про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
24 лютого 2020 р. Справа № 120/635/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:
за позовом першого заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області Цвігуна Богдана Олександровича (службова адреса: вул. Покровської, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) в інтересах держави
до Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326520, місцезнаходження: вул. Незалежності, 13, с. Бабчинці, Чернівецький район, Вінницька область, 24132)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
18.02.2020 до суду надійшла позовна заява першого заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області Цвігуна Б.О. (далі - прокурор) в інтересах держави про визнання протиправною бездіяльність Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області щодо не затвердження планів та не проведення інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення, їх частин, а саме дитячих ігрових майданчиків в с. Бабчинці, що розташовані на території сільського парку по вул. Соборній та на території сільського парку по вул. Незалежності, та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення, а саме дитячого ігрового майданчика, що розташований на території сільського парку по вул. Соборній в с. Бабчинці, та дитячого ігрового майданчика на території сільського парку по вул. Незалежності в с. Бабчинці, а також вирішити питання про проведення інвентаризації та паспортизації вказаних об'єктів благоустрою.
На підтримку заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що під час проведення вивчення стану законності з питань дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів на території Чернівецького району Вінницької області, Могилів-Подільською місцевою прокуратурою Вінницької області встановлено, що на території Бабчинецької сільської ради знаходяться два дитячі майданчики, балансоутримувачем яких є відповідний орган місцевого самоврядування. Проте всупереч вимогам чинного законодавства відповідач допускає бездіяльність, яка полягає у не прийнятті рішення про проведення технічної інвентаризації зазначених майданчиків. Крім того, відповідно до затвердженого плану сільською радою не проведено інвентаризацію та паспортизацію цих об'єктів благоустрою, в тому числі не затверджено технічні паспорти на них. Водночас така бездіяльність відповідача, який є відповідальним за забезпечення благоустрою на території відповідних населених пунктів, може негативно позначитися на технічному стані дитячих майданчиків та ставить під загрозу життя і здоров'я неповнолітніх громадян, які користуються ними. Відтак інтерес держави у цьому випадку полягає в захисті прав та інтересів невизначеної кількості дітей та підлітків, які проживають на території села Бабчинці Чернівецького району Вінницької області, що полягають у можливості користуватися безпечними ігровими об'єктами та обладнанням на дитячих майданчиках, а також запобігання можливим нещасним випадкам з травмування дітей. Крім того, прокурор зазначає, що в правовідносинах у сфері дотримання законодавства щодо благоустрою населених пунктів відсутній відповідний орган, який уповноважений державою представляти вказані інтереси в суді. Тому прокурор вважає, що з цих підстав він набуває статус позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача
Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Крім того, звертаючись до суду, прокурор повинен залучати до участі у справі ті органи державної влади та місцевого самоврядування, які уповноважені на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, або ж зазначити про відсутність цих органів, що є підставою для набуття прокурором статусу позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.
На думку суду, реалізуючи свої представницькі повноваження, перший заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області належним чином обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.
Водночас суд частково погоджується з доводами прокурора на підтримку набуття ним статусу позивача.
Так, в позовній заяві прокурор зазначає, що у правовідносинах в сфері дотримання законодавства щодо благоустрою населених пунктів відсутній відповідний орган, який уповноважений державою представляти вказані інтереси в суді, що дає підстави набути прокурору статус позивача.
Разом з тим, відповідно до ст. 39 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.
Отже, в силу положень закону функції із здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань благоустрою покладено на місцеві державні адміністрації. Незважаючи на це, нормативного акту, який би визначав порядок проведення контролю у сфері благоустрою місцевими державними адміністраціями станом на сьогодні не затверджено, тоді як Законом України "Про місцеві державні адміністрації" не передбачено повноваження місцевої державної адміністрації щодо здійснення такого контролю.
Крім того, суд зауважує, що статтею 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено можливість здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Однак позовні вимоги прокурором заявлені саме до органу місцевого самоврядування - Бабчинецької сільської ради, тобто самоврядний контроль в цьому випадку теж виключається.
Відтак суд доходить висновку, що саме з наведених вище мотивів прокурор наділяється процесуальною дієздатністю на звернення до суду з відповідним позовом та набуває статусу позивача.
Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду позовної заяви прокурора, суд додатково враховує правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18 (адміністративне провадження №К/9901/56870/18).
Отже, позовна заява прокурора відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України. Судовий збір сплачений позивачем у визначених законом порядку і розмірі. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.
Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) належить розглядати справу, суд враховує положення ч. 6 ст. 12 КАС України, відповідної до якої справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження, суд доходить висновку про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 32, 47, 53, 171, 248, 256, 257, 260, 261, 262, 294 КАС України,
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом першого заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області Цвігуна Богдана Олександровича в інтересах держави до Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб'єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
5. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.
6. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.
7. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
8. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович