61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1
іменем України
04.02.2020 Справа №905/2320/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,
за позовом Фізичної особи-підприємця Гуріненко Романа Олександровича, місто Покровськ, Донецька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
до відповідача, Житлово-комунального відділу Покровської міської ради Донецької області, місто Покровськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 26161456,
про стягнення 127147,72 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Фізична особа-підприємець Гуріненко Роман Олександрович, м.Покровськ Донецької області, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 09.12.2019 до Житлово-комунального відділу Покровської міської ради Донецької області, м.Покровськ Донецької області, про стягнення заборгованості в розмірі 127147,72 грн. на підставі договору №706 від 16.10.2019.
З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2320/19 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 17.12.2019 прийнято позовну заяву №б/н від 09.12.2019 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2320/19; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 16.01.2020; встановлено строк позивачу для надання: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповіді на відзив до 16.01.2020; встановлено строк відповідачу для надання: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 03.01.2020, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
В подальшому згідно приписів ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалось перерва з 16.01.2020 по 04.02.2020.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору №706 від 16.10.2019 в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати виконаних робіт з поточного ремонту асфальтобетонного покриття тротуарів по вул.Ольшанського, буд.№11,12,13,14, м.Покровськ Донецької області, згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДБН Г.1-218-182:2011, ДК 021:2015-45233253-7 (влаштування тротуарного покриття), внаслідок чого виникла заборгованість. Отже, порушене відповідачем право позивача може бути відновлено шляхом задоволення позовної вимоги щодо стягнення заявленої суми.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: договір №706 від 16.10.2019, кошторисна документація, акт приймання виконаних робіт від 31.10.2019, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.10.2019, вимога від 25.11.2019 «Щодо сплати суми коштів за договором», лист №01-08-881 від 05.12.2019 «Щодо розгляду вимоги від 25.11.2019», акт б/н звірення взаємних розрахунків від 31.10.2019, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005504501 стосовно позивача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.15, 16, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 622, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 220 Господарського кодексу України, п.91 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №688 від 01.08.2005.
Відповідачем відзив суду не представлено.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості учасникам процесу для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, як і для оголошення перерви у справі, та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, а також ухвалою суду, не подав відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.9 ст.165 вказаного нормативно-правового акту.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази, суд дійшов висновку щодо такого.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).
16.10.2019 між Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради Донецької області (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Гуріненко Романом Олександровичем (підрядник) укладено договір №706, відповідно до п.1.1 якого надаються послуги з поточного ремонту асфальтобетонного покриття тротуарів по вул.Ольшанського, буд.№11,12,13,14, м.Покровськ Донецької області, згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДБН Г.1-218-182:2011, ДК 021:2015-45233253-7 (влаштування тротуарного покриття).
Вартість усіх послуг, що доручаються підрядчику за даним договором складає 163493,27грн.(п.2.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору послуги, що передбачені даним договором, повинні розпочатися після підписання договору.
Замовник здійснює платежі за виконані послуги на підставі довідки за формою №ф.КБ-2в, підписаної уповноваженими представниками сторін (п.4.1 договору).
Згідно з п.4.3 договору акт приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) розглядається і підписуються замовником у термін не пізніше п'яти робочих днів з моменту надання їх підрядчиком по факту виконаних робіт.
Оплата виконаних робіт здійснюється замовником в строк не пізніше 14 календарних днів після підписання акту форми КБ-2в (п.4.4 договору).
Підписання акта за формою №КБ-2в є документом підтверджуючим здачу-приймання робіт (п.5.5 договору).
Підрядник є платником єдиного податку ІІІ групи, замовник - по нульовій ставці (п.8.2 договору).
Даний договір набирає чинність з дати його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного погашення зобов'язань (п.10.1. договору).
Позивачем визнано укладання даного договору, дійсність останнього сторонами не заперечується.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1)правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.
Як свідчать матеріали справи сторонами підписано та скріплено печатками 31.10.2019 акт приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) на загальну суму 127147,72грн. та відповідна довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати аналогічною вартістю.
В означених акті та довідці містяться посилання на договір №706 від 16.10.2019, що вказує на виконання робіт за вказаним договором вартістю 127147,72грн.
Документи підписані та скріплені печатками з обох сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості.
Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідка форми №КБ-3 є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №706 від 16.10.2019 на суму 127147,72грн..
За приписами ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як зазначалось вище, оплата виконаних робіт за договором №706 від 16.10.2019 здійснюється замовником в строк не пізніше 14 календарних днів після підписання акту форми КБ-2в.
Таким чином, враховуючи положення п.4.4 договору, з огляду на підписання акту приймання виконаних будівельних робіт 31.10.2019, замовник мав сплатити підряднику вартість виконаних робіт до 14.11.2019 включно.
В матеріалах справи наявна вимога Фізичної особи-підприємця Гуріненко Романа Олександровича до Житлово-комунального відділу Покровської міської ради Донецької області щодо сплати суми коштів у розмірі 127147,72грн. за договором №706 від 16.10.2019.
У відповідь на означену вимогу, відповідач листом №01-08-881 від 05.12.2019 повідомив позивача, що не відмовляється від сплати виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт за договором №706 від 16.10.2019, але на день звернення, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем не має можливості здійснити сплату заборгованості у загальному розмірі 276818,47грн.
Беручи до уваги представлений суду акт звірення взаємних розрахунків від 31.10.2019, спірна сума заборгованості є складовою вказаного відповідачем боргу у розмірі 276818,47грн. у приведеному вище листі.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Відтак, матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, з огляду на що у відповідача виникло зобов'язання здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 127147,72 грн.
Обставини, наведені відповідачем у листі №01-08-881 від 05.12.2019, у межах спірних правовідносин, не створюють підстав невиконання або несвоєчасного виконання прийнятих на себе підрядником зобов'язань за укладеним договором підряду.
Отже, як вбачається з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання замовника перед підрядником у сумі 127147,72грн. не виконано.
Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.
Відтак, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 127147,72грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, згідно відомостей наведених у позові, у розмірі 1921,00грн. - судовий збір та 12000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено, позивачем не надано будь-яких доказів у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи, відповідної заяви у порядку абз.2 ч.8 ст.129 господарського процесуального кодексу України не подано, а тому відсутні підстави для стягнення судових витрат в сумі 12000,00 грн.
Судові витрати як судовий збір підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, ч.9 ст.165, ст.ст.233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гуріненко Романа Олександровича, місто Покровськ, Донецька області, до Житлово-комунального відділу Покровської міської ради Донецької області, місто Покровськ, Донецька область, про стягнення заборгованості в розмірі 127147,72 грн. на підставі договору №706 від 16.10.2019, задовольнити.
2.Стягнути з Житлово-комунального відділу Покровської міської ради Донецької області (85300, Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок 11, код ЄДРПОУ 26161456, банківські реквізити не вказано) на користь Фізичної особи-підприємця Гуріненко Романа Олександровича ( АДРЕСА_1 (адреса за даними ЄДРПОУ: АДРЕСА_2 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , банківські реквізити НОМЕР_3 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 335496) суму основного боргу у розмірі 127147,72грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Рішення ухвалено у судовому засіданні 04.02.2020 (вступна та резолютивна частини рішення).
5.Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
6. Дата складання повного тексту рішення 10.02.2020.
Суддя О.В. Кротінова