Справа №464/9152/16-ц
пр № 2-др/464/3/20
19 лютого 2020 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді Мички Б.Р.
за участю: секретаря судового засідання Гернага Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича - Репак В.В. про винесення додаткового рішення по заяві представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню,-
У провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувала на розгляді заява представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 27 січня 2020 року у задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі № 464/9152/16-ц та визнання його таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Однак при ухваленні вказаного судового рішення не було вирішено питання розподілу судових витрат, які складають витрати на професійну правничу допомогу понесених приватним виконавцем Пиць А.А.
У судове засідання представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. - Репак В.В. не з'явився, подав заяву про розгляд заяви у його відсутності, просив таку задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Представник стягувача Кухар М.В. у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положення частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно положення пункту 13 частини 3 статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно приписів частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
За змістом ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат в додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки в матеріалах справи містяться достатні дані для вирішення питання щодо стягнення судових витрат, суд вирішив ухвалити додаткову ухвалу.
Судом встановлено, що адвокатом приватного виконавця Пиць А.А. - Репак В.В. під час розгляду справи було подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу від 24 січня 2020 року (а.с.38-40).
В обґрунтування поданої заяви адвокат Репак В.В. зазначив, що приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович поніс судові витрати по справі, а саме на професійну правничу допомогу, в розмірі 5 000, 00 грн.
Встановлено, що 22 січня 2020 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА», в особі керуючого Репака Віталія Валерійовича, який діяв на підставі Статуту та Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем було укладено договір про надання правової допомоги №8 (а.с.41-42).
Згідно пункту 1.1. вказаного договору клієнт доручив, а Адвокатське бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА» прийняло на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у справі № 464/9152/16-ц за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до умов зазначеного договору для надання правової допомоги клієнту за цим договором Адвокатське бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА» призначило адвоката Репака Віталія Валерійовича, а в свою чергу клієнт зобов'язався оплачувати послуги по наданню правової допомоги (п. п. 1.2., 3.1 договору для надання правової допомоги).
Розрахунок вартості правничих послуг та порядок оплати таких послуг визначений сторонами в п.п. 4.1- 4.5. договору про надання правової допомоги.
На виконання умов договору про надання правової допомоги Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА» виставлено приватному виконавцю Пиць А.А. рахунок №1 від 24 січня 2020 року за правничі послуги на підставі договору про надання правової допомоги №8 від 22 січня 2020 року для оплати послуг за правничі послуги (а.с. 43).
Із змісту рахунку вбачається, що Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА» надано приватному виконавцю Пиць А.А. правничі послуги, а саме: ознайомлення в суді з матеріалами справи №464/9152/16-ц за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню - 1 година, що становить до оплати 1000,00 грн.; підготовка та складання заперечення на заяву по справі №464/9152/16-ц за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню - 2 години, що становить до оплати 2000,00 грн.; аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду для підготовки та складання заперечення на заяву по справі №464/9152/16-ц за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню - 1 година, що становить до оплати 1000,00 грн.
Також в рахунку вказано, що Адвокатським бюро буде надано клієнту правничі послуги, зокрема участь адвоката, що призначений Адвокатським бюро для надання правової допомоги клієнту за цим договором, в судовому засіданні по справі №464/9152/16-ц за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, яке відбудеться 24.01.2020 р. - 1 година;1 судове засідання, що становить до оплати 1000,00 грн.
Судом встановлено, що згідно платіжного доручення від 24 січня 2020 року приватним виконавцем Пиць А.А. було проведено оплату за правничі послуги згідно рахунку №1 від 24.01.2020 р. на підставі договору про надання правової допомоги №8 від 22.01.2020 р в розмірі 5000, 00 грн. (а.с.44).
Відповідно до приписів ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Також, відповідно до абз. 5 п. 3.1 та п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (Справа N 1-23/2009) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оскільки адвокатом приватного виконавця до заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу додано документальне підтвердження витрат на правову допомогу, а в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю, суд приходить до переконання, що із заявника слід стягнути на користь приватного виконавця Пиць А.А. витрати на правову допомогу у сумі 5000, 00 гривень.
Керуючись статтями 141, 270, 452 ЦПК України, суд -
заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича (ідентифікаційний номер платника податків: 3092008676) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Мичка Б.Р.