ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2726/20
провадження № 2/753/4573/20
"20" лютого 2020 р. м. Київ
Суддя Дарницький районний суд м. Києва Заставенко М.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
До Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту порушення права на мирне володіння майном, відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди.
Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів до набрання чинності рішенням у справі, а саме: 1) на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 146,30 кв.м., житловою площею 84,60 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; 2) на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 103,90 кв.м., житловою площею 51.80 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; 3) на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 104,80 кв.м., житловою площею 52.10 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; 4) на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 104,20 кв.м., житловою площею 52,20 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що з урахуванням великої ціни позову, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду у разі повного або часткового задоволення позову.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
За результатами вивчення матеріалів цивільної справи, суд встановив такі обставини.
Предметом даного позову є встановлення факту порушення права позивача на мирне володіння нежитловим приміщенням АДРЕСА_5 , солідарне стягнення майнової шкоди в розмірі 4 577 782 грн., моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачами до суду подані безпідставні позови до позивача, в яких оспорюється її право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 з підстав вибуття допоміжного приміщення багатоквартирного будинку із спільної власності співвласників не з їх волі, ухвалою суду накладений арешт на наведене майно, що порушує право розпоряджатись належним позивачу майном. Розмір майнової шкоди визначений в розмірі вартості нерухомого майна.
Відповідно до наданого представником позивача звіту про оцінку ринкова вартість нежитлового приміщення становить 4 577 782,00 грн.
Представник позивача посилається на те, що вартість чотирьох квартир відповідачів складає ј вартості нежитлового приміщення, проте доказів проведення оцінки квартир в той період коли була проведена оцінка нежитлового приміщення та їх суму до заяви та позовної заяви не додає.
В той же час, суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачі не мають матеріальної спроможності виконати рішення суду у разі задоволення позову, а також не доведено, що відповідачами вчиняються будь-які дії, спрямовані на відчуження належних їм квартир.
Відповідно ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За загальним правилом, встановленим ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суддя доходить висновку, що вимога заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно не підлягає задоволенню, оскільки між заявленими позовними вимогами та способом забезпечення позову, про який просить позивач, відсутній прямий зв'язок, такий вид забезпечення не є співмірним із заявленими вимогами й позбавляє сторону здійснювати всі правомочності власника, а відтак незастосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову не створює реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про стягнення відшкодування шкоди.
Керуючись ст. ст. 150, 153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: М.О. Заставенко