про повернення позовної заяви
м. Вінниця
24 лютого 2020 р. Справа № 120/298/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області в особі керівника апарату Косенко Майї Степанівни про визнання протиправним та скасування наказу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області в особі керівника апарату Косенко Майї Степанівни про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України. Так, зокрема, судом відхилено доводи позивача про те, що спірні правовідносини не відносяться до категорії спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби для якої встановлюється місячний строк звернення до суду. Водночас позивачу надано строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви та наведення інших підстав для поновлення строку протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Копію вищезазначеної ухвали позивач отримав 07.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
19.02.2020 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. У поданій заяві представник позивача просив поновити строк звернення до суду, обґрунтовуючи яку зазначив, що керівником апарату РДА Косенко М.С. прийнято наказ від 19.09.2019 року № 55- К «Про внесення змін та доповнень до наказу т.в.о. керівника апарату районної державної адміністрації від 23 березня 2018 року № 19-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким вирішено внести зміни та доповнення до пункту 1 Наказу 1 доповнивши словами та цифрами наступного змісту: «пункт 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». З вказаним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 20.09.2019 року, однак, в порушення вимог чинного законодавства, його копію надано не було. 23.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Могилів-Подільської райдержадміністрацїї щодо отримання наказу від 19.09.2019 року № 55- К, а 24.09.2019 року - отримав копію запитуваного наказу. Крім того, повідомив, що 24.10.2019 року позивачем подано заяву, в якій просив скасувати оскаржуваний наказ. Відповіді на зазначену заяву він не отримав, тому вважає, що у відповідності до ст. 123 КАС України скористався правом врегулювати спір в позасудовому порядку. Враховуючи викладене вважає, що позивачем з поважних причин було пропущено строк звернення до суду.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Слід звернути увагу на той факт, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Положеннями частин 2 і 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний та спеціальний строк звернення до суду, зокрема для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як видно зі змісту позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є наказ керівника апарату Могилів-Подільської районної державної адміністрації Косенко М.С. від 19.09.2019 року № 55- К «Про внесення змін та доповнень до наказу т.в.о. керівника апарату районної державної адміністрації від 23 березня 2018 року № 19-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
При цьому, до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 28.01.2020 року, тобто з пропуском строку на таке звернення.
Так, обізнаність щодо порушення своїх прав та законних інтересів оскаржуваним наказом позивач пов'язує з тим, що 23.09.2019 року він звернувся із заявою до Могилів-Подільської районної державної адміністрації щодо отримання наказу від 19.09.2019 року № 55- К, а 24.09.2019 року - отримав копію запитуваного наказу. Крім того, ОСОБА_1 акцентує увагу суду на тому, що 24.10.2019 року звернувся до Могилів-Подільської районної державної адміністрації із заявою, в якій просив скасувати оскаржуваний наказ. Відповіді на зазначену заяву він не отримав. У зв'язку з цим позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити такий строк.
Ознайомившись, із обґрунтуванням поданої заяви, слід звернути увагу на той факт, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 24.09.2019 року (дата отримання оскаржуваного наказу, що не заперечується позивачем), а тому саме із цієї дати позивач мав звернутися до суду із даною позовною заявою.
Щодо доводів представника позивача про визнання поважної причини пропуску строку звернення до суду у зв'язку з намаганням врегулювати спір в позасудовому порядку суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, з аналізу зазначеної норми видно, можливість досудового порядку вирішення спору, в першу чергу, має бути передбачена законом і лише тоді позивачу надається право такою можливістю скористатись.
На підтвердження використання права на досудове врегулювання спору представником позивача до заяви про поновлення строку звернення до суду надано суду копію заяви від 24.10.2019 року, в якій позивач просив привести у відповідність наказ т.в.о. керівника апарату районної державної адміністрації від 23.03.2018 року № 19-к "Про звільнення ОСОБА_1 " в спосіб скасування наказу керівника апарату районної державної адміністрації від 19.09.2019 року № 55-к " Про внесення змін та доповнень до наказу т.в.о. керівника апарату районної державної адміністрації від 23 березня 2018 року № 19-к "Про звільнення ОСОБА_1 " в зв'язку з виданням такого з порушеннями та недотриманням норм законодавства та видати новий наказ з дотриманням норм законодавства, що надасть можливість належним чином оформити трудовий документ та видати такий. Розглянути дане звернення в скорочені терміни, визначені законодавством так, як затягування розгляду та несвоєчасне прийняття відповідного рішення по суті, сприяє збільшенню розміру відшкодувань в майбутньому з коштів державного бюджету в зв'язку з безпідставною затримкою видачі належним чином оформленого дублікату трудової книжки.
Зі змісту вищезазначеної заяви видно, що позивач просить привести оскаржуваний наказ у відповідність з нормами чинного законодавства з метою сприяння в усуненні перешкод у видачі трудового документа, натомість предметом розгляду даної адміністративної справи є визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату районної державної адміністрації від 19.09.2019 року № 55-к " Про внесення змін та доповнень до наказу т.в.о. керівника апарату районної державної адміністрації від 23 березня 2018 року № 19-к "Про звільнення ОСОБА_1 "
В свою чергу, суд звертає увагу представника позивача, що ані нормами Закону України "Про державну службу", ані Кодексом законів про працю України не передбачено врегулювання таких правовідносин у позасудовому порядку.
Враховуючи викладене, вважаю, що відсутні підстави для визнання вказаних обставин поважними.
Відповідно до приписів ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, в контексті наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, не встановивши переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, вважаю, що позовна заява підлягає поверненню.
Більш того, слід відмітити, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або необізнаність не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
За наведених вище обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду та викладені обставини позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду на оскарження, не можуть бути визнані поважними причинами пропущення місячного строку звернення до суду, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 254, 256 КАС України,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області в особі керівника апарату Косенко Майї Степанівни про визнання протиправним та скасування наказу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна