Справа № 567/174/20
24 лютого 2020 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління Укртрансбезепки у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 04.02.2020 о 13:20 год., в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності з надання послуг перевезення пасажирів, таксі, транспортним засобом «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 , без держаної реєстрації як суб'єкта господарювання, чим допустив порушення порядку ліцензування окремих видів господарської діяльності.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, пояснив, що 04.02.2020 він разом зі своїм братом їхали з м.Шепетівка в м.Сарни в лікарню. Вказав, що він послуги перевезення на таксі не надає та будь-якою господарською діяльністю не займається, коштів за перевезення він не отримував. Автомобіль «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 йому не належить та він його позичив в свого знайомого.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб"єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об"єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Безпосередня участь - це зазначена діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Об"єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Як вбачається з п.4 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більш разів.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення №0023186 від 04.02.2020 та додані до нього матеріали взагалі не містять даних про те, що ОСОБА_1 здійснює регулярну, постійну та систематичну діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, за що отримує прибуток.
Крім того, в даному протоколі лише формально зазначено, що ОСОБА_1 займався господарською діяльністю з перевезення пасажирів, однак не вказано осіб, яким він надавав послуги перевезення на таксі, за якою ціною здійснював послуги з перевезення пасажирів, чи існувала регулярність таких послуг та чи взагалі такі послуги надавалися, не зазначено кількість пасажирів, яких він перевозив.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначені відомості про свідків, проте їх пояснень до протоколу не додано, що позбавляє суд можливості встановити свідком яких обставин вони є.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, з огляду на вказане сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини без підтвердження сукупності інших доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.221, 247, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.