справа №
м. Севастополь
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство» (99001, місто Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)
до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя (99001, місто Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)
про визнання недійсним податкового рішення №0000072200/0 від 02.04.2007,
Суддя Харченко І.А.,
при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,
Представники сторін
позивача - Веремчук М.А., довіреність б/н від 16.04.2007, представник;
відповідача -Ліннік О.В., довіреність №7202/10-0 від 15.12.2006, старший державний податковий інспектор юридичного відділу;
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового рішення №0000072200/0 від 02.04.2007 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 166568,91 грн. за порушення статі 2 Закону України “Про порядок проведення розрахунків в іноземної валюті», посилаючись на те, що спірне рішення прийнято відповідачем з перевищенням повноважень та з порушенням законодавства України, яким регулюються порядок проведення розрахунків в іноземної валюті.
У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 10.05.2007 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/157, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 11.06.2007 закінчено підготовче провадження, адміністративна справа призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №19829 від 11.06.2007, №22653 від 06.07.2007).
Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,
Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя (Надалі Інспекція) провела виїзну позапланову документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Севастопольський судноремонтний завод «Лазаревське адміралтейство» (Надалі «Лазаревське адміралтейство»), за наслідками якої складено акт перевірки від 22.03.2007 за № 166/10/22-009/30394016/5 (Надалі Акт).
Згідно Акту, Інспекцією встановлено порушення “Лазаревськім адміралтейством» вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині перевищення строку надходження валютної виручки, що стало підставою для прийняття 02.04.2007 податквого рішення №0000072200/0 про застосування штрафних санкцій (пені) в розмірі 166568,91 грн.
Статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» закріплено, що у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог пунктів 8-14 «Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення» (Надалі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. N 445, - Резидент для одержання висновку щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинен звернутись до Мінекономіки.
Перелічені у пункті 8 цього Порядку документи розглядаються Мінекономіки протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну резиденту надається висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" резидент повинен звернутись до Державної податкової адміністрації.
Висновки, зазначені у пунктах 8 і 10 цього Порядку, не надаються Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією в разі, коли:
- резидентом подані не всі документи або подані документи не відповідають вимогам законодавства;
- до однієї із сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності;
- до іноземного контрагента за зовнішньоекономічним договором (контрактом) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування.
Як вбачається з матеріалів справи, "Лазаревське адміралтейство" здійснило імпортну операцію 09.06.2006 по перерахуванню авансового платежу на суму 2659984,91рос.руб. по договору №34/05-6 від 20.10.2005 з ВАТ "Пермська НПП" на умовах відстрочки перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу без наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України (Надалі НБУ).
«Лазаревському адміралтейству» надана Індивідуальна ліцензія Національного банку України 959 від 27.11.2006 на перевищення законодавче встановлених строків по імпортній операції на суму 2659984,91 рос. руб. по договору №34/05-6 від 20.10.2005 з нерезидентом ВАТ "Пермська НПП", яка видана на підставі остаточного висновку Державної адміністрації України від 30.10.2006 №12214/5/22-5016. На підставі вищевказаної індивідуальної ліцензії Національного банку, законодавче встановлений строк розрахунків по імпортної операції від 09.06.2006 перерахуванню платежу в сумі 2 659 984,91 рос. руб. на адресу нерезидента ВАТ "Пермська НПП" (Росія) у рамках договору №34/05-6 від 20.10.2005 наступав не пізніше 31.12.2006.
В ході виконання контракту, виникла об'єктивна необхідність, пов'язана з інженерними доробками виробу, щодо переносу поставки цього виробу до 31.01.2007. В зв'язку з чим, "Лазаревське адміралтейство" 29.12.2006 звернулось до Мінекономіки щодо продовження строку і отримано згоду на продовження терміну розрахунків до 31.01.2007, але таку згоду надано лише 06.02.2007. Оскільки 19.01.2007 продукція від ВАТ "Пермська НПП" була вже отримана, та строк звернення до за індивідуальною ліцензією НБУ було вичерпано, - "Лазаревське адміралтейство" порушило вимоги статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо здійснення імпортної операції на умовах відстрочки з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на 19 днів.
Також, "Лазаревське адміралтейство" здійснило імпортну операцію від 27.06.2006 по перерахуванню авансового платежу у сумі 2 000 000 рос. руб. у рамках договору №20 від 15.09.2003 з ВАТ "Горизонт". Відповідно до індивідуальної ліцензії, "Лазаревське адміралтейство" отримало право на продовження строку розрахунків до 26.09.2006. В ході виконання контракту, також виникла об'єктивна необхідність, пов'язана з інженерними доробками виробу, щодо переносу поставки цього виробу до 31.03.2007.
Позивачем 11.09.2006 було отримано від Мінекономіки згоду на продовження строків розрахунків до 31.03.2007. Але, Державна податкова адміністрація тричі безпідставно відмовила в наданні такої згоди, що стало перешкодою в отриманні індивідуальної ліцензії від НБУ. За таких обставин, "Лазаревське адміралтейство" порушило вимоги статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо здійснення імпортної операції на умовах відстрочки з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на 121 день.
Тобто, "Лазаревське адміралтейство" виконало всі умови Порядку з метою отримання індивідуальної ліцензії, але не змогла її отримати за обставин які від неї не залежали.
Статтею 4 вказаного вище Закону встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми не отриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У відповідності з частини 5 статті 4 цього ж Закону державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Позивач та не оскаржує виявлені в ході перевірки порушення, але вважає що виконав всі передбачені законодавством заходи з метою запобігання порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в валюті" і тому не повинен сплачувати штрафні санкції.
Відповідно до вимог статті 238 Господарського кодексу України, - за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Також статтею 241 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Суд, оцінуючи встановлені обставини справи, дійшов висновку, що «Лазаревське адміралтейство» виконало всі вимоги діючого законодавства (тобто ним вжито всіх залежних від нього заходів), але отримавши безпідставну відмову від Державної податкової адміністрації щодо висновку про можливість отримання індивідуальної ліцензії, та несвоєчасний висновок Мінекономіки,- стало порушником господарської діяльності.
Статтею 216 Господарського кодексу України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За такими обставинами, суд вважає, що "Лазаревське адміралтейство" вжило усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому не повинно нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 3,40 грн.
Керуючись ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним податкове рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0000072200/0 від 02.04.2007 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство» штрафних санкцій на суму 166568,91 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство» (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, ідентифікаційний код 30394016) сплачений квитанцією №2614 від 04.05.2007 (оригінал квитанції знаходяться у матеріалах справи) судовий збір в сумі 03,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.А. Харченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
31.07.2007.