12 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3034/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,
представника позивача Смоленського Д.П.,
представників відповідача Кривицького П.В., Сахарчука А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» (надалі - ТзОВ «Вест Електра», товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2019 року №0006141401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 431743,50 грн, №0006161401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 32205,00 грн, №0006151401 про зменшення від'ємного значення з ПДВ на 98158,00 грн, №0010941303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн та рішення від 02 вересня 2019 року №0015801303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 746,90 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні рішення прийняті відповідачем на підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 14 травня 2019 року №9986/14-01/38911544, а рішення від 02 вересня 2019 року №0015801303 також з урахуванням рішення Державної фіскальної служби України (ДФС України) від 23 серпня 2019 року №40985/6/99-99-11-04-01-25 за результатами оскарження спірних рішень в адміністративному порядку.
Згідно з висновками акта перевірки товариством допущено ряд порушень податкового законодавства. Проте позивач висновки акта перевірки вважає необґрунтованими та безпідставними. Так за висновками акта перевірки не підтверджено господарські взаємовідносини за операціями із ТзОВ «Топ Буд Дизайн», ТзОВ «Аріус Буд», ТзОВ «ХАДА СММ», ТзОВ «АК-77», а також з нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP». Позивач такі висновки контролюючого органу заперечив з посиланням на первинні документи, складені з урахуванням умов та особливостей договорів, укладених із наведеними контрагентами; вважає, що наявні у нього належно оформлені первинні документи достовірно відображають показники бухгалтерського та податкового обліку, а висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем ДФС може свідчити лише про наявність у контролюючого органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не спростовує фактів, задокументованих у первинних документах. У свою чергу, ТзОВ «Вест Електра» не може нести відповідальність за будь-які порушення норм податкового чи іншого законодавства його контрагентами.
Позивач також посилається на недопустимість акта перевірки як носія доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган доходів і зборів, оскільки той не підписаний двома ревізорами-інспекторами, які проводили податкову перевірку. Акт перевірки не відповідає вимогам статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727. Відтак, позивач вважає, що акт перевірки від 14 травня 2019 року №9986/14-01/38911544 як службовий документ за відсутності підписів ревізорів-інспекторів Саган О.П. та Тарасюк І.С. не має юридичної сили, а тому прийняті на його підставі рішення є протиправними.
З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.1-9 том 4). В обґрунтування такої позиції вказав, що документальною плановою виїзною перевіркою ТзОВ «Вест Електра» встановлено порушення вимог підпунктів 14.1.13, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, статей 1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 3 Національного положення (стандарту) з бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі - П(С)БО 15), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(С)БО 16), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 287829,00 грн.
Так перевіркою встановлено заниження показника «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» декларації за перший квартал 2017 року на 124476,95 грн за фінансово-господарськими взаємовідносинами із компанією «LINHEAVEN SALES LP» (Канада). Ці висновки акта перевірки сформовані на підставі аналізу документів, складених на виконання експортного контракту ТзОВ «Вест Електра», та наявної податкової інформації. При цьому до перевірки не було надано наказів, авансових звітів стосовно відрядження керівника ОСОБА_1 для укладення зовнішньоекономічного контракту із компанією-нерезидентом, журнал складського обліку приходу та відпуску товарно-матеріальних цінностей про рух лісоматеріалів, документальні підтвердження повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей в інтересах покупця, акти прийому-передачі пиломатеріалів, що експортувались від продавця до покупця, від продавця до перевізника у місці завантаження. Разом з тим, згідно з інформацією ДФС України, отриманою від компетентного органу Канади, нерезидент «LINHEAVEN SALES LP» здійснює діяльність в Канаді як фіктивна компанія; щодо підписанта контракту від імені цієї фірми в канадських базах даних та податкових системах пошуку не було знайдено жодної податкової інформації, а стосовно ОСОБА_2 Bank, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТзОВ «Вест Електра» для закриття зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом, на веб-порталі Міністерства фінансів США розміщено негативну інформацію; за адресою польської та італійської компаній «LINHEAVEN SALES LP», вказаних в митних деклараціях як отримувачі продукції, зареєстровано інші компанії. З урахуванням цих обставин відповідач вважає, що не має можливості підтвердити факт відпуску відповідних товарів для нерезидента із назвою «LINHEAVEN SALES LP», при цьому не встановлено, кому та на яких підставах відповідні товари були відпущені, а тому грошові кошти у сумі 124476,95 грн отримані без виникнення необхідності відвантаження товару та є активом, який не пов'язаний з операційною діяльністю підприємства і дохід повинен відображатись у статті «інші доходи».
Також відповідач зазначив, що з урахуванням податкової інформації стосовно ТзОВ «Топ Буд Дизайн» перевіркою не підтверджено факт придбання будівельно-монтажних робіт ТзОВ «Вест Електра» у такого контрагента на суму 5075000,01 грн у третьому-четвертому кварталах 2018 року. Фінансово-господарські операції ТзОВ «Топ Буд Дизайн» не можливо підтвердити у зв'язку із ненаданням ним інформації та документального підтвердження господарської діяльності. Господарські операції із ТзОВ «Топ Буд Дизайн» визнано такими, що містять ознаки нереальності та відповідають визначенню безоплатно отриманих послуг; зміна вартості активу відбулася з джерела невідомого походження та господарські операції повинні бути відображені у бухгалтерському обліку бухгалтерськими записами дебетом рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» з одночасним визначенням доходів (кредитом 719 «Інші доходи від операційної діяльності») на вартість отриманих послуг. Проте при визначенні суми доходів в рядку «Інші операційні доходи» фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТзОВ «Вест Електра» дана сума 5075000,01 грн не врахована.
Як стверджує відповідач, крім заниження товариством доходу протягом періоду, що перевірявся, мало місце його завищення на 4988828,00 грн за другий-четвертий квартали 2018 року за взаємовідносинами позивача (субпідрядник) із ТзОВ «Аріус Буд» (замовник) в межах виконання договору підряду, укладеного останнім (підрядник) та ПрАТ «Волиньобленерго» (замовник). Аналізом актів виконаних ТзОВ «Вест Електра» робіт встановлено завищення даних про заробітну плату, витрати на відрядження та вартість експлуатації машин, які не підтверджені табелями обліку робочого часу, шляховими листами, наказами на відрядження працівників та автомобільного транспорту. На думку відповідача, кошти, отримані в оплату за завищені обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт від ТзОВ «Аріус Буд» за 2018 рік фактично є поворотною допомогою, оскільки фактично виконання завищених обсягів робіт не відбувалося.
Перевіркою встановлено також завищення витрат на 638400,00 грн за перший квартал 2018 року внаслідок ненадання для перевірки документів за взаєминами із ТзОВ «ХАДА СММ» за договором про надання транспортних послуг - листів-підтвердження роботи автомобіля, на підставі яких здійснюється розрахунок вартості послуг. Через відсутність ТзОВ «ХАДА СММ» за місцем реєстрації зустрічна звірка не проведена, разом з тим, у контролюючого органу наявна негативна узагальнена податкова інформація стосовно цього підприємства.
Не можливо підтвердити правомірність витрат позивача у сумі 750001,00 грн за другий-третій квартали 2018 року за господарськими операціями з придбання у ТзОВ «АК-77» послуг суборенди приміщень: для перевірки не надано документи, які ідентифікують місце розташування об'єкта суборенди та використання його у господарській діяльності.
Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) встановлено його заниження на 1599049,00 грн.
Також встановлено завищення податкових зобов'язань з ПДВ на 997766,00 грн та їх заниження на 4000,00 грн внаслідок технічної помилки (по контрагенту ТзОВ «Аріус Буд») а також завищення податкового кредиту у сумі 1107500,00 грн (контрагенти ТзОВ «ХАДА СММ», ТзОВ «Топ Буд Дизайн»). Відтак, внаслідок порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України позивач занизив ПДВ при розрахунках з бюджетом на 21470,00 грн за листопад-грудень 2018 року та завищив на 98158,00 грн залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту з ПДВ у наступному звітному періоді, за грудень 2018 року.
Відповідач зазначив, що у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за період, що перевірявся, в порушення вимог підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України ТзОВ «Вест Електра» не вказувались доходи, виплачені суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ін.
Відповідач з урахуванням наведеного вважає, що прийняті ним податкові повідомлення-рішення та рішення відповідають чинному законодавству та з наведених вище підстав просив відмовити в задоволенні позову.
У відповіді на відзив та додаткових поясненнях, наданих під час підготовчого провадження, позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві (а.с.23-35, 161-167, 194-199 том 4). Посилається на необґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, які не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. В частині недопустимості доказів звернув увагу на те, що долучений до акта перевірки письмовий запит про надання документів не містить відомостей стосовно його отримання посадовою особою позивача, як і акт про ненадання документів платником податків; сам акт перевірки не є допустимим доказом з огляду на його не підписання усіма посадовими особами, які брали участь у податковій перевірці. Піддаючи сумніву належність як доказу інформації компетентного органу Канади стосовно діяльності компанії «LINHEAVEN SALES LP» вказав, що така не містить відомостей про період діяльності суб'єкта господарювання, щодо якого була надана відповідь; у ній не вказано про фіктивність цієї компанії; так само в листі Податкової палати у місті Познань відсутні дані, що інформація надана за період дії договору із позивачем. В іншому доводи позивача зводяться до оцінки тверджень контролюючого органу щодо необхідності відображення доходів товариства як інших доходів операційної діяльності (поворотна та безповоротна фінансова допомога), а не таких, що отримані від виконання робіт за умовами договору субпідряду, аналізу змісту господарських операцій та складених на їх виконання первинних документів за операціями з контрагентами, зазначеними в акті перевірки.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач підтримав доводи відзиву, дублюючи їх (а.с.45-53 том 4).
Ухвалами суду: від 12 грудня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів; від 09 січня 2020 року замінено Головне управління ДФС у Волинській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області); від 13 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю; при цьому вважає, що не потребують спростування позивачем висновки, викладені в акті перевірки, оскільки сам акт перевірки у зв'язку із непідписанням його усіма посадовими особами, які брали участь у проведенні перевірки, не може визнаватися допустимим доказом для підтвердження виявлених порушень податкового законодавства з боку платника податків, а відтак ця обставина є безумовною та достатньою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на його підставі.
У судовому засіданні представники відповідача, кожен зокрема, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив; вважають, що оскільки позивач допустив до перевірки, сама перевірка відбулася, то непідписання акта перевірки з поважних причин двома ревізорами-інспекторами не може бути підставою для скасування прийнятих контролюючим органом рішень, адже перевіркою встановлено факт порушень податкового та іншого законодавства ТзОВ «Вест Електра».
Заслухавши усні пояснення учасників справи (вступне слово), перевіривши їх доводи у заявах по суті справи письмовими доказами, суд встановив такі обставини.
На підставі наказів ГУ ДФС у Волинські області від 26 лютого 2019 року №764, від 18 квітня 2019 року №1399, направлень від 15 березня 2019 року №869-№872, від 06 травня 2019 року №1423 у період з 22 березня по 07 травня 2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Вест Електра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 14 травня 2019 року №9986/14-01/38911544 (далі - акт перевірки, а.с.29-96 том 1), яким встановлено порушення позивачем, зокрема:
- пункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, статей 1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 3 Національного положення (стандарту) з бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73, пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на 287829,00 грн, у т.ч. за перший квартал 2017 року на 22406,00 грн, за перший квартал 2018 року на 114912,00 грн, за четвертий квартал 2018 року на 150511,00 грн;
- підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 21470,00 грн, в т.ч. за листопад 2018 року на 5894,00 грн, за грудень 2018 року 15576,00 грн, та завищення на 98158,00 грн залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту з ПДВ у наступному звітному періоді, за грудень 2018 року;
- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України;
- статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування».
Так перевіркою встановлено заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 1599049,00 грн внаслідок завищення доходів на 4988828,00 грн та заниження доходів на 5199476,96 грн, а також завищення витрат на 1388400,00 грн.
Висновки акта перевірки стосовно порушень податкового законодавства, що спричинили заниження на 124476,95 грн доходу, обумовлені аналізом первинних документів, пов'язаних із виконанням зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ТзОВ «Вест Електра» та компанією «LINHEAVEN SALES LP» (Канада). Для перевірки товариством було надано експортний контракт від 06 грудня 2017 року №4/2017, предметом якого є продаж заготовок для європіддонів, піддонів дерев'яних (лісоматеріалів розпилених, неструганих, надалі - товар) на загальну суму контракту 800000,00 євро на умовах поставки автомобільним транспортом FСА-Ковель. За даними перевірки ТзОВ «Вест Електра» експортовано за вантажно-митними деклараціями на адресу отримувача «LINHEAVEN SALES LP» до Республіки Польща та Італії (за місцем знаходження офісів компанії-нерезидента) товару на загальну суму 4352,30 євро, що еквівалентно 124476,95 грн. В бухгалтерському обліку вказані операції відображені дебет рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» - кредит рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». На виконання умов контракту від компанії «LINHEAVEN SALES LP» з рахунку у банку АВLV Bank на банківський валютний рахунок позивача надійшли кошти у сумі 4352,30 євро (еквівалентно 124476,95 грн); у бухгалтерському обліку заборгованість за розрахунками відсутня. Інформація про виконання контракту відображена в додатку 1-ек до акта перевірки (а.с.157-158 том 4). Товар, реалізований компанії «LINHEAVEN SALES LP», був придбаний позивачем у ТзОВ «ВДТ-К» на підставі договору поставки від 10 листопада 2016 року №47/11 на умовах поставки EXW-Ковель, що підтвердив постачальник на письмовий запит контролюючого органу. Разом з тим, перевіркою встановлено, що товар на «LINHEAVEN SALES LP» фактично не реалізовувався. Такі висновки обумовлені тим, що для перевірки не надано доказів про відрядження директора підприємства для укладення контракту (місто Рига), журнал складського обліку щодо оприбуткування та відпустку товарно-матеріальних цінностей на складі, документальне підтвердження повноважень на отримання товару від імені компанії-покупця у місці відвантаження, акти приймання-передавання товару від продавця до покупця, від продавця до перевізника у місці завантаження товару. Крім того, згідно з інформацією ДФС України від 07 серпня 2018 року №24227/7/99-99-01-02-17, отриманої від компетентного органу Канади, компанія «LINHEAVEN SALES LP» здійснює діяльність як фіктивна, про її діяльність в Канаді нічого не відомо. Про підписанта контракту від 06 грудня 2017 року №4/2017 - Ilias Georgiou - податкова інформація в канадських базах даних відсутня; пошуком інформації з відкритих джерел встановлено, що 13 лютого 2018 року на веб-порталі Міністерства фінансів США (FinCEN) за адресою http//www.fincen.gov/news-releases/fincen-names-ablv-bank-latvia-institution-primary-money-laundering-concern-and розміщено негативну інформацію щодо АВL BANK, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТзОВ «Вест Електра» для закриття зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом із «LINHEAVEN SALES LP». Також згідно з інформацією інтернет-джерел за адресою польської філії «LINHEAVEN SALES LP», вказаної в митних деклараціях як отримувач товару, зареєстровано інші компанії DREWPAL Sp.J. (займається виробництвом дерев'яних піддонів) і D&M&D SP. z o.o. (займається наданням транспортних послуг), а за адресою італійської філії «LINHEAVEN SALES LP» - отримувача товару, зареєстрована інша компанія - «SILVESTRI PALLETS SAS», яка спеціалізується на виробництві піддонів EPAL.
З урахуванням наведеного, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість підтвердити факт відпуску товару для компанії «LINHEAVEN SALES LP», а відтак, товар реалізовано невстановленим особам. Оскільки кошти на рахунок позивача надійшли, то це є активом підприємства; такий дохід має відображатися у статті «інші доходи». На думку відповідача, в порушення пункту 44.6 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України ТзОВ «Вест Електра» занижено об'єкт оподаткування за перший квартал 2017 року на 124476,95 грн.
Також зі змісту акта перевірки слідує, що перевіркою встановлене неправомірне, всупереч частин першої - другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», складання та підписання актів виконаних будівельно-монтажних робіт між ТзОВ «Топ Буд Дизайн» та ТзОВ «Вест Електра»; операції з придбання будівельно-монтажних робіт на суму 5075000,01 грн за третій-четвертий квартали 2018 року перевіркою визнані такими, що містять ознаки нереальності і відповідно позивач не мав права відображати такі операції як операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у складі витрат бухгалтерського запису дебет рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» - кредит рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Аналіз документів, наданих до перевірки, викладено в додатку 17 до акта перевірки (а.с.144-147 том 4). На думку контролюючого органу, враховуючи те, що зміна вартості активу відбулася з джерела невідомого походження, такі господарські операції повинні бути відображені у бухгалтерському обліку записами: дебет рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» з одночасним визначенням доходів (кредит рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності») на вартість отриманих послуг, які відповідають визначенню безоплатно отриманих, але при визначенні доходів у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ТзОВ «Вест Електра» дана сума не врахована. Відповідач в акті перевірки обґрунтовує свої висновки тим, що зустрічну звірку ТзОВ «Топ Буд Дизайн» не проведено; орган доходів і зборів за місцем податкового обліку цього товариства повідомив про перенесення позапланової перевірки такого платника податків у зв'язку із втратою документів останнім. Однак узагальненою податковою інформацією встановлено, що оформлені документально ТзОВ «Топ Буд Дизайн» господарські операції з придбання (виробництва)/продажу товарів (послуг) передбачають значний обсяг трудовитрат та наявність значної кількості кваліфікованих працівників, залучення транспортних засобів для перевезення, обладнання/устаткування для вантажно-розвантажувальних робіт, складських приміщень для зберігання. Проте платником податків не надано інформації на письмовий запит ГУ ДФС У Львівській області від 29 січня 2019 року №4091/10/14.8-12 (листом від 27 лютого 2019 року відмовлено у наданні такої інформації). За даними підсистеми «Обмін податковою інформацією» ІС «Податковий блок» та підсистеми «Відпрацювання сумнівних операцій з ПДВ» АС «Аудит» наявна негативна податкова інформація щодо контрагентів ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за період травень - червень, вересень - грудень 2018 року, а саме: податкова інформація від 20 грудня 2018 року №10690/7/10-36-54-05 щодо ТзОВ «ТМС 2012», в якій зазначено неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку із відсутністю ТзОВ «ТМС 2012» за місцезнаходженням та проведення платником лише операцій з оформлення документів без реального руху товарів (робіт, послуг); податкова інформація від 09 квітня 2019 року №69/51.12/40186169 щодо ТзОВ «Бізнес Інжиніринг», якою не підтверджено проведення фінансово-господарських взаємовідносин з придбання та реалізації товарів/послуг за вересень 2018 року; також актом ГУ ДФС у Львівській області за результатами позапланової перевірки від 20 вересня 2018 року №2333/13-01-14-01/41518170 не підтверджено факт придбання ТзОВ «Топ Буд Дизайн» товарів від ТзОВ «Захід Бест» за травень 2018 року на загальну суму 11225687,00 грн, в т.ч. ПДВ 1870948,00 грн.
