проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
12.02.2020 Справа № 922/1796/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.
без виклику сторін, розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, м.Харків, (вх. №95 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2019р. у справі №922/1796/19 (суддя Шарко Л.В., ухвалене в м.Харків о 15:28год., дата складення повного тексту - 06.12.2019р.)
за позовом: Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, Харківська область, м. Дергачі,
до 1-го відповідача: Фермерського господарства "Новоогульчанське", Харківська область, Валківський район, с.Огульці,
до 2-го відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , Київська область, Васильківський район, м.Васильків,
до 3-го відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,
про скасування пунктів наказу, визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації, повернення майна,
10.06.2019р. Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд:
1) визнати поважними причини пропуску строку давності та поновити його;
2) визнати незаконним наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області №1330-СГ від 23.06.2014р. в частині надання в оренду ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Огульцівської сільської та Ков'язької селищної рад на території Валківського району Харківської області, загальною площею 187,2887 га, у тому числі:
- земельна ділянка площею 25,7820 га кадастровий №6321255400:01:000:0788;
- земельна ділянка площею 8203,68 га кадастровий №6321255400:01:000:0789;
- земельна ділянка площею 32,7095 га кадастровий №6321285500:02:000:0685;
- земельна ділянка площею 3653,68 га кадастровий №6321285500:02:000:0688;
- земельна ділянка площею 102236 га кадастровий №6321285500:02:000:0689;
3) визнати недійсний договір від 30.07.2015р., оренди землі 25,7820 га із кадастровим номером 6321255400:01:000:0788, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
4) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.08.2015р. (номер запису про інше речове право 10649119), площею 25,7820 га із кадастровим номером 6321255400:01:000:0788, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
5) визнати недійсним договір від 30.07.2015р., оренди землі площею 82,368 га із кадастровим номером 6321255400:01:000:0789, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
6) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.08.2015р. (номер запису про інше речове право 10650055), площею 82,368 га із кадастровим номером 6321255400:01:000:0789, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
7) визнати недійсним договір від 30.07.2015р., оренди землі площею 32,7095 га із кадастровим номером 6321285500:02:000:0685, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
8) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 13.02.2016р. (номер запису про інше речове право 13289788), площею 32,7095 га із кадастровим номером 6321285500:02:000:0685, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
9) визнати недійсним договір від 30.07.2015р., оренди землі площею 36,5368 га із кадастровим номером 6321285500:02:000:0688, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
10) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 03.08.2015р. (номер запису про інше речове право 10725995), площею 36,5368 га із кадастровим номером 6321285500:02:000:0688, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
11) визнати недійсним договір від 30.07.2015р., оренди землі площею 10,2236 га із кадастровим номером 6321285500:02:000:0689, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
12) скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 03.08.2015р. (номер запису про інше речове право 10726332), площею 10,2236 га із кадастровим номером6321285500:02:000:0689, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;
13) зобов'язати фермерське господарство "Новоогульчанське"(код ЄДРПОУ -40354350) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) земельні ділянки державної власності, загальною площею 187,2887 га (кадастрові номери №№ 6321255400:01:000:0788, 6321255400:01:000:0789, 6321285500:02:000:0685, 6321285500:02:000:0688, 6321285500:02:000:0689), які розташовані за межами населених пунктів Огульцівської сільської та Ков'язької селищної рад Банківського району Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що пункти 2-5 наказу Головного управління Держземагентства в Харківської області від 23.06.2014р. №1330-СГ, на підставі яких було надано громадянину ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Огульцівської сільської та Ков'язької селищної рад на території Банківського району Харківської області, загальною площею 187,2887 га та на підставі яких укладено відповідні договори оренди прийняті з порушенням вимог земельного законодавства (ст. ст. 116,118,121,123,134 Земельного кодексу України, ст. ст. 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство" в редакціях на час виникнення правовідносин), у зв'язку з чим вищевказані земельні ділянки, загальною площею 187,2887га, ОСОБА_1 надано в оренду незаконно.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.11.2019р. у справі №922/1796/19 відмовлено в задоволенні позову повністю.
Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2019р. у справі №922/1796/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю; судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020р. залишено апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, та не надано доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги учасникам справи листами з описами вкладення.
04.02.2020р. прокурором подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: докази сплати судового збору та докази на підтвердження направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі (вх.№1054).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2019р. у справі №922/1796/19; встановлено сторонам строк до 03.03.2019р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання.
Судова колегія, за результатами розгляду матеріалів апеляційної скарги дійшла висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження у даній господарській справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019р. на підставі частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому в ухвалі вказано про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. справу №912/2385/18 прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За положеннями пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки як у справі №922/1796/19, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, колегія суддів з метою дотримання єдності судової практики, з власної ініціативи дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2019р. у справі №922/1796/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2385/18.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 248, 252, 270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Зупинити апеляційне провадження у справі №922/1796/19 до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя І.А. Шутенко