Постанова від 26.02.2020 по справі 240/11378/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11378/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

26 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Мацького Є.М. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представниці позивача: Зайцевої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

в листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови від 27.02.2019 Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у виконавчому провадженні №55462971 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчого збору у сумі 119 164,21 грн; визнання протиправною та скасування постанови від 27.02.2019 року Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у виконавчому провадженні № 55463098 про стягнення ОСОБА_1 на користь Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчого збору у сумі 365,40 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що стягнення виконавчого збору здійснюється безпосередньо в процесі примусового виконання судового рішення. При цьому стягнення державним виконавцем з боржника присуджених сум не відбулось, тому підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач та його представниця в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2014 рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 274/3296/13-ц стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як із солідарного боржника, на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором за № ML-010/260/2008 від 20.05.2008 року, яка складається з 74 603,08 доларів США: залишок заборгованості за кредитом -72 602,91 доларів США, що станом на 17.12.2014 рік за офіційним курсом НБУ (1 долар США становить 15,78 гривні) еквівалентно 1 145 673,92 гривень; несплачені проценти за користування кредитом - 2 000,17 доларів США, що станом на 17.12.2014 рік за офіційним курсом НБУ (1 долар США становить 15,78 гривень) еквівалентно 31 562,67 гривень; пеня за прострочення виконання зобов'язань - 14 405,54 гривень, а всього разом заборгованість становить 1 191 642,13 (один мільйон сто дев'яносто одна тисяча шістсот сорок дві гривень 13 копійок) гривень; стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" витрати зі сплаті судового збору у сумі 3654 грн.

26.10.2016 Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області на виконання рішення суду від 17.12.2014 видав виконавчі листи в справі № 274/3296/13-ц.

15.12.2017 ПАТ "ОТП Банк" звернулось до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявами про примусове виконання рішення суду від 17.12.2014 в справі № 274/3296/13-ц.

05.01.2018 старший державний виконавець Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Дудар Н.Є. прийняла постанову ВП № 55462971 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 274/3296/13-ц від 26.10.2016 про стягнення боргу в сумі 1191642,13 грн, в якій пунктом 3 постановлено стягнути з боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчий збір у розмірі 119164,21 грн; постанову ВП № 55463098 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 274/3296/13-ц від 26.10.2016 про стягнення 3654 грн, в якій пунктом 3 постановлено стягнути з боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчий збір у розмірі 365,40 грн.

Під час примусового виконання рішення суду, в межах ВП № 55462971 старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Дудар Н.Є. накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 постановою від 05.01.2018.

Згідно з постановою від 05.01.2018 виконавчі провадження № 55462971 та № 55463098 об'єднані у зведене за № 55482037.

18.12.2018 між ОСОБА_2 та АТ "ОТП Банк" укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 (про прощення боргу) до кредитного договору № ML-010/260/2008 від 20.05.2008, пунктом 2.2 якого передбачено, що за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та погашення боргових зобов'язань в сумі 557721,64 грн, позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання за кредитним договором перед банком в повному обсязі і банк здійснює анулювання (прощення) основної суми боргу в розмірі 2135875,89 грн.

Листом від 18.12.2018 № ВОО-12-4-10-73-5-5/734 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність майнових претензій та вимог до останнього по договору поруки до кредитного договору № ML-010/260/2008 від 20.05.2008.

22.12.2018 АТ "ОТП Банк" (а.с.23) звернулось до відповідача із заявами №ВОО-12-4-10/363 та №ВОО-12-4-10/364 про повернення виконавчих документів № 274/3296/13-ц від 26.10.2016 стягувачу без подальшого виконання.

На підставі вказаних заяв, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі листи № 274/3296/13-ц від 26.10.2016 повернуто стягувачу АТ "ОТП Банк" згідно з постановами від 27.02.2019. У вказаних постановах також зазначено про винесення в окремі провадження постанов про стягнення виконавчого збору.

27.02.2019 відповідач прийняв постанови про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 119164,21 грн у ВП 55462971 та про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 365,40 грн у ВП № 55463098.

11.03.2019 старший державний виконавець Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Дудар Н.Є. відкрив виконавчі провадження №58572020 та №58568825 з виконання постанов від 27.02.2019 № 55462971 та № 55463098.

Не погодившись із постановами про стягнення виконавчого збору від 27.02.2019 ВП №55462971 та ВП № 55463098, позивач звернуся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржувані постанови, відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Випадки, коли виконавчий збір не стягуються, визначені ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII.

Водночас, у виконавчому провадженні з виконання рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.12.2014 у справі № 274/3296/13-ц вказаних вище підстав не встановлено.

Згідно з ч.7 ст.27 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Посилання позивача на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.08.019 у справі № 274/3296/13-ц, якою визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №274/3296/13-ц, виданий 26.10.2016 р. Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області у справі №274/3296/13-ц, є необґрунтованими, оскільки вказана ухвала стосується виконавчого листа, у якому боржником зазначена ОСОБА_2 .

