26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 462/7896/19 пров. № А/857/2119/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Піліпенка Олега Сергійовича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Піліпенка Олега Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
суддя(і) у І інстанції Гедз Б.М.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 20 січня 2020 року,
17 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Піліпенка О.С. (далі - Інспектор), у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1840751 від 09 грудня 2019 року.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20 січня 2020 року у справі № 462/7896/19 позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
У апеляційній скарзі Інспектор просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відеозапис з реєстратора, на якому зафіксоване вчинене позивачем правопорушення, є належним та допустимим доказом, який був врахований Інспектором під час прийняття рішення по справі. Разом з тим, суд взяв до уваги пояснення позивача, які є необґрунтованими та неналежними, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права та як наслідок неправильного вирішення справи. Тому, на думку скаржника, таке рішення суду підлягає скасуванню.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 , він звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Піліпенка О.С., у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відноситься до компетенції органів Національної поліції.
Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.
При цьому підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, оскільки за змістом цієї норми допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, то можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду позов ОСОБА_1 до Інспектора, який є неналежним відповідачем у даному спорі, задоволенню не підлягає.
При цьому відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 229, 243, 272, 286, 308, 310, 313, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Піліпенка Олега Сергійовича задовольнити.
Скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 січня 2020 року у справі № 462/7896/19 та прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Піліпенка Олега Сергійовича серії ЕАК № 1840751 від 09 грудня 2019 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 27 лютого 2020 року.