ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 18/7
01.06.07 р.
За позовом: ТОВ «Сонет»;
До: ТОВ «Курені»;
Про: визнання недійсним пункту 6.2.6. статті 6 договору оренди
№14/09/04 від 27.09.2004 р.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Поліщук В.В., представник, довіреність б/н від 16.01.2007 р.;
Від відповідача: Пукас А.Ю., представник, довіреність б/н від 26.02.2007 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2006 р. з метою забезпечення позову заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Курені» вчиняти будь-які дії щодо відмови від договору оренди №14/09/04 від 27.09.2004 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Курені».
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 р. ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2006 р. у справі №18/7 скасована повністю; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонет» про забезпечення позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2007 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 р. у справі №18/7 залишена без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 р. справа призначена слуханням на 31.05.2007 р.
У справі, на підставі статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 31.05.2007 р. до 01.06.2007 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним пункт 6.2.6 статті 6 договору оренди № 14/09/04 від 27 вересня 2004 року, укладеного між сторонами, з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у наданому відзиві на позов, а представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що умови п. 6.2.6 статті 6 договору оренди № 14/09/04, а саме, особливі умови припинення орендних правовідносин обумовлені угодою сторін, є істотними умовами договору щодо яких сторонами було досягнуто згоди при укладенні договору оренди.
Також, відповідач посилається на те, що п. 6.2.6. статті 6 договору оренди №14/09/04 відповідає положенням чинного законодавства України, а саме, ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічного і повно з'ясувавши всі обставини даної справи, господарський суд, -
Між сторонами 27.09.2004 р. укладений договір оренди № 14/09/04, за умовами якого відповідач передав, а позивач отримав у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, яке знаходиться на території Універсального торговельного центру «Метрополіс», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Маліновського, 12.
Відповідно до п. 4.1 договору № 14/09/04 строк оренди становить 11 місяців з моменту передачі об'єкта оренди.
01.12.2004 р. частина нежитлового приміщення була передана в тимчасове платне користування, що підтверджується актом приймання-передачі. Отже, перебіг терміну оренди розпочався 01.12.2004 р.
Пунктом 4.2 статі 4 договору оренди № 14/09/04 встановлено, що якщо жодна сторона у строк 15 (п'ятнадцять) днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати договір автоматично продовжується на 11 місяців.
Проте, відповідно до п. 6.2.6 статті 6 договору оренди № 14/09/04 орендодавець має право у разі необхідності, у будь-який час звернутися до Орендаря з вимогою про припинення орендних відносин, звільнення орендованого приміщення відповідно до умов цього договору (або часткового звільнення орендованого приміщення), що орендується та/або розірвання цього договору оренди. При настанні умов цього пункту орендар повинен повернути орендовані приміщення, які потребує орендодавець, у термін п'яти діб на умовах цього договору.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Зазначене положення Цивільного кодексу кореспондується з положенням статті 144 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставами виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання є угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать.
Отже, внаслідок укладення сторонами договору оренди № 14/09/04 від 27.092004 р. у позивача виникли права, зміст та обсяг яких визначений умовами вказаного договору.
Отримане позивачем за зазначеним договором оренди право користування орендованим майном обмежене передбаченим умовами п. 6.2.6 договору правом відповідача (орендодавця у разі необхідності в будь-який час звернутися до позивача (орендаря) з вимогою про припинення орендних правовідносин, звільнення орендованого приміщення відповідно до умов договору (або часткового звільнення орендованого приміщення), та/або розірвання договору оренди.
Вищезазначені умови є істотними умовами спірного договору як такі, що включені до нього за заявою відповідача і щодо яких сторонами було досягнуто згоди при його укладанні.
Отже, такі особливі умови припинення орендних правовідносин обумовлені угодою сторін і є її невід'ємною складовою частиною.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
За таких обставин використання відповідачем передбаченої п. 6.2.6, підстави припинення орендних правовідносин є нічим іншим як виконанням належним чином умови договору, обумовленої і погодженої сторонами.
Крім того, позивач як на підставу свої вимог щодо визнання недійсним договору оренди № 14/09/04 в частині посилається на ст. 782 Цивільного кодексу України, як таку, що містить єдину підставу для односторонньої відмови орендодавця від договору оренди - не внесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд та ст. 783 Цивільного кодексу України, що містить виключний перелік підстав одностороннього розірвання договору оренди і ініціативи орендодавця.
Проте дані посилання є безпідставними та не приймаються до уваги господарським судом з огляду на наступне.
Стаття 783 Цивільного кодексу України встановлює перелік підстав одностороннього розірвання договору оренди з ініціативи орендодавця, проте, по-перше даний перелік не є вичерпним, по-друге, діють загальні норми Господарського та Цивільного кодексів України щодо підстав для зміни або розірвання договору.
Так, статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Виходячи з приписів статті 188 Господарського кодексу України, зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку допускається у разі, якщо це передбачено законом або договором.
Аналогічні приписи містяться і у ст. 651 Цивільного кодексу України, причому у частині 3 цієї статті зазначено, що у разі односторонньої відмови у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Тобто, якщо ані закон, ані умови договору не наділяють сторону правом в односторонньому порядку розірвати договір, розірвання договору можливе або за згодою сторін, або в судовому порядку.
Пунктом 6.2.6 статті 6 договору оренди № 14/09/04 від 27.09.2004 р. передбачене саме право відповідача в односторонньому порядку розірвати договір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
О.В. Мандриченко