Справа № 201/1094/20
Провадження № 3/201/788/2020
13 лютого 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 17 січня 2020 року о 23 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем «Фольксваген», н/з НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 4 по вул. Миколи Гнатюка в м. Дніпрі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя), після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження освідчення на стан наркотичного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по наступним підставам.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарський препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв'язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, після, запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від освідчення на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення правопорушника в заклад охорони здоров'я.
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що після зупинки правопорушника екіпажем поліції йому було формально запропоновано проходження огляду в у встановленому законом порядку, після чого складено даний протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження освідчення на стан сп'яніння. Такий хід подій повністю підтверджується відсутністю в матеріалах даної справи будь-яких доказів про направлення водія в заклад охорони здоров'я для проходження відповідного освідчення, таким документом могло б бути відповідне направлення, що складається інспектором патрульної поліції відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
В ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їй відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Однак пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повідомили, що стали очевидцями відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, суд не може прийняти як достовірні, оскільки з їх змісту вбачається, що даних свідків було запрошено співробітниками поліції лише формально з метою придання законності процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно останнього. Такі пояснення свідків не були написані ними власноруч, хоч в них і були примітки про їх написання інспектором поліції з їх слів, обидва пояснення однакові за змістом та стилістичним викладенням тексту, що робить їх ідентичними між собою, а тому суд не може визнати такі доказі допустимими, оскільки в поясненнях повинні бути зафіксовані обставини, очевидцям яких стали запрошені поняті.
Крім того, в матеріалах даної адміністративної справи немає відповідних доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, останній міг продовжити свій рух. Дані обставини не залишають у суду сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлений Законом, оскільки, всупереч тому, що спочатку у водія було встановлено наявність ознак сп'яніння, його все-одно не було відсторонено від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
Слід також враховувати, що в даних умовах є незрозумілим з яких саме підстав був зупинений водій ОСОБА_1 , в рапорті патрульного поліції не вказана жодна з причин, що зазначені в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якими передбачено вичерпний перелік підстав зупинки транспортного засобу, а тому з огляду на вказане у суду не залишається сумнівів в суб'єктивності дій патрульних поліції, які використовуючи нікчемний привід, завуалювавши його під законний привід, зупинили водія ОСОБА_1 і пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, що в своїй сукупності підтверджує безпідставність дій поліцейськими.
Таким чином, слід вважати, що в діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину патрульною поліцією в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 3 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко