Справа № 33/824/959/2020 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Дев'ятко В.В.
Категорія ст. 124 КУпАП. Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М
25 лютого 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Пліщука Л.І., ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року, -
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Не погоджуючись із постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року, захисник Пліщук Л.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування наведеного апелянт посилається на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, оскільки судом першої інстанції невірно встановлені обставини ДТП, механізм зіткнення транспортних засобів; положення транспортних засобів після зіткнення та локалізацію їх пошкоджень, які свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення п. 10.1 ПДР України.
Також, на його думку, на час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку сплинуло понад три місяці з дня вчинення правопорушення, а тому провадження підлягає закриттю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Пліщука Л.І.,які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення ОСОБА_3 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №276704 від 18 жовтня 2019 року о 08 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по пр-т. Степана Бандери, при зміні напрямку руху з пр-т. Героїв Сталінграду не впевнився у безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Scania», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по пр-т. Степана Бандери, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, при ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою винуватість не визнав та пояснив, що вважає дії водія автомобіля «Scania» такими, що призвели до ДТП, оскільки саме водій ОСОБА_3 порушив правила дорожнього руху, не дотримуючись бокового інтервалу при перестроюванні, внаслідок чого і відбулось ДТП, його автомобіль був попереду автомобіля «Scania» на пів корпусу, а тому водій автомобіля «Сканія» повинен був дати йому перевагу у русі, після того як відчув зіткнення, ОСОБА_1 дещо від'їхав, скерувавши автомобіль праворуч, що і зафіксовано на фото з місця ДТП.
У судовому засіданні захисник Пліщук Л.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що на автомобілі «Scania» виїжджав на пр-т. Степана Бандери з пр-т. Героїв Сталінграду, пропускаючи автомобілі, які рухались в попутному напрямку, почав перестроювання з третьої в другу смугу руху і в цей момент відчув удар у праву передню частину автомобіля. Уникнути зіткнення з автомобілем «Toyota» у нього фізичної можливості не було, так як він знаходився для нього в «мертвій зоні», і, з огляду на пошкодження, частково у його смузі руху.
Вислухавши пояснення учасників ДТП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пояснення ОСОБА_3 є послідовними, логічними та об'єктивно підтверджуються дослідженими доказами.
При цьому версія водія ОСОБА_1 щодо механізму виникнення ДТП свого підтвердження дослідженими доказами не знайшла.
Зокрема фотознімки, з місця ДТП, дані схеми ДТП (місце зіткнення, розташування автомобілів після ДТП); зафіксовані пошкодження автомобілів у результаті зіткнення: «Scania» (правий передній світловий сигнал повороту, ЛФП правого переднього крила, ЛФП правої сторони бампера та тріщина), «Toyota» (ліве дзеркало заднього виду, ліва передня дверка, задня ліва дверка, ЛФП лівого заднього крила), враховуючи їх локалізацію, механізм утворення, - свідчать про те, що саме порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України призвели до ДТП.
Доводи апеляційної скарги про те, що порушення водієм автомобіля «Scania» положень ПДР України стали причиною виникнення ДТП, перевіреними судом апеляційної інстанції доказами свого підтвердження не знайшли. Доводи захисника про те, що постанова щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження закриттю у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності на час перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції, не узгоджуються із положеннями Закону, оскільки судом першої інстанції на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у межах, строку передбаченого ст. 38 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінивши докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, вважаю, що висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, за обставин, встановлених судом, законний і належним чином вмотивований, а доводи апеляційної скарги - необґрунтовані.
Відповідно до змісту ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.
Переконливих доводів, які спростовували би висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року з наведених в апеляційній скарзі мотивів, за наслідками апеляційного перегляду рішення судом не встановлено.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційну скаргу захисника Пліщука Л.І. в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року як законну та обґрунтовану - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя,-
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 14 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляційну скаргу захисника Пліщука Л.І. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.М. Сітайло