КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
25 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаївському Жовтневого району Миколаївської області,є громадянкою України, заміжня, має середню освіту, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за виключенням необхідності надання невідкладної медичної допомоги їй та членам сім'ї, до 27 лютого 2020 року включно.
Покладенона підозрювану ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
• за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
• прибувати за кожною вимогою суду, прокурора або слідчого;
• утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 та доведеність існування таких ризиків, як можливість з боку підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, прийшов до висновку про застосування до ОСОБА_6 такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати фактичне місце проживання з 22:00 до 08:00 за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисник, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вказує, що в діях ОСОБА_6 немає складу злочину, передбаченого статтею 303 КК України, а саме примушування чи втягнення до заняття проституцією. На думку сторони захисту, повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є безпідставним, оскільки грунтується на припущеннях та на безпідставних звинуваченнях, недопустимих доказах. Як випливає із висновку експерта, так і з показань, безпосередньо зі слів і дій ОСОБА_6 вбачається, що жодних статевих послуг ніхто не надавав.
Апелянт посилається на те, що кримінальна відповідальність за заняття проституцією не передбачена, натомість адміністративна встановлена ст. 1811 КУпАП.
Також, як вказує захисник, затримання ОСОБА_6 відбулося з порушенням чинного законодавства.
Сторона захисту посилається і на відсутність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної.
Крім того, як стверджує апелянт, ОСОБА_6 має проблеми зі здоров'ям, а саме порок серця, що вказує на те, що їй раптово може бути необхідна медична допомога.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101060000284 від 16 вересня 2019 року за ознаками злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 2 ст. 303 ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи спільно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переслідуючи ціль, спрямовану на втягнення осіб на зайняття проституцією та надання послуг сексуального характеру, з метою наживи вступили у злочинну змову, розподіливши між собою функції, до яких входять: пошук клієнтів, втягнення осіб до заняття проституцією та рекламування послуг.
27 листопада 2019 року ОСОБА_12 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
28 січня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою слідчого Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 рокузадоволено вказане клопотання прокурора та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за виключенням необхідності надання невідкладної медичної допомоги їй та членам сім'ї, до 27 лютого 2020 року включно, з покладенням на підозрювану ОСОБА_6 відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора підстави для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуперевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характеризуючі дані про особу підозрюваної, в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, прокурором зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 з вчиненим злочином підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваної чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, прокурором доведено, що застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому враховуючи у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого злочину, обставини вчинення злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваної, в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Посилання захисника на можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту із забороною залишати фактичне місце проживання з 22:00 до 08:00, є необгрунтованими.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри у вчиненні злочину та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість підозрюваної вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим та таким, що порушує права підозрюваної, передбачені нормами національного та міжнародного законодавства немає.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви прийнятого рішення.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
На підставі викладеного, рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за виключенням необхідності надання невідкладної медичної допомоги їй та членам сім'ї, до 27 лютого 2020 року включно - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1326/2020
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_13
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1