ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 18/8
01.06.07 р.
За позовом: ТОВ «Сонет»;
До: ТОВ «Місто Слави»;
Про: визнання недійсним пункту 6.1.5. статті 6 договору оренди
№01/1 від 13.12.2002 р.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Поліщук В.В., представник, довіреність б/н від 16.01.2007 р.;
Від відповідача: Пукас А.Ю., представник, довіреність б/н від 26.02.2007 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2006 р. з метою забезпечення позову заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Місто Слави» вчиняти будь-які дії щодо відмови від договору оренди №01/1 від 13.11.2002 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Слави».
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 р. ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2006 р. скасована повністю; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонет» про забезпечення позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2007 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 р. у справі №18/8 залишена без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 р. справа призначена слуханням на 31.05.2007 р.
У справі, на підставі статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 31.05.2007 р. до 01.06.2007 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним пункт 6.1.5 статті 6 договору оренди № 01/1 від 13 листопада 2002 року, укладеного між сторонами з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у наданому відзиві на позов, а представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що умови п. 6.1.5 статті 6 договору оренди № 01/1 від 13.11.2002 р., а саме, особливі умови припинення орендних правовідносин обумовлені угодою сторін, є істотними умовами договору щодо яких сторонами було досягнуто згоди при укладенні договору оренди.
Також, відповідач посилається на те, що п. 6.1.5. статті 6 договору оренди № 01/1 відповідає положенням чинного законодавства України, а саме ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічного і повно з'ясувавши всі обставини даної справи, господарський суд, -
Між сторонами 13.11.2002 р. укладений договір оренди № 01/1, за умовами якого відповідач передав, а позивач отримав у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення підземного торгівельного комплексу «Метроград», що знаходиться за наступними адресами: м. Київ, вул. Червоноармійська (від пл. Толстого до Бессарабського майдану) ПТП Б, Г в осях 1-84, літера А; м. Київ, майдан Бессарабський -ПТП-4, сектор А; м. Київ, проїзд Бессарабський -вул. Басейна (вул. Скоропадського Павла), ПТП-4, сектор В.
Відповідно до п. 4.1 статті 4 договору № 01/1 строк дії договору становить 5 (п'ять) років з моменту підписання договору обома сторонами. Строк об'єкту оренди встановлюється у межах строку цього договору та починається з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.
19 листопада 2002 року частина об'єкту оренди була передана в тимчасове платне користування, що підтверджується актом приймання-передачі. Отже, перебіг терміну оренди розпочався 19 листопада 2002 року.
Пунктом 6.1.5 статті 6 договору оренди № 01/1 орендодавець має право у разі необхідності, у будь-який час звернутися до орендаря з вимогою про припинення орендних відносин, звільнення орендованого приміщення відповідно до умов цього договору (або часткового звільнення орендованого приміщення), що орендується та/або розірвання цього договору оренди. При настанні умов цього пункту, орендар повинен повернути орендовані приміщення, які витребує Орендодавець, у термін до двох діб на умовах цього договору.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.
Відповідно до п. 9 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу, тобто Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Пунктом 4 прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Договір № 01/1 був укладений до прийняття вищезазначених норматив них актів, проте їх положення підлягають застосуванню, так як права і обов'язки, існують і станом на день звернення позивача з позовною заявою, тобто станом на 13.12.2006 року.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Зазначене положення Цивільного кодексу кореспондується з положенням статті 144 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставами виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання є угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать.
Отже, внаслідок укладення сторонами договору оренди № 01/1 від 13.11.2002 р. у позивача виникли права, зміст та обсяг яких визначений умовами вказаного договору.
Отримане позивачем за зазначеним договором оренди № 01/1 від 13.11.2002 року право користування орендованим майном обмежене передбаченим умовами п. 6.1.5 договору правом відповідача (орендодавця) у раз необхідності в будь-який час звернутися до позивача (орендаря) з вимогою про припинення орендних правовідносин, звільнення орендованого приміщення відповідно до умов договору (або часткового звільнення орендованого приміщення), та/або розірвання договору оренди.
Пунктом 10.1 договору викладене в п. 6.1.5 визначене як окрема підстава припинення договору.
Вищезазначені умови є істотними умовами спірного договору як такі, що включені до нього за заявою відповідача і щодо яких сторонами було досягнуто згоди при його укладанні.
Отже, такі особливі умови припинення орендних правовідносин обумовлені угодою сторін і є її невід'ємною складовою частиною.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
За таких обставин використання відповідачем передбаченої п. 6.1.5, підстави припинення орендних правовідносин є нічим іншим як виконанням належним чином умови договору, обумовленої і погодженої сторонами.
Крім того, позивач як на підставу свої вимог щодо визнання недійним договору оренди № 01/1 в частині посилається на ст. 782 Цивільного кодексу України, як таку, що містить єдину підставу для односторонньої відмови орендодавця від договору оренди -не внесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд та ст. 783 Цивільного кодексу України, що містить виключний перелік підстав одностороннього розірвання договору оренди і ініціативи орендодавця.
Проте, дані посилання є безпідставними та не приймаються до уваги господарським судом з огляду на наступне.
Стаття 783 Цивільного кодексу України дійсно встановлює перелік підстав одностороннього розірвання договору оренди з ініціативи орендодавця, проте, по-перше даний перелік не є вичерпним, по-друге, діють загальні норми Господарського та Цивільного кодексів України щодо підстав для зміни або розірвання договору.
Так, статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Виходячи з приписів статті 188 Господарського кодексу України, зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку допускається у разі, якщо це передбачено законом або договором.
Аналогічні приписи містяться і у ст. 651 Цивільного кодексу України, причому у частині 3 цієї статті зазначено, що у разі односторонньої відмови у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Тобто, якщо ані закон, ані умови договору не наділяють сторону правом в односторонньому порядку розірвати договір, розірвання договору можливе або за згодою сторін, або в судовому порядку.
Пунктом 6.1. статті 6 договору оренди № 01/1 від 13.11.2002 р. передбачено саме право відповідача в односторонньому порядку розірвати договір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
О.В. Мандриченко