Висновок в акті перевірки про завищення показників рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» декларацій на 4988828,00 грн, в т.ч.: за другий квартал 2018 року на 1673190,00 грн, за третій квартал 2018 року на 2191226,00 грн, за четвертий квартал 2018 року на 1124412,00 грн пов'язаний із взаємовідносинами позивача із ТзОВ «Аріус Буд». Для перевірки надано договір субпідряду від 11 травня 2018 року №1/АБ, укладеного між ТзОВ «Аріус Буд» (замовник) та ТзоВ «Вест Електра» (субпідрядник) про виконання останнім робіт згідно зі списком та відповідно до проектної документації. Даний договір укладений в рамках виконання договору підряду від 23 квітня 2018 року №19/18-291 ІП, укладеного між ТзОВ «Аріус Буд» (підрядник) та ПрАТ «Волиньобленерго» (замовник). До поданої ТзОВ «Аріус Буд» довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для забезпечення виконання умов договору, внесено дані про 12 працівників, 9 з яких отримують зарплату та оформлені на ТзОВ «Вест Електра». Луцьким відділом податкового супроводження підприємств Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС відправлено листи органам місцевого самоврядування, на території яких проводились технічне переоснащення ЕМ-04 10 кВ з встановленням розвантажувальної ТП 10/0,4 кВ, про надання інформації з метою підтвердження або спростування фактів виконаних робіт; ряд сільських та селищних рад повідомили про відсутність здійснення вищезазначених робіт ТзОВ «Вест Електра». Також аналізом актів виконаних ТзОВ «Вест Електра» робіт для ТзОВ «Аріус Буд» встановлено, що до актів форми КБ-2 внесено завищені обсяги витрат праці (людино-годин та заробітної плати), витрат на відрядження та витрат машин, які не підтверджуються табелями обліку робочого часу, шляховими листами, наказами на відрядження працівників та автомобільного транспорту; до перевірки не надано накази про закріплення автомобілів за матеріально-відповідальними особами, що не дозволяє ідентифікувати витрати машин за кожним окремим об'єктом. Крім того, згідно з даними інформаційної системи «Податковий блок», даних податкової звітності ТзОВ «Вест Електра» (податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2018 року) встановлено, що зазначеним в довідці ТзОВ «Аріус Буд» працівникам нараховується та виплачується заробітна плата. Звідси контролюючий орган встановив, що кошти, отримані в оплату за завищені обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт від ТзОВ «Аріус Буд» фактично є поворотною допомогою, оскільки фактично виконання завищених обсягів робіт не відбувалося. Термін позовної давності за отриманими коштами станом на 31 грудня 2018 року не настав. Враховуючи вищевикладене, зроблено висновок, що в порушення статей 1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 3 Національного положення (стандарт) з бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», пунктів 5, 7 П(С)БО 15 «Дохід» ТзОВ «Вест Електра» завищено доходи на 4988828,00 грн. Аналіз наданих до перевірки документів наведено в додатку 18 до акта перевірки (а.с.148-155 том 4), а перелік запитів та наданих відповідей на запити до місцевих рад - в додатку 19 до акта перевірки (а.с.154-155 том 4).
Перевіркою також зроблено висновок про завищення позивачем витрат на 1388400,00 грн, в т.ч. за перший квартал 2018 року на 638400,00 грн., за другий квартал 2018 року на 500000,00 грн, за третій квартал 2018 року на 250000,00 грн внаслідок ненадання до перевірки документів щодо взаємовідносин із ТзОВ «ХАДА СММ» та ТзОВ «АК-77». Так за договором про надання транспортних послуг від 04 квітня 2017 року №04/01, укладеним між ТзОВ «ХАДА СММ» (виконавець) та ТзОВ «Вест Електра» (замовник), передбачалося надання виконавцем транспортних послуг замовнику у кількості і з відповідними характеристиками, визначеними додатковою угодою. Проте до перевірки не надано листи-підтвердження роботи автомобіля (час відправлення та прибуття, пройдений шлях в кілометрах) за березень 2018 року, на підставі яких здійснюється розрахунок вартості послуг згідно з пунктами 3.1.4 та 4.1 договору, про що складено акт ненадання документів №257/14-01/38911544 від 07 травня 2019 року. В ході проведення перевірки надіслано запит від 26 березня 2019 року №1519/7/03-20-14-01-12 на проведення зустрічної звірки, на який отримано відповідь 02 квітня 2019 року №9/24-13-14-02/39226627 про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням. Також отримано негативну узагальнену податкову інформацію від 03 січня 2019 року №1/24-13-14-02/39226627 щодо ТзОВ «ХАДА СММ» за звітний період декларування ПДВ - березень 2018 року, згідно з якою в ході проведення аналізу даних не встановлено факт передачі товарів (послуг) від ТзОВ «ХАДА СММ» до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі, довіреностей, а також інших первинних документів.
