24 лютого 2020 року Справа №160/1901/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про скасування наказу №368 о/с від 18.11.2019р. в частині, поновлення на посаді, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
13.02.2020р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області та просить:
- скасувати наказ відповідача №368 о/с від 18.11.2019р. в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції Вільногірського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням);
- поновити позивача на посаді дільничного офіцера поліції Вільногірського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області з 19.11.2019р.;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2019р. по день поновлення на посаді без урахування обов'язкових податків та зборів;
- усі витрати позивача, пов'язані зі зверненням до суду і судовим розглядом, а також витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката (складання позовної заяви, формування додатків до позову, представництво інтересів в суді в якості представника) покласти на відповідача.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.123, ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти учасників справи.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено номерів засобів зв'язку із відповідачем, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем у позові не зазначено викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про скасування наказу №368 о/с від 18.11.2019р. в оспорюваній частині з урахуванням положень Закону України "Про Національну поліцію", яким врегульовані питання звільнення з посади поліцейських, не викладено обставин того, які саме норми спеціального Закону були порушені відповідачем при прийнятті оспорюваного наказу в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, за приписами ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як свідчить зміст адміністративного позову, позивач просить суд, зокрема, скасувати наказ відповідача №368 о/с від 18.11.2019р. в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції Вільногірського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), отже, враховуючи, що витяг з оскаржуваного наказу позивач отримав 27.11.2019р. (про що свідчить зміст його копії, наданий позивачем) місячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами встановлений по 27.12.2019р., проте, позивач звернувся з даним адміністративним позовом лише 13.02.2020р. (згідно штемпеля поштового зв'язку), тобто із пропуском місячного строку звернення до суду.
Так, у позовній заяві позивачем викладено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та позивач просить поновити йому строк звернення до суду, визнавши наведені ним обставини поважними, посилаючись на наступні обставини, а саме:
- оскаржуваний наказ №368 о/с від 18.11.2019р. позивач отримав на руки від свого представника - адвоката Левітіна О.Ю. тільки 27.11.2019р.;
- в порядку досудового врегулювання щодо перевірки законності його звільнення позивач через свого представника звертався із заявою до начальника ГУ НП в Дніпропетровській області (у письмовій відповіді від 29.11.2019р. №1/Л-255оз/103/05-2019зазначено про законність та обґрунтованість звільнення) та із заявою від 07.12.2019р. до керівника Національної поліції України (відповідь не отримана), що і стало, на думку позивача, причиною формального пропуску звернення до суду з даним позовом;
- після звільнення позивач знаходився у важкому психологічному стані та після втручання батьків прийшов до нормального стану і погодився доглядати свого хворого дідуся, який проживає окремо від батьків;
- ухвалу суду від 05.02.2020р. у справі №160/319/20 про повернення позивачеві адміністративного позову у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, позивач отримав лише 12.02.2020р.
Вивчивши зміст заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, викладеній у позові та додані на її підтвердження документи, суд приходить до висновку про те, що викладені у ній причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними, виходячи з наступного.
Так, судом не можуть бути прийняті в якості належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом посилання позивача на те, що в порядку досудового врегулювання щодо перевірки законності його звільнення позивач через свого представника звертався із заявою до начальника ГУ НП в Дніпропетровській області (у письмовій відповіді від 29.11.2019р. №1/Л-255оз/103/05-2019зазначено про законність та обґрунтованість звільнення) та із заявою від 07.12.2019р. до керівника Національної поліції України (відповідь не отримана), оскільки договір про надання правової допомоги №046-19 був укладений між позивачем та адвокатом Левітіним О.Ю. ще з 16.11.2019р. (до звільнення позивача зі служби) та факт звернення до ГУ НП у Дніпропетровській області та до Національної поліції України зі скаргами не звільняє позивача від обов'язку звернутися до суду з адміністративним позовом у строк, встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і судом не можуть бути визнані поважними обставинами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом посилання позивача на те, що після звільнення позивач знаходився у важкому психологічному стані та після втручання батьків прийшов до нормального стану і погодився доглядати свого хворого дідуся, який проживає окремо від батьків, так як з 16.11.2019р. між позивачем та адвокатом Левітіним О.Ю. був укладений договір про надання правової допомоги №046-19, у зв'язку з чим виписаний ордер на надання правової допомоги №687/038 від 16.11.2019р., який не містить обмежень повноважень адвоката, як і сам договір, та важкий психологічний стан позивача не перешкоджав адвокатові звернутися до суду з адміністративним позовом щодо оскарження спірного наказу у строк, встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, судом враховується і те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020р. у справі №160/319/20 позивачеві надавався строк для усунення недоліків, які позивачем не були усунуті у спосіб визначений наведеною ухвалою суду, при цьому, невиконання (не належне виконання) вимог ухвали суду про залишення позову без руху та повернення такої позовної заяви через невиконання позивачем вимог суду (за наявності у позивача адвоката, який є фахівцем в галузі права) не є поважними причинами для поновлення позивачеві строку звернення до суду з даним позовом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка викладена у позові, обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними причинами для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним позовом.
Таким чином, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які наведені у заяві позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом зважаючи на вищевикладене.
У відповідності до вимог ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду, а саме:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про скасування наказу №368 о/с від 18.11.2019р. в оспорюваній частині з урахуванням положень Закону України "Про Національну поліцію", яким врегульовані питання звільнення з посади поліцейських та із зазначенням обставин того, які саме норми спеціального Закону були порушені відповідачем при прийнятті оспорюваного наказу у відповідності до вимог п.2, п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку ніж наведені у заяві та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.2, п.4 ч.5 ст.160, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про скасування наказу №368 о/с від 18.11.2019р. в частині, поновлення на посаді, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про скасування наказу №368 о/с від 18.11.2019р. в оспорюваній частині з урахуванням положень Закону України "Про Національну поліцію", яким врегульовані питання звільнення з посади поліцейських, та із зазначенням обставин того, які саме норми спеціального Закону були порушені відповідачем при прийнятті оспорюваного наказу, у відповідності до вимог п.2, п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку ніж наведені у заяві та надати докази поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва