05.02.2020 227/5199/19
05 лютого 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Кошлі А.О.
за участю секретаря судового засідання Овчиннікової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитинну, третя особа - ОСОБА_3 (ЄУНСС № 227/5199/19), -
10 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, третя особа - ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначила, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Відповідач є працездатною особою, працює у ШУ «Білозерське» шахта «Новодонецька». Позивач зазначила, що відповідач від попередніх шлюбних відносин має малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання його сплачує з сімейного бюджету в добровільному порядку на користь третьої особи ОСОБА_3 . Позивач зазначила, що при сплаті відповідачем на її користь аліментів в розмірі ј від усіх його доходів забезпечується їх рівність при несенні обов'язку утримання дитини, у зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом про стягнення аліментів.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідач та з повідомленням причин неявки до суду не звертався, відзиву на позовну заяву до суду не надавав.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило. Крім того, пояснень третьої особи щодо позову з викладенням своїх аргументів та міркувань на підтримку або з запереченнями проти позову до суду також не надходило.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Матеріалами справи встановлено, що подружжя перебувають у шлюбі, який зареєстровано 13 червня 2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 13 червня 2018 року Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. (а.с.8)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Новодонецької селищної ради м. Добропілля Донецької області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.6)
Крім того, відповідно до долученої копії свідоцтва про народження, відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.7)
Відповідно до довідки виконавчого комітету Новодонецької селищної ради м. Добропілля №02-27/1608 від 27 листопада 2019 року позивач, відповідач та їх неповнолітній син ОСОБА_4 , 2019 р.н., зареєстровані та проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.9)
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Доказів про те, що між позивачем та відповідачем досягнуто домовленість про сплату відповідачем аліментів на дитину сторони не надали.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. 180-183 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України та як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, відсутність пояснень третьої особи та відзиву відповідача з запереченнями проти заявлених у позові вимог, що відповідач є молодою працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , а тому має можливість надавати матеріальну допомогу дитині.
Згідно статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 10 грудня 2019 року, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини, не суперечитиме законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів на дитину та відповідатиме потребам дитини, при цьому не порушить права відповідача.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 , в рахунок держави слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, ст. ст. 141, 180-183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 4, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 352-355, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів на дитинну, третя особа - ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10 грудня 2019 року.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О.Кошля
05.02.2020