П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2904/19
Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Стас Л.В.,
суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 18 липня 2019 року №1227553/41907606 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 15 червня 2019 року №59 за датою її подання,-
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" (далі - ТОВ "РЕНТА-Н", позивач) звернулося до суду з позовом до ДФС України (далі - Відповідач -1), та ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - Відповідач -2), в якому просило:
- скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 18 липня 2019 року №1227553/41907606;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №59 від 15 червня 2019 року за датою її подання.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачі діяли не обґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року позову ТОВ "РЕНТА-Н" задоволено.
Скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 18 липня 2019 року №1227553/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15 червня 2019 року №59.
Зобов'язано ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ «Рента-Н» від 15 червня 2019 року №59 датою її подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача -2 на користь ТОВ «Рента-Н» судові витрати у розмірі 960,50 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача -1 на користь ТОВ «Рента-Н» судові витрати у розмірі 960,50 грн.
Відповідач-2 - ГУ ДФС у Миколаївській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач-2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято Комісією ГУ ДФС у Миколаївській області виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв, що, на думку, Відповідача-2 свідчить про їх правомірність та обґрунтованість.
Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а тому відповідно до приписів ст.311 КАС України апеляційний перегляд справи відбувається у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ТОВ «Рента-Н» зареєстрована в якості юридичної особи 01 лютого 2018 року.
Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля.
31 травня 2019 року між ТОВ «Рента-Н» (продавець) та ТОВ «Макси-Пром» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №31/05-02, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування, в асортименті та кількості згідно видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити їх вартість на умовах цього договору.
У червні 2019 року, на виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив ТОВ «Макси-Пром» продукти харчування, що підтверджується видатковою накладною №73 від 15 червня 2019 року, довіреністю №24 від 15 червня 2019 року та рахунком на оплату №23 від 15 червня 2019 року.
Поставлена ТОВ «Макси-Пром» продукція попередньо придбана позивачем у ППФ «Альфа Опт», що підтверджується договором поставки від 15 квітня 2019 року, видатковими накладними №РН-000197 від 05 червня 2019 року, №РН-0000422 від 04 червня 2009 року, рахунком-фактурою №СФ-0000184 від 05 червня 2019 року, платіжними дорученнями №104 від 05 червня 2019 року та №100 від 04 червня 2019 року, податковими накладними від 05 червня 2019 року №13 та від 04 червня 2019 року №23.
15 червня 2019 року позивачем за результатами поставки товарів ТОВ «Макси-Пром» складено податкову накладну №59 та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до квитанції від 25 червня 2019 року вказана податкова накладна прийнята, однак її реєстрацію зупинено. Як зазначено у квитанції: «податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, але позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної».
12 липня 2019 року ТОВ "Рента-Н" надіслані на адресу відповідача Пояснення з повідомленням №13 від 16 липня 2019 року та копіями документів по господарських операціях, по яких виписана податкова накладні №59 від 15 червня 2019 року (копії договорів оренди, договорів фізичних осіб з супроводження товарів, охорони об'єктів, виконання робіт з пошуку покупців та постачальників, виконання робіт з погрузки та вигрузки ТМЦ, договору з ТОВ "Макси-Пром", договору з придбання товару у ПП Фірма "Альфа-опт", який в подальшому реалізовувався ТОВ "Макси-Пром", копії видаткових накладних ПП Фірма "Альфа-опт" та платіжних доручень, тощо).
18 липня 2019 року Комісією було прийнято рішення №1227553/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 15 червня 2019 року.
Підставою відмови в реєстрації податкової накладної №59 від 15 червня 2019 року в рішенні Комісії №1227553/41907606 від 18 липня 2019 року зазначено: «Ненадання платником податків копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».
Правомірність прийнятого регіональною Комісією ГУ ДФС у Миколаївській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 15 червня 2019 року є предметом судового спору у даній справі.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, однак, в даному випадку зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку саме ознаку ризиковості із семи зазначених пп.1.6 п.1 Критеріїв підпадав позивач. Вказані обставини призвели до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.
У вказаному листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "Рента-Н" та вчинених з ТОВ "Макси-Пром", операцій з постачання товару, до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, прийняте регіональною Комісією рішення №1227553/41907606 від 18 липня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 15 червня 2019 року матеріали справи не містять, відсутня така інформація і у Квитанції від 25 червня 2019 року.
Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №59 як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації податкової накладної.
Пунктом 21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».
Колегія суддів звертає увагу на те, що фіскальним органом у спірному рішенні не вказано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а лише зазначено наступне: «Ненадання платником податків копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
При цьому, колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення фіскальним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оскільки Відповідач-2 у спірному рішенні продублював абз. 3 п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення №1227553/41907606 від 18 липня 2019 року є невмотивованим, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання фіскальним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/1.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 18 липня 2019 року №1227553/41907606 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 15 червня 2019 року №59 за датою її подання - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 27.02.2020 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.