печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1039/20-к
13 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_3 про накладення арешту,-
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42018110330000034 від 05.07.2018.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018110330000034 від 05.07.2018 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.ч. 1,2 ст. 361-2 КК України.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
З урахуванням відсутності достатньої інформації, за якою можливо повідомити власника вилученого майна , слідчого, прокурора про розгляд даного клопотання в строки визначені КПК України для категорії клопотань, слідчим суддею було визнано можливим розглянути клопотання у відсутність сторін.
Положеннями ст.7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема: змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.
Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України, на думку слідчого судді, прокурором належним чином не обґрунтовано підстави у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, відповідність майна, на яке необхідно накласти арешт, критеріям передбаченими ч. 2 ст. 167 КПК України, необхідність накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, у зв'язку з його необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_3 про накладення арешту - відмовити.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1