовому засіданні проти первісного позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні, вимоги зустрічного позову підтримала з підстав викладених в зустрічній позовній заяві та просила її задовольнити. Додатково пояснила, що позивач звернувся з первісним позовом у жовтні 2019 року, а повідомив, що хворіє з січня
2020 року, він має велику заборгованість по аліментам, діти потребують коштів на лікування, освіту, дозвілля. Розмір заробітної плати відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) становить 6000,00 грн на місяць. Донька сторін є інвалідом, потребує лікування та реабілітації. При цьому з позовною заявою про стягнення додаткових витрат, відповідач не зверталась. Позивач сплачує аліменти але не в повному обсязі та не кожного місяця.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м.Києва
від 03 серпня 2018 року у цивільній справі №755/3303/18 змінено розмір аліментів присуджених до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 27 березня 2015 року по цивільній справі №755/3468/15-ц, з 1 600,00 грн до 2 000,00 грн щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття дітей (а.с. 26-30).
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 03 серпня 2018 року змінено в частині визначення розміру аліментів, збільшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2 000,00 грн до
3 000,00 грн, щомісячно (сума підлягає індексації відповідно до закону), починаючи з дня набрання судового рішення законної сили і до повноліття дітей (а.с. 31-37).
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного суду від 19 грудня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від
07 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зміну розміру аліментів, присуджених за рішенням суду та стягнення заборгованості по сплаті аліментів - відмовлено.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року встановлено, що:
«… ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5), які постійно проживають та знаходяться на утриманні позивача. ОСОБА_4 , 2011 року народження, є дитиною інвалідом, має основний діагноз: дитячий аутизм (а.с.12,56-59).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у цивільній справі №2604/16549/2012 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 19.07.2012 року і до досягнення ними повноліття (а.с.83-85).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2015 року у цивільній справі №755/3468/15-ц зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , до 800 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття (а.с.26).
Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині зміни розміру аліментів, присуджених за рішенням суду, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є особою працездатного віку, з 18 липня 2018 року офіційно працевлаштований, має постійне місце роботи, посадовий оклад становить 3800 грн., має малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей від попереднього шлюбу, але не в розмірі, заявленому у позові.
…Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 просила збільшити розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду з 800 грн. до 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, посилаючись на те, що після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів та подальшого зменшення їх розміру, у відповідача існує заборгованість по сплаті аліментів, діти постійно хворіють, донька є дитиною-інвалідом, у зв'язку із чим позивач несе додаткові витрати на утримання дітей, враховуючи їх вік та стан здоров'я. Крім того, збільшився прожитковий мінімум на дітей, визначений державою, що також дає підстави ставити питання про збільшення розміру аліментів. Тобто, позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у твердій грошовій сумі.
Визнаючи розмір аліментів, суд першої інстанції вважав, що визначена позивачем сума аліментів у розмірі 3000,00грн. є завищеною, складає майже 80% заробітку відповідача, підтвердженого документально, та присудив відповідачу до стягнення аліменти на утримання двох дітей в розмірі 2000,00грн. щомісячно.
Колегія суддів, погоджуючись з висновком суду щодо необхідності зміни розміру аліментів, які стягуються за рішенням суду, вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи та припустився помилки, визначаючи розмір такого збільшення.
Тобто, збільшивши розмір аліментів до 2000 грн. щомісячно, суд фактично встановив прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який вже визначений законом.
Крім того, судом беззаперечно встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, що ставить позивача в більш вразливе матеріальне становище, оскільки діти проживають з нею та перебувають на її повному утриманні, більш того, за станом свого здоров'я як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_4 для повноцінного розвитку потребують більшого утримання. Дані обставини не заперечувались представником відповідача в суді апеляційної інстанції.
Одночасно колегія суддів вважає доводи представника відповідача щодо неспроможності ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання дітей від попереднього шлюбу у розмірі, заявленому позивачем, не прийнятними. Ці доводи є відверто цинічними, оскільки дитина, яка має обох батьків не повинна мати утримання на рівні прожиткового мінімуму. Як зазначено вище, забезпечення належного рівня життя своєї дитини є обов'язком батька.»
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
За змістом ст. 18 Конвенції «Про захист прав дитини», батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне положення дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, положення ст. 192 СК України регулюють зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.
При цьому, частиною 3 ст. 181 СК України встановлено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину: у частці від доходу платника аліментів і (або) у твердій грошовій сумі.
