Справа № 727/10927/19
Провадження № 2/727/157/20
21 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Булега Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці у порядку спрощеного провадження справу за позовом Сторожинецької районної організації громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Встановив:
Позивач Сторожинецька районна організація громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди посилаючись на те, що постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29.01.2018 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 14.03.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, за те, що він 16.12.2017 року об 11.20 годині під час полювання на зайця у мисливських угіддях Сторожинецької організації УТМР в с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області незаконно здійснив відстріл козулі, чим своїми діями порушив правила полювання, яке мало наслідком знищення тварини.
Внаслідок вчинення порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, відповідачем нанесено збитки в сумі 32000 грн. за незаконне добування однієї особини козулі.
Незаконний відстріл козулі відповідачем здійснено на території мисливських угідь, які згідно з рішенням Чернівецької обласної ради №155-6/16 від 28.07.2016 року надані в користування Сторожинецькій районній організації УТМР, яка змінила найменування на Сторожинецьку районну організацію Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок», тому завдані збитки підлягають зарахуванню на рахунок користувача мисливських угідь.
А тому просив стягнути з відповідача на користь організації 32000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природу, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №21 від 16.12.2017 року (а.с.11), відповідач ОСОБА_1 16.12.2017 року об 11.20 годині під час полювання на зайця у мисливських угіддях Сторожинецької організації УТМР в с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області незаконно здійснив відстріл козулі, чим своїми діями порушив правила полювання, яке мало наслідком знищення тварини.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29.01.2018 року (а.с.7), яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 14.03.2018 року (а.с.8-10), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. з конфіскацією рушниці ІЖ-58 МАЕ калібр 16/70 серія м номер 20024 та патронів; з конфіскацією незаконно добутого м'яса козулі.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі ст.1 Закону України «При мисливське господарство та полювання», полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
Статтею 12 Закону України «При мисливське господарство та полювання» передбачено, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю. До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «При мисливське господарство та полювання», притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.
Частиною 1 ст. 43 Закону України «При мисливське господарство та полювання», відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.
Згідно зі ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Спільним наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природних ресурсів України №301/222 від 19.06.2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2017 року за № 842/30710, затверджено Такси для обчислення розмірів відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України).
Згідно з розрахунком (а.с.17), проведеним спеціалістами Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, розмір збитків, завданих порушенням законодавства в галузі мисливського господарства та полювання внаслідок незаконного добування однієї особини козулі становить 32000 грн.
Частина 1 статті 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, позивач лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідачем не доведено відсутність своєї вини в спричиненні шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, яке встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що відповідач, перебуваючи в мисливських угіддях Сторожинецької організації УТМР в с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області незаконно здійснив відстріл козулі, не маючи належного дозволу на це, а тому з відповідача необхідно стягнути кошти в сумі 32000 грн. за незаконне добування однієї особини козулі.
Частиною 4 ст.43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що кошти, за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.
Як встановлено в судовому засіданні, незаконний відстріл козулі відповідачем здійснено на території мисливських угідь, які згідно з рішенням Чернівецької обласної ради №155-6/16 від 28.07.2016 року надані в користування Сторожинецькій районній організації УТМР, яка в подальшому змінила найменування на Сторожинецьку районну організацію Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок», а тому завдані збитки підлягають зарахуванню на рахунок користувача мисливських угідь.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Сторожинецької районної організації Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» необхідно стягнути шкоду в сумі 32000 грн., задовольнивши позовні вимоги.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.66 Конституції України, ст.ст.1, 12, 42, 43 Закону України «При мисливське господарство та полювання», ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ст.1166 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 274, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сторожинецької районної організації громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» відшкодування шкоди в розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сторожинецької районної організації громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 26 лютого 2020 року.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: