Справа № 761/2204/20
Провадження № 1-кс/761/1853/2020
Іменем України
21 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «РІО ФІН» про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів Голосіївського та Шевченківського районних судів м. Києва від 05.11.2015 року та 12.02.2016 року, по справам № 752/18096/15-к, № 752/18094/15-к, № 761/4406/16-к в межах кримінального провадження № 42015100000001087 від 24.09.2015 року,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Заявник обґрунтовує клопотання тим, що ухвалами слідчих суддів Голосіївського та Шевченківського районних судів м. Києва від 05.11.2015 року та 12.02.2016 року, по справам № 752/18096/15-к, № 752/18094/15-к, № 761/4406/16-к в межах кримінального провадження № 42015100000001087 від 24.09.2015 року, було накладено арешт на:
квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на квартиру №6 (Загальна площа (кв.м): 130,5, житлова площа (кв.м): 68,6);
квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на квартиру №81 (Загальна площа (кв.м): 47,9, житлова площа (кв.м): 18,1);
квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на квартиру №86 (Загальна площа (кв.м): 48,3, житлова площа (кв.м): 18,3);
На думку заявника на даний час відпала необхідність в існуванні арешту квартир, а відтак просить слідчого суддю скасувати накладений на них арешт.
Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Як встановлено з матеріалів клопотання, арешт на квартири накладено з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Отже, клопотання подано до належного суду.
З клопотання та долучених до нього документів вбачається, що ТОВ «РФО ФІН» здійснює свою діяльність на законних підставах.
Нерухоме майно, на яке було накладено арешт на законних підставах перейшло у власність товариства. ТОВ «РІО ФІН» є добросовісним набувачем права вимоги до боржника, та набув права іпотекодержателя на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема квартири № 6, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
При цьому відповідно до ст.23 ЗУ «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «РІО ФІН» було направлено повідомлення-вимоги про стягнення заборгованості за Кредитними договорами та про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості.
Оскільки, ані Боржником, ані іпотекодавцями у встановлені законом строки не було погашену таку заборгованість, ТОВ «РІО ФІН» відповідно до вимог законодавства було зареєстровано право власності на іпотечне майно.
Як вбачається з наданих інформаційних довідок 24.06.2019 року за ТОВ «РІО ФІН» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 ( номер запису про право власності 32142138), на квартиру АДРЕСА_5 ( номер запису про право власності 32141937); 01.07.2019 за ТОВ «РІО ФІН» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_6 ( номер запису про право власності 32200707).
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.
Станом на день розгляду клопотання жодних слідчих дій з власником майна - ТОВ «РІО ФІН» не проводилось, підозра посадовим особам ТОВ «РІО ФІН» не повідомлялась.
Крім того відсутні підстави вважати, що майно, на яке накладено арешт, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.
Вирішуючи питання про скасування арешту майна слідчий суддя враховує загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.
Проте, зі змісту наявних у справі матеріалів не вбачається даних, які б свідчили, що вказані заходи забезпечення кримінального провадження є співмірними та пропорційними.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «РІО ФІН» про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів Голосіївського та Шевченківського районних судів м. Києва від 05.11.2015 року та 12.02.2016 року, по справам № 752/18096/15-к, № 752/18094/15-к, № 761/4406/16-к в межах кримінального провадження № 42015100000001087 від 24.09.2015 року - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.11.2015 у справі № 752/18096/15-к на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на квартиру № 6 (Загальна площа (кв.м.): 130.5, житлова площа (кв.м): 68,6).
Скасувати арешт, накладений Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.11.2015 у справі № 752/18094/15-к на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на квартиру №81 (Загальна площа (кв.м.): 47,9, житлова площа (кв.м): 18,1).
Скасувати арешт, накладений Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва віл 12 лютого 2016 року у справі № 761 /4406/16-к на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на квартиру № 86 (Загальна площа (кв.м): 48,3, житлова площа (кв.м): 18,3).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1