Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 лютого 2020 р. Справа№200/11116/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС-КОМПАНІ»
до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області
про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2018 року № 0000721202, № 0000731202, № 0000711202, № 0000701202.
за участю
представників сторін:
від позивача: Ігнатченко З.В. - на підставі ордеру,
від відповідача: Вовченко С.П. - за довірен.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2018 року № 0000721202, № 0000731202, № 0000711202, № 0000701202.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки № 346/05-99-12-02/42495453. Позивач вважає, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки є необґрунтованими, помилковими та такими, що не відповідають приписам Податкового кодексу України, а тому прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення - рішення від 23.05.2018 року № 0000721202, № 0000731202, № 0000711202, № 0000701202 є таким, яке прийнято безпідставно та з порушенням діючого законодавства, у зв'язку з чим повинно бути скасовано судом повністю.
Також, позивач вказує на те, що товариство мало всі законні підставі для віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємодії з ТОВ «Автозапал», ТОВ «Лівіавто», ТОВ «Власта - 2018», ТОВ «Таніт Груп», оскільки право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Позивач зазначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Крім того, позивач зазначає, що виникнення у платника податку на додану вартість право на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови.
Стосовно порушення п. 201.1 ст. 201 ПК України, які стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 000731202 від 23.05.2019 року, позивач зазначає, що на дату виникнення податкових зобов'язань товариством складена податкова накладна № 264 від 29.01.2019 року на суму 549142,32 грн., яка була зареєстрована у встановленому законом порядку, а отже відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.
Позивач посилається на те, що відповідачем було порушено порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, товариством не отримано акт перевірки, як це передбачено Податковим кодексом України, а був отриманий лише після звернення до ДФС України в ході оскарження в досудовому порядку спірних податкових повідомлень - рішень. Разом з тим, позивач не отримав запити від відповідача про надання письмових пояснень та додаткових документів, що унеможливило підтвердження документами правомірності формування від'ємного значення ПДВ та заявленого бюджетного відшкодування.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем через канцелярію суду надав відзиві на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач посилається на те, що управлінням проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.04.2019 № 346/05-99-12-02/42495453. Відповідач зазначає, що при здійснені виходу за податковою адресою платника податків встановлено відсутність ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» та його посадових осіб/представників, про що уповноваженими особами податкового органу складено акт від 25.03.2019 року № 580/05-99-12-02/42495453. Відповідач вказує на те, що місцезнаходження позивача не встановлено. Листом від 22.02.2019 року № 15715/10/05-99-12-02-14 спрямовано запит про надання письмових пояснень та документального підтвердження з метою підтвердження правомірності формування від'ємного значення з ПДВ та заявленого бюджетного відшкодування. Рекомендоване повідомлення з інформацією про вручення поштового відправлення на теперішній час підприємством не отримано (повернуто з причини - за закінченням терміну зберігання).
Відповідач зазначає, що позивачем до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість по господарських операціях, що не підтвердженні первинними документами на придбання ТМЦ, робіт (послуг) та використання їх з метою здійснення господарської діяльності підприємства. Дане порушення призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з такими контрагентами-постачальниками у наступних періодах: ТОВ «АВТОЗАПАЛ» за січень 2019 року в сумі ПДВ 11959,64 грн.; ТОВ «ВЛАСТА-2018» на загальну суму ПДВ 1188605,23 грн., у тому числі: за листопад 2018 року на 193603,20 грн., за грудень 2018 року на 992466,80 грн., за січень 2019 року на 2535,23 грн.; ТОВ «ЛІВАВТО» за січень 2019 року в сумі ПДВ 43846,64 грн.; ТОВ «ТАНІТ ГРУП» загальну суму ПДВ 153569,96 грн., у тому числі: за листопад 2018 року на 42368,27 грн., за грудень 2018 року на 35951,88 грн., за січень 2019 року на 75249,81 грн.
Відповідач вказує, що перевіркою зроблено висновок про порушення ТОВ «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до: завищення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 100000 грн. (січень 2019 року); завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) в податковій декларації з ПДВ за січень 2019 року на суму 1372643 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту яке сплачується до державного бюджету (р.18) на загальну суму 338876 грн. (в т.ч. грудень 2018 року - 127869 грн., січень 2019 року - 211007 грн.); порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов'язань на загальну суму 91523,72 грн. (січень 2019 року).
На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 року № 0000721202 про донарахування 338876 грн. ПДВ та застосування 84719 грн. штрафних санкцій; №0000731202 про застосування штрафу в розмірі 45761,86 грн., № 0000711202 про зменшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 1372643 грн.; № 0000701202 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 100000 грн. та застосування 25000 грн. штрафних санкцій.
Відповідач зазначає, що приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення він діяв виключно в межах та у спосіб визначений чинним податковим законодавства України, а отже податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладені у відзиві на позовну заяву обставини та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 11 листопада 2019 року.
11 листопада 2019 року відкладено підготовче засідання на 04 грудня 2019 року, в зв'язку з витребуванням додаткових доказів у справі.
04 грудня 2019 року відкладено підготовче засідання на 17 грудня 2019 року, в зв'язку з витребуванням додаткових доказів у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 15 січня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 лютого 2020 року.
03 лютого 2020 року оголошено перерву на 10 лютого 2020 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» зареєстровано в якості юридичної особи 24 вересня 2018 року за № 12741020000015797, включено до ЄДРПОУ за номером 42495453, зареєстровано за адресою: 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок 69, перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області як платник податків (т. 1 а.с. 16-17).
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області на адресу ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» направлено лист «Про надання інформації» № 15715/10/05-99-12-02-14 від 22.02.2019 року, відповідно до якого контролюючий орган просив позивача надати у встановлені терміни інформацію та їх документальне підтвердження (документи, засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою про фінансово - господарську діяльність підприємства), що підтверджують формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за звітні (податкові) періоди у яких виникло від'ємне значення ПДВ (січень 2019 року) та за рахунок яких задекларована сума бюджетного відшкодування, заявлену в податковій декларації з ПДВ за січень 2019 року (т. 3 а.с. 69-70).
Вказаний лист був направлений на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте поштове відправлення повернуто на адресу відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 3 а.с. 71).
25.02.2019 року старшим оперуповноваженим з ОВС ОУ ГУ ДФС у Донецькій області складено рапорт, відповідно до якого зазначено, що на час виїзду посадових осіб ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» за юридичною адресою не встановлено, в усній бесіді співробітники служби безпеки бізнес-центру підтвердив, що вищезазначене підприємство за вказаною адресою господарську діяльність не здійснює, офісних приміщень не має (т. 3 а.с. 73).
12 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено наказ № 449 «Про проведення документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ», код за ЄДРПОУ 42495453», відповідно до якого вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 42495453, податкова адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 69) з 25 березня 2019 року тривалістю 5 робочих днів, з метою перевірки правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 1472643 грн.. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 100000 грн. (періоди виникнення від'ємного значення: листопад - грудень 2018 року, січень 2019 року) по декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року від 19.02.2019 року № 9025587946 (т. 3 а.с. 191).
На підставі пп. 20.1.4, пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу № 449 від 12.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області складені направлення на перевірку від 20.03.2019 року № 721, 722, відповідно до яких зазначено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» з 25 березня 2019 року тривалістю 5 днів (т. 3 а.с. 192).
25.03.2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області на підставі наказу № 449 від 12.03.2019 року та направлень № 722, № 723 з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено вихід за місцем податкової адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМОПРТ ТРАНС КОМПАНІ», відображеної в його реєстраційних документах -87548, України, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Громової, буд. 69 та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» фактично не знаходиться за даною адресою, договір оренди приміщення не складався, про що складено акт перевірки місцезнаходження посадових осіб платника податків № 580/05-99-12-02/42495453 (т. 3 а.с. 68).
Відповідачем у період з 25.03.2019 року по 29.03.2019 року в приміщенні Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» (податковий номер 42495453) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок на поточний рахунок платника податків за січень 2019 року, за результатами якої складено акт № 346/05-99-12-02/42495453 (т. 1 а.с. 32-40).
Документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до:
- завищення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 100000грн. (січень 2019 року);
- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) в податковій декларації з ПДВ за січень 2019 року на суму 1372643 грн.;
- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) на загальну суму 338876 грн. (в тому числі грудень 2018 року - 127869 грн., січень 2019 року - 211007 грн.);
- порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкового зобов'язань на загальну суму 91523,72 грн. (січень 2019 року).
Доказів направлення (вручення) позивачу акту від 05.04.2019 року № 346/05-99-12-02/42495453 суду не надано.
14 травня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області складено акт № 978/05-99-12-02/42495453 про неможливість вручення акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42495453) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року, у зв'язку з тим, що за податковою адресою: Україна, 87534, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Громової, буд. 69 платник податків не знаходиться. На підставі Довідки форми 20 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендоване повідомлення поштового відправлення за № 8750100471343 відправлене 06.03.2019 року повернулося 05.04.2019 року з поштового відділення Маріуполь 26, як не вручено з вказівкою причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання 14.05.2019 року (т. 3 а.с. 74).
На підставі висновків викладених в акті перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняті:
податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 23.05.2018 року № 00004721202, яким ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 338876 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 84719 грн. (т. 1 а.с. 18);
податкове повідомлення - рішення форми «В» від 23.05.2019 року № 0000711202, яким ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1372643 грн. (т. 1 а.с. 23);
податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 23 травня 2019 року № 000701202, яким ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 100000 грн. (т. 1 а.с. 25);
податкове повідомлення - рішення форми «Н» від 23.05.2019 року № 0000731202, яким до ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ», у зв'язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних на суму ПДВ 91523,72 грн., застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 45761 грн. (т. 1 а.с. 21).
Представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що при складанні податкового повідомлення - рішення № 0000721202 була допущена формальна помилка у даті прийняття податкового повідомлення - рішення замість « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначено «23.05.2018 року» (т. 3 а.с. 34).
Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення - рішення були направленні на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням та отримані уповноваженою особою позивача (т. 3 а.с. 45, 46).
Не погодившись з прийнятими спірними податковими повідомленнями - рішення позивач направив до Державної фіскальної служби України скаргу, відповідно до якої просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.05.2018 року № 0000721202, від 23.05.2019 року № 0000731202, № 0000711202, № 0000701202 (т. 3 а.с. 209-210).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.08.2019 року № 38661/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги, відповідно до якого спірні податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (т. 1 а.с. 30-31).
Позивач вважає прийняти відповідачем спірні податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що прийняті з порушенням Податкового кодексу України, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано положеннями статті 78 ПК України.
Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Приписами п. 78.4, п. 78.5, п. 78.6, п. 78.7, п. 78.8, п. 78.9 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Приписами пункту 42.3 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом четвертим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято наказ № 449 від 12.03.2019 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42495453)» та сформовані направлення на перевірку від 20.03.2019 року № 721, № 722, відповідно до яких вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» з 25 березня 2019 року.
Суд зазначає, що у порушення вимог ст. 81 ПК України відповідачем не надано суду належних доказів направлення (вручення) рекомендованим листом з повідомленням наказу № 449 від 12.03.2019 року та направлень на перевірку № 721, 722 від 20.03.2019 року або доказів направлення (вручення) зазначеного наказу та направлень засобами електронного зв'язку в порядку передбаченому п. 42.3 ст. 42 ПК України.
Відповідачем надано суд акт перевірки місцезнаходження посадових осіб платника податків № 580/05-99-12-02/42495453 від 25.03.2019 року, відповідно до якого встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» фактично не знаходиться за адресою реєстрації, договір оренди приміщення не складався.
Суд не приймає зазначений акт як доказ повідомлення позивача про початок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, та звертає увагу на те, що позивач є платником податку на додану вартість, та відповідно до вимог п. 49.4 ст. 49 ПК України податкову звітність з податку на додану вартість подає в електронній формі контролюючому органу з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Позивачем до матеріалів справи долучено заяву про приєднання від 02.11.2018 року № 2 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 519002, яка прийнята ДФС України, що підтверджується квитанцією № 2 від 07.11.2018 року, та заяву про приєднання від 04.11.2019 року № 2 до договору про визнання електронних документів від 09.09.2019 року № 599001 (т. 4, а.с. 6-7, т. 2 а.с. 23).
Відповідно до абз. 10 п. 42-1.2 ст. 42-1 Податкового кодексу України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом: забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що податкову звітність за перевіряємий період подано позивачем в електронному вигляді, що підтверджується матеріалами справи (т. 2 а.с. 37-48).
Отже, суд зазначає, що керуючись положеннями пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України відповідач повинен був направити лист «Про надання інформації» № 15715/1005-99-12-02-14 від 22.02.2019 року, наказ про проведення перевірки № 449 від 12.03.2019 року та направлення на перевірку № 721, 721 від 20.03.2019 року в електронний кабінет позивача з одночасним надісланням позивачу на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документу, дати та час його надіслання в електронний кабінет, та у разі не отримання квитанції про доставку направити такі документи поштою в порядку визначеному законом.
Також, суд вказує на те, що законодавець визначив, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Проте, згідно акту № 346/05-99-12-02/42495453 від 05.04.2019 року встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» була проведена безпосередньо в приміщенні Головного управління ДФС у Донецькій області, у зв'язку з відсутністю позивача за податковою адресою: вул. Громової, буд. 69, м. Маріуполь, Донецька область, 87548.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщення Головного управління ДФС у Донецькій області без належного повідомлення про проведення перевірки діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією України та Законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що відповідачем порушено порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, а також відповідно до вимог Податкового кодексу України документальна виїзна перевірки повинна бути проведення в приміщенні платника податків, проте, контролюючим органом документальна виїзна перевірка ТОВ «ІМПОРТ ТРАНВС КОМПАНІ» була проведена безпосередньо в приміщення Головного управління ДФС у Донецькій області.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про те, що акт складений за результатами проведеної перевірки не може бути належним та допустимим доказом для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, оскільки перевірка відповідачем була проведена з порушенням вимог законодавства, а саме: позивача не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, не було надано можливості надати необхідні документи для проведення перевірки та перевірка була проведена не за місцем її проведення відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Стосовно виявлених у ході перевірки поршень по взаємодії позивача з контрагентами ТОВ «Автозапал», ТОВ «Лівато», ТОВ «ВЛАСТА-2018», ТОВ «Таніт Груп», суд зазначає наступне.
