ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
21 лютого 2020 року м. Київ № П/320/406/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 №П/320/406/20 та позовною заявою з доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
16.01.2020 до Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин України ОСОБА_1 з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині порушення законодавства про звернення громадян та не розгляду поданих позивачем клопотань та звернень;
- зобов'язати Міністерство енергетики та захисту довкілля України у найкоротший термін надати позивачу відповідь по суті запиту №РЕ-9553857 й надати інформацію, яку кількість газу добутого у період з 1949 по 1976 роки в Українській Радянській Соціалістичній Республіці: а) залишилася безпосередньо в Українській Радянській Соціалістичній Республіці; б) була поставлена у Російську Радянську Соціалістичну Республіку; в) була поставлена закордон Радянського Союзу;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України згідно до ст. 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» здійснити контроль діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо надання позивачу відповіді по суті поставлених запитань у запиті №РЕ-9553857;
- застосувати до суб'єктів владних повноважень які проявили бездіяльність, що виразилась у ненаданні відповіді на звернення покарання передбаченого ст. 24 Закону України «Про звернення громадян» та ст. 27 Закону України «Про інформацію»;
- винести окрему ухвалу, щодо порушення кримінальної справи щодо посадових осіб.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 №П320/406/20, що надійшла на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва разом із супровідним листом від 12.02.2020 №01-19/1301/20, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 буди передані за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Скочок Т.О.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви підлягають прийняттю до провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, нормами ч. 3 і ч. 4 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ознайомившись зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 та оглянувши додані до неї матеріали суд встановив, що на титульній сторінці позовної заяви в якості відповідача визначено лише одного суб'єкта владних повноважень - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Водночас, у прохальній частині позовної заяви позивач пред'являє позовні вимоги вже до двох різних суб'єктів владних повноважень - названого Міністерства та Кабінету Міністрів України. Таким чином, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в тексті позову відсутні обов'язкові реквізити сторони у справі (другого відповідача - Кабінету Міністрів України), а саме: повне найменування, адреса місцезнаходження, відомості про відомі позивачу номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти такої юридичної особи.
Також позивачем всупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України на титульній сторінці позовної заяви не зазначені відомості стосовно самого себе - про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача або номер і серія його паспорта громадянина України, та відомості про першого відповідача (Міністерства) - ідентифікаційний код юридичної особи, відомості про відомі позивачу номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти такої юридичної особи.
Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, що вимога у п. 1 прохальної частини позовної заяви сформульована нечітко, оскільки позивачем не вказані відомості про реквізити (реєстраційний номер і дату) конкретних клопотань і звернень, що не були розглянуті суб'єктами владних повноважень. При цьому, зміст вказаної позовної вимоги суперечить змісту самого позову та решті заявлених позивачем вимог, за даними яких Міністерством не було розглянуто по суті лише одне звернення позивача - звернення, що було зареєстроване на веб-порталі «Урядовий контактний центр» за №РЕ-9553857.
Таким чином, суд пропонує позивачу привести зміст позовної вимоги у п. 1 прохальної частини позову у відповідність до решти змісту позову або навести у новій редакції позовної заяви обставини щодо не розгляду відповідачами інших звернень позивача, із зазначенням реквізитів таких звернень.
Оглянувши додані до позову матеріали, суд не виявив серед них тексту звернення позивача, що було зареєстроване на веб-порталі «Урядовий контактний центр» за №РЕ-9553857, на яке він посилається у своїй позовній заяві. Пояснення про причини відсутності у позивача копії (роздруківки тексту) цього електронного звернення в тексті позовної заяви не наведені.
Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено дві основні позовні вимоги немайнового характеру. Таким чином, відповідно до норм ч. 1, пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4, абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) і ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX сума судового збору, яку мав сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 1 681,60 грн. (840,80 грн. х 2).
Позивачем разом з цим позову до суду не було подано платіжного документу про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Натомість у тексті свої позовної заяви позивач посилався на те, що він має статус особи з інвалідністю на території країни Ізраїль (рівень втрати працездатності 93%), що за своїм значенням відповідає І-ій групі інвалідності на території України. З огляду наведене позивач вважає, що його в силу положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за даним позовом.
Проаналізувавши зміст поданих позивачем документів на підтвердження обставини наявності у нього пільги по сплаті судового збору (а саме: довідки установи Ізраїлю без апостилю, та не посвідченого нотаріально перекладу з іноземної мови на російську, вчиненого невідомою особою та скріпленого печаткою Юридичного бюро) суд дійшов висновку про відсутність документальних доказів офіційності таких документів.
Зокрема, суд враховує те, що відповідно до ст. 2 і 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (підписана 05.10.1961 в м. Гаага, та що набула чинності в Україні з 22.12.2003), кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.
Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Окрім того, засвідчення вірності перекладу з однієї мови на іншу регулюється ст. 79 Закону України «Про нотаріат» і гл. 8 розд. ІІ Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
В даному випадку до наданої позивачем довідки не додано апостилю компетентного органу держави, в якій такий документ був складений, а сам переклад довідки нотаріально не посвідчений, - в силу чого такі документи для суду не мають ознак офіційності, а тому не можуть бути враховані судом для встановлення обставини наявності у позивача передбачених законом пільг по сплаті судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання (надіслання поштою) до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, - у кількості трьох примірників (для суду та відповідачів); оригіналу платіжного документу про сплату позивачем судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва його позовної заяви у розмірі 1 681,60 грн. (реквізити для сплати судового збору наведені на офіційному веб-порталі "Судова влада" за наступним посиланням: https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/) або належним чином оформлених документів, що засвідчують обставину звільнення позивача від сплати судового збору; засвідчених копій (роздруківки тексту) звернення позивача, що було зареєстроване на веб-порталі «Урядовий контактний центр» за №РЕ-9553857.
Керуючись ст.ст. 30, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Прийняти до провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок