27 лютого 2020 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/5665/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,
перевіривши відповідність апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
в складі судді Ярмола О.Я.
від 17 грудня 2019 року
у справі №357/6584/19 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
за позовом Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська»
до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л»,
третя особа: державний реєстратор Комунального підприємства «Перевага» Хоцінська Анна Миколаївна,
про визнання недійсним договору оренди землі,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська»
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2019 первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , подав до суду апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Однак, апеляційна скарга не оформлена у відповідності до вимог, встановлених пп. 2, 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки скаржником не надано копії скарги з доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи та не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Так, за приписами пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та додані письмові матеріали відповідно до кількості учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, учасниками справи, окрім скаржника ОСОБА_1 , є ПОП «Агрофірма Узинська», ТОВ «Роза-Л», державний реєстратор Комунального підприємства «Перевага» Хоцінська А.М.
Тобто, крім позивача, участь у справі приймає ще три учасники.
В додатках до апеляційної скарги зазначено про надання копії скарги з доданими матеріалами для всіх учасників справи. Водночас, матеріали справи не містять копій скарги, що підтверджується актом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2020, в якому зазначено про відсутність копій апеляційної скарги (а.с. 164).
З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно подати до Київського апеляційного суду копії скарги з доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи, а саме в кількості трьох примірників.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При зверненні позивача - юридичної особи ПОП «Агрофірма Узинська» до суду з первісним позовом у 2019 році підлягав сплаті судовий збір в сумі 1921,00 грн. В свою чергу при зверненні ОСОБА_1 , у 2019 році із зустрічним позовом підлягав сплаті судовий збір у сумі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі та просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні первісного позову і задоволення зустрічного позову.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду чи заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 4 034,10 грн (1921+768,40)х150%).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржник в додатках до апеляційної скарги зазначив про надання платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору. Водночас матеріали справи не містять платіжного доручення, що підтверджується актом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2020 (а.с. 164).
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують сплату скаржником судового збору у визначеному Законом порядку та розмірі.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 4 034 грн 10 коп. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, звертаємо Вашу увагу, що квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригінал документу про сплату (доплату) судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо такі підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення ухвалено 17 грудня 2019 року, повний текст якого складено 17 грудня 2019 року.
З апеляційною скаргою скаржник звернувся 07.02.2020, тобто з порушенням строку визначеного ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження. Як на підставу поновлення строку посилався на те, що копію оскаржуваного рішення суду отримав 08.01.2020 року у ТОВ «Роза-Л», так як за зареєстрованим місцем проживання копію рішення суду не отримував, а тому вважав, що наявні правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України (протягом 30 днів з дня отримання копії рішення суду).
Водночас, згідно зворотного поштового повідомлення, що міститься в матеріалах справи, копію оскаржуваного рішення ОСОБА_1 особисто отримав 28.12.2019 (а.с. 143).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Таким чином, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України останнім днем подачі апеляційної скарги є 27.01.2020.
Однак, як зазначалось вище апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 07.02.2019, тобто через 41 день після отримання копії рішення суду.
Разом з тим, звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження за період з 28.01.2020 по 06.02.2020.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо такі підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно протягом десяти днів з дня отримання ухвали подати до Київського апеляційного суду обгрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2019, в якій зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року - залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти з дня отримання ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О.Ф. Мазурик