Згідно додатку 10 до акту № 346/05-99-12-02/42495453 від 05 квітня 2019 року контролюючим органом під час перевірки встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» та його контрагентами - постачальниками ТОВ «Автозапал», ТОВ «Лівато», ТОВ «ВЛАСТА-2018», ТОВ «Таніт Груп» залишилися не підтвердженими відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» не доведено факт реальності здійснення господарської операції та фактично отримання, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем були надані суду копії первинних документів, а саме: договори поставки, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти про надання транспортно - експедиційних послуг, тощо, на придбання товарно - матеріальних цінностей та використання таких товарів у власній господарській діяльності по взаємодії з контрагентами позивача ТОВ «Автозапал», ТОВ «Лівато», ТОВ «ВЛАСТА-2018», ТОВ «Таніт Груп».
Відповідно до акту перевірки встановлено, що під час перевірки податковим органом були використані дані інформаційно - аналітичних систем державної фіскальної служби: ІТС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних; ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності, Інформація про фактичне ввезення та вивезення товарів за межі митної території України, АІС «Облік податків та платежів», Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України (АС співставлення ПЗ і ПК).
З огляду на викладене встановлено, що під час перевірки первинні документи, які були надані позивачем до суду, податковим органом не досліджувались, та виявлені у ході перевірки порушення були встановлені без урахування таких документів.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Суд зазначає, що надані позивачем первинні документи а саме: договори поставки, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти про надання транспортно - експедиційних послуг, тощо, не засвідчені належним чином, та відповідних оригіналів суду для огляду не надано.
Суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 28 жовтня 2019 року суд зобов'язував позивача надати суду оригінали документів долучених до позовної заяви, однак вимоги ухвали позивачем виконані не були.
Отже, суд вважає, що долучені до позовної заяви первинні документи не є належними та допустимими доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд не бере до уваги зазначені документи як належний доказ спростування порушень виявлених у ході перевірки щодо взаємодії ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» з контрагентами: ТОВ «Автозапал», ТОВ «Лівато», ТОВ «ВЛАСТА-2018», ТОВ «Таніт Груп».
Стосовно виявленого у ході перевірки порушення щодо термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкового зобов'язання на загальну суму 91523,72 грн., суд зазначає наступне.
03 січня 2019 року між ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» (постачальник) та ТОВ «Компані «ПЛАЗМА» (покупець) укладено договір № ТК-0000108 постачання, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товари, асортимент (номенклатура) яких визначається у видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а.с. 217-219).
На виконання вимог договору позивачем надано до суду податкову накладу № 264 від 29.01.2019 року, виписану ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» покупцю - ТОВ «Компані «Плазма» на загальну суму 549142,32 грн., в тому числі ПДВ на суму 91523,72 грн. (а.с. 221-22).
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлена, що податкова накладна № 264 від 29.01.2019 року зареєстрована 12 лютого 2019 року о 16 год. 29 хв., та прийнята ДФС України.
Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Суд зазначає, що податкова накладна № 264 від 29.01.2019 року зареєстрована у встановлений Податковим кодексом України строк, прийнята ДФС України, та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі вищевикладене, суд приходить висновку, що виявлене у ході перевірки порушення щодо порушення термінів реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкових зобов'язань на загальну суму 91523,72 грн. є безпідставним та спростовується наявною в матеріалах справи податковою накладною № 264 від 29 січня 2019 року, яка зареєстрована в ЄРПН 12 лютого 2019 року.
З огляду на те, що відповідачем було порушено порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також враховуючи положення частини 1 статті 74 КАС України, відповідно до якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті Головним управління ДФС у Донецькій області, прийняті за результатами проведеної перевірки, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС-КОМПАНІ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2018 року № 0000721202, № 0000731202, № 0000711202, № 0000701202.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 19210 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАНС-КОМПАНІ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2018 року № 0000721202, № 0000731202, № 0000711202, № 0000701202 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 23.05.2018 року № 00004721202, яким ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 338876 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 84719 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В» від 23.05.2019 року № 0000711202, яким ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1372643 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 23 травня 2019 року № 000701202, яким ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 100000 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Н» від 23.05.2019 року № 0000731202, яким до ТОВ «ІМПОРТ ТРАНС КОМПАНІ», у зв'язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних на суму ПДВ 91523,72 грн., застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 45761 грн.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 10 лютого 2020 року в присутності представників позивача та відповідача.
Повний текст рішення складено та підписано 20 лютого 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська