П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2933/19
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Стас Л.В.,
суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Хол" до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 18 липня 2019 року №1227533/37436459 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 03 червня 2019 року №1 за датою її подання,
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Хол" (далі - ТОВ "Бізнес-Хол", позивач) звернулося до суду з позовом до ДФС України (далі - Відповідач -1), та ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - Відповідач -2), в якому просило:
- скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 18 липня 2019 року №1227553/37436459;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №1 від 03 червня 2019 року за датою її подання.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачі діяли не обґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року позову ТОВ "Бізнес-Хол" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 18 липня 2019 року №1227533/37436459.
Зобов'язано ДФС України зареєструвати податкову накладну №1 від 03 червня 2019 року за датою їх подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача -2 на користь ТОВ «Бізнес-Хол» судові витрати в розмірі 2421,00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача -1 на користь ТОВ «Бізнес-Хол» судові витрати в розмірі 2421,00 грн.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду, а саме - зобов'язано Відповідача -2 подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановлено строк для подання звіту - один тиждень, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили.
Відповідач-2 - ГУ ДФС у Миколаївській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач-2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято Комісією ГУ ДФС у Миколаївській області виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв, що, на думку, Відповідача-2 свідчить про їх правомірність та обґрунтованість.
В свою чергу, Відповідача-2 вказує на неспівмірність та необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, а тому просить повністю відмовити у відшкодуванні вказаних витрат.
Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а тому відповідно до приписів ст.311 КАС України апеляційний перегляд справи відбувається у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес-Хол» зареєстроване в якості юридичної особи 11 січня 2011 року.
Видом діяльності товариства є оптова торгівля фруктами й овочами (основний); вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; оптова торгівля фруктами й овочами; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; оптова торівля хімічними продуктами; складське господарство.
25 квітня 2019 року ТОВ «Бізнес-Хол» уклало договір транспортного експедирування №25/04 з ТОВ «Транс Трейд Компані», відповідно до якого зобов'язалось за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, - транспортно-експедиційних послуг.
28 травня 2019 року ТОВ «Бізнес-Хол» надало ТОВ «Транс Трейд Компані» транспортні послуги на загальну суму 319 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 53 166,67 грн.
ТОВ "Бізнес-Хол" в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну №1 від 03 червня 2019 року в сумі 319 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 53 166,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Транс Трейд Компані" та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.
Відповідно до отриманих квитанцій №1 від 03 червня 2019 року вказана податкова накладна прийнята, однак її реєстрацію зупинено. Як зазначено у квитанції: «ПН/РК відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН».
05 липня 2019 року ТОВ «Бізнес-Хол» засобами електронного зв'язку було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень від 05 липня 2019 року №2 та копіями документів по господарських операціях, по яким виписана податкова накладна №1 від 03 червня 2019 року (копії договорів оренди, договорів надання транспортно-експедиційних послуг (перевезення), Акту надання послуг, платіжних доручень, договорів цивільно-правового характеру щодо виконання роботи диспетчера, щодо виконання роботи менеджера, щодо виконання робіт водія, Акти прийому-передачі, договору про проведення технічного обслуговування та поточного ремонту транспортних засобів, тощо).
18 липня 2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1227533/37436459 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03 червня 2019 року.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів, а саме: «Розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
Правомірність прийнятого регіональною Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03 червня 2019 року є предметом судового спору у даній справі.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, однак, в даному випадку зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку саме ознаку ризиковості із семи зазначених пп.1.6 п.1 Критеріїв підпадав позивач. Вказані обставини призвели до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.
У вказаному листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «Бізнес-Хол» та вчинених з ТОВ «Транс Трейд Компані», операцій з постачання товару, до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, прийняте регіональною Комісією юрішення №1227533/37436459 від 18 липня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03 червня 2019 року матеріали справи не містять, відсутня така інформація і у Квитанції №1 від 03 червня 2019 року.
Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №1 як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації податкової накладної.
Пунктом 21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».
Колегія суддів звертає увагу на те, що фіскальним органом у спірному рішенні не вказано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а лише зазначено наступне: «Ненадання платником податків копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)».
При цьому, колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення фіскальним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оскільки Відповідач-2 у спірному рішенні продублював абз. 3 п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення №1227553/37436459 від 18 липня 2019 року є невмотивованим, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання фіскальним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/1.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення від 28 листопада 2019 року, врахував витрачений адвокатом час на виготовлення документів, складність справи, якість підготовлених документів, а тому лише частково (1000 грн.) задовольнив вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, таким чином посилання податкового органу на не співмірність та необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи є необгрунтованим.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Хол" до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 18 липня 2019 року №1227533/37436459 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 03 червня 2019 року №1 за датою її подання - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 27.02.2020 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.