27 лютого 2020 року Справа № 140/2784/19 пров. № 857/13783/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (суддя Ксензюк А.Я., м.Луцьк) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФ) в якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017;
зобов'язати ГУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 01.10.2017 обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У доводах апеляційної скарги посилаючись на окремі обставини справи та норми матеріального права вказує на те, що з 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 3764 грн для пенсіонерів, яким установлено - 1%, тому підстави для проведення перерахунку із застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35 %, відсутні.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала, проте просила проводити розгляд справи без її участі та участі її представника.
Відповідач в судове засідання не надіслав свого представника про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 відповідно до Закону №2148-VIII з використанням вартості страхового стажу 1 % за кожен рік страхового стажу.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Володимир-Волинському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ОУПФ) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV; а.с.20-24).
09.08.2019 позивач звернулася до ОУПФ із заявою про перерахунок пенсії, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % з 01.10.2017 (а.с.15-16).
Листом від 30.08.2019 №872/С-01 ГУПФ повідомило позивача, що з 01.10.2017 відповідно до ухваленого Закону №2148-VIII проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 3764,40 грн для пенсіонерів, яким установлено пенсії в попередні роки та з використанням вартості одного року страхового стажу - 1 % (а.с.17-19).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Для обчислення розміру пенсії позивача до 01.10.2017 відповідно до статті 25 Закону №1058-IV враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.
Законом №2148-VІІІ, який набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону №1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
З урахуванням внесених Законом №2148-VIII змін до статті 25 Закону №1058-IV з 01.01.2017 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Згідно із частиною другою статті 42 Закону №1058-IV (в редакції, Закону №2148-VIII) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Також, Законом №2148-VIII доповнено розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148-VIII, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Пунктом 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року, страхового стажу в розмірі 1,35%.
Аналіз вищезазначених норм розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV свідчить про те, що у разі перерахунку призначених пенсій застосовується величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, а у разі первинного призначення пенсії, застосовується величина 1,35%.
Оскільки позивач з 17.03.1983 перебуває на обліку в ОУПФ як отримувач пенсії по віку, з 01.01.2004 (набрання чинності Законом №1058-IV) вважається як отримувач пенсії по віку відповідно до Закону №1058-IV, тому відповідач здійснив її перерахунок з 01.10.2017 відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відтак, виходячи із вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.
Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів, як і не встановлено такого судом першої інстанції, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії останньої.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин, адже відповідні положення Закону №2148-VIII не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи апелянта про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%.
Доводи позивача та висновки суду першої інстанції, які окрім наведення відповідних норм матеріального права, положень Конституції України, висновків із рішень Конституційного Суду України та практики Європейського Суду з прав людини, не містять висновків про те, на підставі чого цей суд дійшов висновку, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% в порівнянні із 1,35% призведе до звуження вже набутих нею прав та рівня соціальної захищеності.
Судом першої інстанції не зроблено аналізу наведених ним норм відносно розглядуваних у цій справі позовних вимог та вирішенні питання щодо правомірності здійсненого ГУПФ перерахунку пенсії позивача на виконання вимог пункту 4-3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина друга статті 317 КАС).
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 27 лютого 2020 року.