Водночас, згідно з копіями виконавчих листів від 17.12.2014 (а.с.83, 112) та наявними в матеріалах справи копіями зведеного виконавчого провадження № 55482037 боржником вказано ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що вказані вище обставини не свідчать про наявність підстав, за яких виконавчий збір не стягується.

Відповідно до ч.9 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Водночас, посилання позивача на добровільне виконання рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 274/3296/13-ц в повному обсязі є безпідставним, оскільки сплата частини заборгованості стягувачу АТ "ОТП Банк" за договором від 18.12.2018 про внесення змін та доповнень № 3 (про прощення боргу) до кредитного договору № ML-010/260/2008 від 20.05.2008 відбулася після відкриття виконавчого провадження. Крім того, виконавчі провадження, у яких боржником є позивач, не були закінчені на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, тому підстави застосовувати до спірних правовідносин положення ч.9 ст.27 Закону №1404-VIII відсутні.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що підстави для стягнення виконавчого збору відсутні, оскільки державний виконавець не стягнув з боржника присуджені суми, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, стягнення виконавчого збору пов'язується з початком примусового виконання.

Отже, відкриття виконавчого провадження є початком процесу примусового виконання рішення, що в свою чергу є підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору.

З матеріалів справи встановлено, що старший державний виконавець Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Дудар Н.Є. відкрила виконавче провадження з виконання рішення суду та вживала відповідні заходи для стягнення з позивача присуджених сум заборгованості та судового збору, зокрема, направляла запити на інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 зареєстрованих авто до МВС України (а.с.142-143, зв.), щодо реєстрації місця проживання позивача до УДМС України в Житомирській області (а.с.144, зв.), щодо відкритих рахунків на ім'я боржника до банків України (а.с.151, зв.), сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.152).

Постановою від 05.01.2018 (а.с.157) накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 .

Ч.2 ст. 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до виконавчого листа від 17.12.2014, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області 26.10.2016 (а.с.112) зі ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у сумі 1191642,13 грн.

Згідно з виконавчим листом від 17.12.2014, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області 26.10.2016 (а.с.83) зі ОСОБА_1 стягнуто витрати по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання умов договору від 18.12.2018 про внесення змін та доповнень № 3 (про прощення боргу) до кредитного договору №ML-010/260/2008 від 20.05.2008 ОСОБА_2 сплатила 557 721,64 грн.

Водночас, виходячи з положень ч.2 ст. 27 Закону №1404-VIII, визначальною є сума, що підлягає примусовому стягненню, а не сума, що фактично стягнута державним виконавцем у виконавчому провадженні, тому відповідачем обґрунтовано визначено розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з позивача.

З урахуванням наведеного, зважаючи на вчинення державним виконавцем дій з примусового виконання виконавчих листів в межах відкритих виконавчих проваджень №55462971 та №55463098, колегія суддів дійшла висновку про правомірність постанови від 27.02.2019 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчого збору у сумі 119 164,21 грн та постанови від 27.02.2019 року про стягнення ОСОБА_1 на користь Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчого збору у сумі 365,40 грн.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відповідачем порушено строк винесення постанови про стягнення виконавчого збору, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з постановами від 27.02.2019 (а.с.109, 138 зв.) виконавчі листи №274/3296/13-ц від 26.10.2016 повернуто стягувачу АТ "ОТП Банк" на підставі заяв стягувача (п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII).

27.02.2019, тобто, в той же робочий день державний виконавець прийняв постанови про стягнення виконавчого збору (а.с.107,136 зв.).

Отже, при винесенні оскаржуваних постанов відповідач діяв відповідно до положень ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року слід залишити без змін.

Підстави та порядок розподілу судом судових витрат врегульовано статтею 139 КАС України.

Оскільки суд апеляційної залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 лютого 2020 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Мацький Є.М. Смілянець Е. С.

Попередній документ
87862521
Наступний документ
87862523
Інформація про рішення:
№ рішення: 87862522
№ справи: 240/11378/19
Дата рішення: 26.02.2020
Дата публікації: 28.02.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.08.2020)
Дата надходження: 10.08.2020
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування постанов
Розклад засідань:
26.02.2020 10:45 Сьомий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАГОРОДНЮК А Г
САПАЛЬОВА Т В
суддя-доповідач:
ЗАГОРОДНЮК А Г
САПАЛЬОВА Т В
відповідач (боржник):
Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області
Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області
Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області
за участю:
Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)
заявник апеляційної інстанції:
Степура Костянтин Ігорович
суддя-учасник колегії:
ЄРЕСЬКО Л О
МАЦЬКИЙ Є М
СМІЛЯНЕЦЬ Е С
СОКОЛОВ В М