Справа № 462/5842/19
Провадження № 2/444/255/2020
(ЗАОЧНЕ)
18 лютого 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.,
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач посилається на те, що відповідач звернулася до них з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала заяву № б/н від 25.03.2016 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Вважають, що своїм підписом в заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Зазначають, що при укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.
Вказують, що заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення.
Стверджують, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Вказують, що сторонами погоджено, що зобов'язання позичальника з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів є борговими зобов'язаннями.
Зазначають, що в порушення умов кредитного договору, статей 509, 525, 526, 629, 1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала. Станом на 18.08.2019 року відповідачка має заборгованість 13571,83 грн., з яких: 5947,99 грн.- заборгованість за тілом кредита, 2476,81 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредита, 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 3274,56 грн.- нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 750 грн.- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн.- штраф (фіксована частина), 622,47 грн.- штраф (процентна складова). Просять задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду клопотання в якому просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі. Просить позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення, у разі виникнення обставин викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідачка в підготовче судове засідання, яке було призначене на 02.12.2019 року не з'явилася, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за встановленою зареєстрованою адресою її місця проживання. Разом з тим поштове відправлення було повернуте на адресу суду із зазначенням причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". Після чого відповідачка в підготовче судове засідання, яке було відкладено на 03.01.2020 року не з'явилася, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою її місця проживання. Разом з тим поштове відправлення знову було повернуте на адресу суду із зазначенням причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
В подальшому відповідачка в судове засідання 18.02.2020 року не з'явилася, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином за адресою її місця проживання. Разом з тим, поштове відправлення повернуте на адресу суду із зазначенням причиною повернення такого "за місцем обслуговування", "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Від відповідачки не надходило на адресу суду клопотань про відкладення, заяв про місце її перебування чи місцезнаходження, відзиву на позовну заяву.
Крім цього, дата та час судового засідання є у відкритому доступі на сайті Судової влади України.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Вказані обставини свідчать про байдужість ОСОБА_1 до розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Від так, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Так як відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд приходить до висновку про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 25.03.2016 року відповідачка як клієнт банку підписала «Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку». В анкеті-заяві зазначено, що позичальник згідний з тим, що ця заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею і банком договір про надання банківських послуг.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У заяві позичальника від 25.03.2016 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту, простроченим тілом кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги пені та штрафів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.03.2016 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, оскільки відсутній обов'язок відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві.
На переконання суду Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року, яка прийнята у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Необхідно звернути увагу, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Зокрема, згідно розрахунку заборгованості розмір фактично отриманих коштів, які не були повернуті позивачу відповідачкою, станом на дату звернення до суду з позовною заявою становить 5947,99 грн. заборгованості за тілом кредита та 2476,81 грн. заборгованості за простроченим тілом кредита, що є коштами, які були надані позивачем у розпорядження відповідачки та нею використані без їх повернення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 5947,99 грн. - заборгованості за тілом кредита, 2476,81 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредита.
Оскільки судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме Умови та правила надання банківських послуг", витяг з яких доданий до позовної заяви, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та брала на себе зобов'язання зі сплати пені, штрафів в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача в користь позивачанарахованої пені за прострочене зобов'язання, нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг задоволенню не підлягають.
Суд враховує, що позивач при поданні до суду позовної заяви майнового характеру сплатив 1921,00 грн. судового збору, що вбачається з платіжного доручення в матеріалах справи, а тому суд приходить до висновку, що із відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1192 грн. 56 коп. (62,08 % від 1921,00 грн.).
Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: 80376, Львівська область, Жовківський район, с. Зарудці, ІПН НОМЕР_1 , паспорт документ № НОМЕР_2 , виданий 26.02.2016 року) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_3 , МФО № 305299) - заборгованість у розмірі 8424 грн. 80 коп. за кредитним договором б/н від 25.03.2016 року, а також судові витрати у розмірі 1192,56 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Суддя Ясиновський Р. Б.