Виходячи зі змісту положень статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Також підставами для зміни розміру аліментів можуть бути зміни в сімейному стані платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та інші випадки, передбачені цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі
№ 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно наявних в матеріалах справи документів, на підтвердження позовних вимог про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 подав на підтвердження погіршення стану свого здоров'я: посвідчення, за яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, видане 10 грудня 2015 року (а.с.7); довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності - 10%, видану 22 березня 2016 року (а.с.8), а також медичну документацію на підтвердження наявності у нього певних захворювань, за період з 26 серпня 2015 року по 04 травня 2018 року (а.с.11-18), на підтвердження змін у матеріальному стані - довідку про доходи від 23 вересня 2019 року, згідно якої щомісяця нарахована позивачеві заробітна плата за період з травня по серпень 2019 року становить 4200,00 грн, а податок - 756,00 грн на місяць (а.с.19), та на підтвердження змін в сімейному стані - свідоцтво про шлюб, зареєстрований 23 вересня 2017 року з ОСОБА_5 (а.с.20) та свідоцтво про народження сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.21).
Як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , фактично позивач не погоджується з розміром аліментів, визначених постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та наводить доводи, які за своєю суттю є доводами касаційної скарги, а не позовної заяви.
При цьому слід зазначити, що вся надана позивачем медична документація існувала на час ухвалення Київським апеляційним судом постанови від 07 листопада
2018 року та була врахована судом апеляційної інстанції при розгляді та вирішенні справи, як і дані про укладення позивачем шлюбу 23 вересня 2017 року та народження від цього шлюбу дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Жодного доказу на підтвердження погіршення стану здоров'я, змін у сімейному стані, що відбулися з 07 листопада 2018 року позивачем до суду надано не було.
Більше того, згідно встановлених судами обставин та наявних в матеріалах справи доказів, розмір заробітної плати позивача збільшився з 3800,00 грн до 4200,00 грн на місяць, що свідчить про відсутність погіршення і його матеріального стану.
За таких умов, враховуючи відсутність визначених статтею 192 СК України підстав для зменшення розміру аліментів, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволенню не підлягає.
Що стосується зустрічної позовної заяви, суд також не вбачає визначених законом підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Київським апеляційним судом, при ухваленні постанови від 07 листопада
2018 року, серед іншого, було враховано, що донька сторін є дитиною-інвалідом, за станом свого здоров'я як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_4 для повноцінного розвитку потребують більшого утримання, у зв'язку із чим позивач несе додаткові витрати на утримання дітей, враховуючи їх вік та стан здоров'я, а також те, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, що ставить позивача в більш вразливе матеріальне становище, оскільки діти проживають з нею та перебувають на її повному утриманні.
Отже, вказані позивачем обставини щодо стану здоров'я дітей та наявності заборгованості по аліментам не змінилися після ухвалення Київського апеляційного суду постанови від 07 листопада 2018 року про зміну розміру аліментів.
Так, виписки з історії хвороби ОСОБА_4 за 2018 та за 2019 роки (а.с.110-111) є майже ідентичними, довідка про те, що донька сторін перебувала на реабілітації в жовтні 2019 року (а.с.112) та виписка з реабілітаційної карти (а.с.113) не містить відомостей про те, які кошти витрачались ОСОБА_2 у зв'язку з такою реабілітацією.
Крім того, з довідки розрахунку заборгованості по сплаті аліментів
від 01 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 з вересня 2018 року почав частково виконувати зобов'язання по сплаті аліментів, сплачуючи майже кожного місяця по 2000,00 грн.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 не позбавлена права звернення до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) в порядку, передбаченому статтею 196 СК України.
Разом з тим, позивач за зустрічним позовом, як і позивач за первісним позовом, не подала до суду жодного доказу, який не був би врахований апеляційним судом при ухваленні вищевказаної постанови та свідчив би про зміни в матеріальному чи сімейному стані, стані здоров'я сторін, а також про наявність інших обставин, що підлягають врахуванню при зміні розміру аліментів.
Витрати на дозвілля дітей (а.с.117) не є визначеною ст.192 СК України підставою для зміни розміру аліментів, як і зайняття ОСОБА_3 в дитячо-юнацькій спортивній школі (а.с.115), особливо з урахуванням відсутності відомостей про наявність будь-яких витрат, пов'язаних з відвідуванням сином сторін такої школи.
При цьому позивач за зустрічним позовом пояснила в судовому засіданні, що на утримання дітей нею витрачається на місяць 6000,00 грн, отже враховуючи положення статі 141 СК України щодо рівності обов'язків матері та батька щодо дитини, у тому числі й стосовно їх утримання, суд приходить до висновку, що стягнутої за рішенням апеляційного суду суми аліментів в розмірі 3000,00 грн, з урахуванням утримання дітей з боку ОСОБА_2 , буде достатньо для забезпечення належного матеріального утримання дітей та їх гармонійного розвитку.
Крім того, суд враховує, що позивач за зустрічним позовом не позбавлена права звернутися до суду з вимогою про стягнення додаткових витрат на дітей, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), як це передбачено статтею 185 СК України.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачі за первісним та зустрічним позовами звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», а в задоволенні позовів відмовлено, відшкодування судових витрат не здійснюється.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 150, 180, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 193, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_2 ) про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 (
ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 (
ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст рішення суду складено 27 лютого 2020 року.
Суддя: