вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" лютого 2020 р. Справа№ Б11/013-10
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Верховця А.А.
Отрюха Б.В.
розглянувши заяву про відвід суддів Верховця А.А., Отрюха Б.В.
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»
на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2018
у справі №Б11/013-10
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», Банк)
до 1. Закритого акціонерного товариства «Київський м'ясопереробний завод» (далі - ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод») 2.Товарної біржі «Міжрегіональна товарна біржа»
про визнання недійсними результатів торгів
у справі за заявою Малого підприємства «Плай» у формі ТОВ
до ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод»
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2010 було порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод».
Постановою Господарського суду Київської області від 19.11.2014 боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Микитьона В.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2017 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитьона В.В. на шість місяців до 21.12.2017.
У грудні 2017 року Банк в межах справи про банкрутство звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що відбувся 21.12.2017.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався:
- на відсутність згоди на продаж заставленого майна у складі цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК);
- наполягає на продаж майна окремими частинами за цінами, встановленими за результатом проведення оцінки незалежним експертом-оцінювачем.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі № Б11/013-10 в позові відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що
- ліквідатор має право на реалізацію майна ЦМК;
- початкова вартість ЦМК встановлюється законом як складова визначена судом всіх вимог кредиторів до боржника;
- надання забезпеченим кредитором згоди на реалізацію майна не охоплює умови та порядок реалізації такого майна, в тому числі шляхом проведення аукціону.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Ключовими аргументами апеляційної скарги є:
- порушеннями ліквідатором та організатором аукціону порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, шляхом реалізації майна в якості ЦМК;
- включення до ЦМК майна забезпеченого Банком, без згоди останнього;
- не отримання згоди на продаж заставного майна ухвалою суду та визначення організатора аукціону, непроведення ліквідатором оцінки майна, яке підлягало реалізації.
Постановою Київського апеляційного господарського суду 03.07.2018 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод», що відбувся 21.12.2017.
Не погодившись з прийнятим апеляційним судом рішенням 26.07.2019 ОСОБА_1 - як переможець спірного аукціону з продажу майна банкрута, подано касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі № Б11/013-10, а рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018 залишити без змін.
На думку, заявника касаційної скарги, при реалізації спірного майна були дотримані норми Закону про банкрутство.
Верховним Судом касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 скасовано, справу у частині оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2018 було передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова Верховного суду від 23.01.2020 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було залучено до справи покупців спірного майна справи ОСОБА_1 та Приватне підприємство «Сігма», тому при новому розгляді необхідно цих суб'єктів залучити до розгляду у справі в якості учасників справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 05.02.2019 для розгляду апеляційної скарги ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» у даній справі сформовано колегію суддів у складі: Пантелієнка В.О. - головуючий, судді Верховець А.А., Доманська М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 заяву головуючого судді Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі №Б11/013-10 задоволено, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.02.2019 для розгляду апеляційної скарги ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» у даній справі сформовано колегію суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, судді Верховець А.А., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено розгляд скарги на 04.03.2020
25.02.2020 ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою про відвід суддів Верховця А.А. та Отрюха Б.В.
Заява мотивована наявністю підстави, передбаченої ч.3 ст.36 ГПК України, а саме: судді, які брали участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи та заяву ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» про відвід суддів Верховця А.А. та Отрюха Б.В. від участі у розгляді справи №Б11/013-10, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Слід зазначити про те, ухвала Північного апеляційного суду від 12.07.2019 про закриття провадження у справі, яку постановили судді у складі колегії: Отрюх Б.В. - головуючий, судді Верховець А.А., Грек Б.М., не було скасовано в касаційному порядку.
За таких обставин, в даному випадку, розглянувши заяву ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» про відвід суддів Верховця А.А. та Отрюха Б.В. від участі у розгляді справи №Б11/013-10, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу вказаних суддів.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про відвід суддів Верховця А.А., Отрюха Б.В. від розгляду справи № Б11/013-10 визнати необґрунтованою.
2. Матеріали справи № Б11/013-10 передати на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді А.А. Верховець
Б.В. Отрюх