Для перевірки надано акти виконаних робіт (наданих послуг) стосовно суборенди ТзОВ «Вест Електра» приміщень у ТзОВ «АК-77». У бухгалтерському обліку операції відображено дебет рахунку 91 - кредит рахунку 631 в сумі 750000,02 грн (суборенда приміщення 666,4 кв.м). Тут же зазначено, що договорів на суборенду приміщення, документів, які ідентифікують місце розташування об'єкта суборенди та використання його у господарській діяльності, до перевірки не надано, про що складено акт від 07 травня 2019 року №257/14-01/38911544.
Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (форма №2) ТзОВ «Вест Електра» наведено в додатку 10 до акта перевірки (а.с.129-131 том 4). Перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено його заниження на 287829,00 грн (за перший квартал 2017 року на 22406,00 грн, за перший квартал 2018 року на 114912,00 грн, за четвертий квартал 2018 року на 150511,00 грн) внаслідок порушень, викладених в пункті 3.1.1.1 акта перевірки. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток підприємства наведено в додатку 9 до акта перевірки (а.с.128-129 том 4).
Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ встановлено їх завищення на 997766,00 грн, в т.ч. за червень 2018 року на 334638,00 грн, липень 2018 року на 166601,00 грн, серпень 2018 року на 83936,00 грн, вересень 2018 року на 187708,00 грн, жовтень 2018 року на 224883,00 грн та їх заниження внаслідок технічної помилки на 4000,00 грн за червень 2018 року (зобов'язання задекларовані по взаєминах із ТзОВ «Аріус Буд»); завищення податкового кредиту на 1107500,00 грн, в т.ч. за березень 2018 року на 92500,00 грн, за вересень 2018 року на 333335,00 грн, за жовтень 2018 року на 681665,00 грн (по взаєминах із ТзОВ «Топ Буд Дизайн», ТзОВ «ХАДА СММ») з тих самих підстав, що описані в пункті 3.1.1.1 акта перевірки, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 21470,00 грн, в т.ч. за листопад 2018 року на 5894,00 грн, за грудень 2018 року на 15576,00 грн, а також завищення на 98158,00 грн залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту з ПДВ у наступному звітному періоді, за грудень 2018 року. Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов'язань з ПДВ, податкового кредиту період, що перевірявся, наведено в додатку 13 до акта перевірки (а.с.132-134 том 4), а співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів - в додатку 14.
Як зазначено в акті перевірки (пункт 3.2.1), перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено порушення вимог підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України та підпункту 3.1 пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зокрема, у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за період, що перевіряється, не вказувались доходи, виплачені ТзОВ «Вест Електра» суб'єктам підприємницької діяльності за надані товари та послуги ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ін.).
В ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ «Вест Електра» у січні 2018 року здійснювалось донарахування заробітної плати, нарахованої у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів працівнику ОСОБА_9 . Страхувальником самостійно донараховано єдиний соціальний внесок за період з жовтня по грудень 2017 року в сумі 1493,79 грн та відображено у звіті за січень 2018 року (пункт 3.4.3 акта перевірки).
03 червня 2019 року на підставі висновків акта перевірки від 14 травня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення (а.с.97-101 том 1; розрахунок грошових зобов'язань на а.с.56 том 4):
- №0006141401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 431743,50 грн (з них 287829,00 грн основний платіж та 143914,50 грн штрафна санкція);
- №0006161401 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 32205,00 грн (з них 21470,00 грн основний платіж та 10735,00 грн штрафна санкція);
- №0006151401 про зменшення від'ємного значення з ПДВ на 98158,00 грн за грудень 2018 року (податкова декларація від 21 січня 2019 року №9308065226);
- №0010941303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн.
Також 03 червня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення №0010961303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 746,00 грн.
Матеріали справи свідчать про оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку (а.с.103-109 том 1). Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Державної податкової служби України (ДПС України) від 23 серпня 2019 року №40985/6/99-99-11-04-01-25 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, натомість зобов'язано ГУ ДФС у Волинській області прийняти нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а рішення від 03 червня 2019 року №0010961303 є відкликаним.
02 вересня 2019 року №0015801303 ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 746,90 грн (а.с.102 том 1).
Незгода позивача із цими рішеннями контролюючого органу стала підставою для їх оскарження у судовому порядку.
Надаючи оцінку спірним рішенням суд виходить з того, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок суб'єкта владних повноважень діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За приписами пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Як визначено пунктом 86.3 статті 86 ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).
Основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання визначаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745; далі - Порядок №727).
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, як обумовлено пунктами 2-5 розділу ІІ Порядку №727, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою). Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №727 усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку №727 акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, зазначеними нормами передбачена чітка процедура оформлення результатів перевірки шляхом складання акта перевірки, який повинен відображати та підтверджувати факт виявлених в ході перевірки порушень платником податків. Встановлення за результатом перевірки фактів заниження чи завищення сум податкових зобов'язань платника, підтверджених належним чином оформленим актом перевірки, є передбаченою законом підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов'язань.
Зі вступної частини акта перевірки видно, що перевірка ТзОВ «Вест Електра» проводилась на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Волинській області, від 15 березня 2019 року №869 - №872, від 06 травня 2019 року №1423, такими головними державними ревізорами-інспекторами: Кривицьким П.В ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.29 том 1), однак акт не підписаний окремими посадовими особами, які проводили перевірку, а саме в ньому відсутні підписи ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (замість їх підписів в акті проставлена відмітка - «відпустка») (а.с.96 том 1).
Отже, акт перевірки не підписаний двома посадовими особами, які фактично проводили перевірку та зазначені у вступній частині акта.
Судом також встановлено, що акт перевірки містить додатки, які є його невід'ємною частиною та на які є посилання за текстом його описової частини. Представником відповідача Сахарчуком А.А. засвідчено відповідність наданих суду копій документів оригіналу. Разом з тим, такі додатки до акта перевірки, як довідка про загальну інформацію щодо ТзОВ «Вест Електра» та його діяльність за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року (а.с.87-98 том 4), запит про надання документів до перевірки та письмових пояснень, адресований директору ТзОВ «Вест Електра» за підписом головних державних ревізорів-інспекторів Кривицького П.В. та Бунечко Л.С. (а.с.99-100 том 4), акт від 07 травня 2019 року №257/14-01/38911544 про ненадання документів до перевірки ТзОВ «Вест Електра» (а.с.102 том 4), додаток 4 «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТзОВ «Вест Електра» (а.с.136-138 том 4), а також інші додатки до акта перевірки (суду надано копії додатків 1-11, 15, 17-19, 1-ек, та інші без номера), не містять підпису уповноваженої особи ТзОВ «Вест Електра»; зі сторони контролюючого органу підписані, в основному, головним державним ревізором-інспектором Кривицьким П.В., окремі - ще й головними державними ревізорами-інспекторами Бунечко Л.С. та Козачук Т.В. (а.с.103-135, 142-158 том 4).
Пунктом 86.3 статті 86 ПК України, Порядком №727 не передбачено випадків відступлення від виконання правил щодо необхідності підписання акта документальної виїзної перевірки посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку. Недотримання зазначених вище вимог свідчить про порушення контролюючим органом належної правової процедури під час оформлення результатів проведеної перевірки.
Оскільки за змістом пункту 2 розділу І Порядку №727 акт документальної перевірки - це службовий документ, то він повинен відповідати і загальним вимогам до оформлення організаційно-розпорядчих документів, одним із видів яких він є.
За змістом низки нормативно-правових актів, а саме: Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року №55 (далі - ДСТУ 4163-2003); Національного стандарту України «Діловодство та архівна справа. ДСТУ 2732:2004», затвердженого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97 (далі - ДСТУ 2732:2004), Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, встановлено вимоги щодо форми і змісту акта, окремих його реквізитів.
Так відповідно до підпункту 4.1.7 пункту 4 ДСТУ 2732:2004 реквізит «підпис» (службового документа) свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили. Згідно з підпунктом 3.12 пункту 3 ДСТУ 2732:2004 юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.
Таким чином, підписання акта перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акта.
Відповідно до статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб'єктом з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.
Відсутність в акті перевірки хоча б одного підпису посадової особи, яка проводила перевірку та відповідальна за його зміст, свідчить про те, що такий акт перевірки є неналежно оформленим, не набуває юридичної сили, а тому не є доказом для підтвердження зафіксованих у ньому фактів про виявлені порушення вимог законодавства. Тобто, акт перевірки від 14 травня 2019 року, який не містить підписів усіх посадових осіб, які проводили перевірку, та на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення (рішення), у даному випадку є недопустимим доказом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №813/2451/17, від 03 грудня 2019 року у справі №1440/1965/18.
За змістом цих висновків відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків грошових зобов'язань, а отже, позовні вимоги щодо їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив факт порушень ТзОВ «Вест Електра» податкового та іншого законодавства, що є достатньою підставою для визнання протиправними і скасування прийнятих ГУ ДФС у Волинській області податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2019 року №0006141401, від 03 червня 2019 року №0006161401, від 03 червня 2019 року №0006151401, від 03 червня 2019 року №0010941303 та рішення ГУ ДПС у Волинській області від 02 вересня 2019 року №0015801303. На думку суду, доцільність надавати оцінку іншим доводам сторін та перевіряти висновки, викладені в акті перевірки, за таких обставин відсутня.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8458,16 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
У судовому засіданні представник відповідача Сахарчук А.А. заперечив щодо відшкодування витрат на правничу допомогу з підстав необґрунтованості їх вартості, неспівмірності розміру таких витрат наданим послугам адвоката.
Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано такі документи: копію договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року №20-09/01, укладеного між ТзОВ «Вест Електра» та Адвокатським об'єднанням «Глобал Лігал Груп» (далі - Адвокатське об'єднання) - а.с.110 том 1, копію додаткової угоди від 20 вересня 2019 року №1 (замовлення) до вказаного договору (а.с.111 том 1), копію акта виконаних робіт від 09 жовтня 2019 року за надані юридичні послуги за вересень 2019 року (а.с.112), квитанцію до прибуткового касового ордера №09-10/01 від 09 жовтня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 договору Адвокатське об'єднання приймає на себе доручення товариства з надання останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. У свою чергу, пунктом 5.1 договору обумовлено, що за надану Адвокатським об'єднанням допомогу товариство сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору. Оплата за надані послуги товариством протягом трьох днів з моменту укладення цього договору шляхом внесення на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання авансового платежу в розмірі, визначеному додатковою угодою до цього договору (пункт 5.2 договору).
Додатковою угодою від 20 вересня 2019 року №1 до договору №20-09/01 визначено зобов'язання Адвокатського об'єднання вжити усіх можливих заходів у справі щодо оскарження в судовому порядку та скасування податкових повідомлень-рішень ГУДФС у Волинській області за результатами документальної планової перевірки (акт перевірки від 14 травня 2019 року №9986/14-01/38911544). За змістом пункту 2 додаткової угоди для виконання замовлення Адвокатське об'єднання здійснює консультування товариства; представництво перед ГУ ДФС у Волинській області з метою досудового та судового вирішення на користь товариства питання, визначеного пунктом 1 цієї додаткової угоди; представництво інтересів товариства в суді та перед усіма підприємствами, установами, організаціями; підготовку проектів інших документів процесуального характеру (заяв, скарг, клопотань, відповідей та ін.), пов'язаних з розглядом справи в судах.
Судом враховано, що позовна заява, відповідь на відзив, додаткові пояснення у справі підписані адвокатом Смоленським Д.П. (у справі є ордер серії ВЛ №069302, виданий Адвокатським об'єднанням на надання правової допомоги ТзОВ «Вест Електра» у Волинському окружному адміністративному суді адвокатом Смоленським Д.П. відповідно до договору від 20 вересня 2019 року №20-09/01, а.с.258 том 3).
Згідно з пунктами 3, 5 додаткової угоди від 20 вересня 2019 року №1 сторони погодили, що вартість послуг становитиме 30000,00 грн за досягнення результату, обумовленого в пункті 1 цієї додаткової угоди; оплата послуг здійснюється у формі попередньої оплати Адвокатському об'єднанню 20000,00 грн протягом п'яти днів з дня підписання цієї додаткової угоди, але не пізніше дня подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Як видно з акта виконаних робіт від 09 жовтня 2019 року (а.с.112 том 1), він містить такий перелік робіт та їх вартість: консультування у сфері податкового законодавства 2400,00 грн (3 год х 800,00 грн); аналіз документів та моніторинг судової практики для підготовки позову 12000,00 грн (15 год х 800,00 грн); підготовка позовної заяви з додатками 5600,00 грн (7 год х 800,00 грн), а всього 20000,00 грн.
Відповідно до квитанції від 09 жовтня 2019 року №09-10/01 ТзОВ «Вест Електра» внесено до каси Адвокатського об'єднання 20000,00 грн (а.с.113 том 1).
Згідно зі статтею 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, та приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо обґрунтованості витрат, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (20000,00 грн) є надмірним. При цьому суд зазначає, що фактично консультування у сфері податкового законодавства не має безпосереднього впливу на результат, а вартість такої послуги як аналіз документів та моніторинг судової практики (12000,00 грн) дублює іншу послугу - підготовка позовної заяви з додатками. З урахуванням позиції представника позивача щодо підстав позову - недопустимість акта перевірки як носія доказової інформації при прийнятті спірних рішень, та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, суд дійшов висновку, що витрати у сумі 14400,00 грн є надмірними та їх повинен понести позивач, а решта витрат у сумі 5600,00 грн підлягають розподілу поряд з іншими судовими витратами.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 8458,16 грн згідно з платіжним дорученням від 09 жовтня 2019 року №2134 (а.с.2 том 1), зарахування якого до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 10 жовтня 2019 року (а.с.262 том 3).
З урахуванням наведеного та у зв'язку із задоволенням позову на користь ТзОВ «Вест Електра» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області підлягають стягненню судові витрати на загальну суму 14058,10 грн, з них: судовий збір - 8458,10 грн (1,5% х 563873,40 грн, де 563873,40 грн загальна сума майнових вимог), витрати на професійну правничу допомогу - 5600,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Об'їзна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 38911544) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0006141401, від 03 червня 2019 року №0006161401, від 03 червня 2019 року №0006151401, від 03 червня 2019 року №0010941303 та рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 02 вересня 2019 року №0015801303.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 14058,10 грн (чотирнадцять тисяч п'ятдесят вісім грн 10 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк
Рішення у повному обсязі складено 21 лютого 2020 року