Справа № 559/78/20
Номер провадження 3/559/71/2020
19 лютого 2020 року місто Дубно Рівненська область
Cуддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснивши ст. 268 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №112292 від 08 січня 2020 року, того ж дня о 22 год. 45 хв. в м.Дубно по вул. Сурмичі ОСОБА_1 керував т/з Mercedes-Benz CLK200 н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (сповільненість мови, звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів). Відмовився від проходження огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння у присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №112292 від 08 січня 2020 року згідно опису, протоколу та наявних матеріалів долучено:
-акт огляду на стан алкогольного(наркотичного) сп'яніння (а.с.3);
-направлення на огляд водія від 08.01.2020 (а.с.4);
-письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.5,6);
-довідки про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 130 - не притягувався. Посвідчення водія отримував (а.с.7,8,9);
17.02.2020 на запит суду було надано диск з відеозаписом, на якому зафіксовані події викладені у протоколі від 08.01.20202 серії ОБ №112292 (а.с.32)
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив наступне. Відмовлявся від огляду, тому що нічого не вживав. Казав працівникам поліції, що може здати аналізи, однак вони говорили, щоб відмовитися і нічого за це не буде. Працівники поліції його автомобіль не зупиняли, а їхали позаду, після його зупинки підійшли до нього і сказали, що він перетнув суцільну лінію. Працівники поліції, можна сказити, випрошували, щоб він відмовився від огляду. Після зупинки, сам їздив в мед заклад і пройшов огляд на стан сп'яніння. Працівники поліції казали, що він в стані сп'яніння. Інспектор поліції не перевіряв зіниці, не конкретизував, чи в алкогольному чи в наркотичному сп'яніння підозрює його. На місці пройти огляд не пропонували. Протокол підписував пустий, поняті були залучені і підписували пусті бланки. Вважав, що складають протокол про відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні було допитано в якості свідка начальника СРПП №3 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , який пояснив суду наступне. 08.01.2020, керуючи службовим автомобілем по вул.Сурмичі в м.Дубно, було помічено автомобіль Мерседес, який перетнув суцільну лінію 1.1, при наїзді до буд.№99. Під'їхали до водія, в ході спілкування із останнім, запідозрили, що він перебуває у стані сп'яніння, оскільки він поводив себе неадекватно, а саме чіплявся до працівників поліції, хамив, казав, що його 4 рази зупиняла поліція. Під час перевірки по базі даних, було встановлено, що ОСОБА_1 , 05.01.2020 був притягнутий за ч. 1 ст. 126 КУпАП, окрім того він особисто повідомив, що здавав аналізи на наркотичне сп'яніння. Запаху алкоголю у ОСОБА_1 - не було, але чи перебував він у стані алкогольного чи у стані наркотичного сп'яніння не міг зрозуміти. Враховуючи, що 05.01.2020 проходив огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, ми теж запропонували пройти огляд у медичному закладі. Поруч стояли таксисти, їх взяли за свідків та у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі. Ознаками сп'яніння у ОСОБА_1 були: зіниці, які не реагують на світло, очі були в сльозах, поведінка, що не відповідає обстановці, сповільнена мова. За ч. 1 ст. 121 КУпАП постанову не виносили, оскільки було застосовано до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП.
В судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив суду наступне. 08.01.2020 ввечері приблизно о 22-23 год. був свідком, як ОСОБА_1 відмовився пройти освічення. Свідком того як складали протокол він не був. Відеозапис був. Все відбувалося швидко. Документи підписував не повністю заповнені, протокол підписував не заповнений, пояснень не давав, підписував пустий бланк. Ознак сп'яніння у ОСОБА_1 - не бачив.
В судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив суду наступне. Він 08.01.2020 їхав із ОСОБА_1 в машині з центру в сторону базарчика. Біля магазину «Спіріт» ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію, після зупинки підійшли працівники поліції, пояснили, що ОСОБА_1 порушив ПДР, потім вони запідозрили, що ОСОБА_1 знаходиться в стані сп'яніння. ОСОБА_1 казав працівникам поліції, що може поїхати здати аналізи, але вони казали, що може написати відмову. Бачив, що ОСОБА_1 підписував порожній протокол. Впевнений, що ОСОБА_1 був тверезий, оскільки пів дня до того був із ним, допомагав йому. На місці пройти огляд ОСОБА_1 працівники поліції не пропонували.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Рідченко М.В. просила провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , оскільки, працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, щодо проведення огляду, протокол ОСОБА_1 підписував пустий, бланки пояснень свідки підписували пусті, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, окрім того, працівниками поліції не було уточнено, в перебуванні у якому саме стані сп'яніння, алкогольного чи наркотичного, підозрюють вони ОСОБА_1 ..
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є не доведеною, виходячи з наступного.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, а саме те, що такий проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків і разі незгоди водія на проведення такого огляду він проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом з тим, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, в будь-яких інших закладах такий огляд забороняється.
Крім того, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
При цьому, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.12 розділу ІІ даної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» визначено, що Міністерство охорони здоров'я зобов'язано вжити заходів для розширення мережі закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. На виконання вказаної постанови та спільного Наказу МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція), Управлінням охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації 08 лютого 2016 року видано Наказ №37 «Про дозвіл на проведення огляду водіїв згідно Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яким затверджено перелік закладів охорони здоров'я області, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення сп'яніння (додаток 1 Наказу). Згідно зазначеного додатку, в населеному пункті - м. Дубно та у Дубенському районі, медичним закладом, якому надано право проведення огляду водіїв з метою виявлення сп'яніння є Комунальний заклад «Дубенська Центральна районна лікарня», (а.с.56).
Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції: «У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 9 Розділу 2 Інструкції: «З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».
Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства, поліцейським не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, не було конкретизовано, у якому перебуванні якого стану сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) він перебуває, що підтверджується показами наданим свідками у судовому засіданні та встановлено під час перегляду відеозапису.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан наркотичного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Досліджені докази дають підстави для висновку, що огляд було проведено з порушенням вимог п.п. 7, 9, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, суд враховує, що особи (свідки), у яких відбирались письмові пояснення не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, бланки протоколу та пояснень підписували не заповнені, тому, такі пояснення не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №112292 від 08.01.2020 (а.с.2), як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного та згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, а саме за відсутності доказів вчинення правопорушення та не дотримання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 №1452/735, суд приходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення щодо останнього підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 266, 276, 278, 279, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя Р.В.Ралець