номер провадження справи 4/208/19
17.02.2020 Справа № 908/3617/19
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)
до відповідача Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А)
про стягнення 131230,22 грн. штрафних санкцій за прострочення оплати за електричну енергію
суддя Зінченко Н.Г.
При секретарі судового засідання: Петриченко А.Є.
Представники сторін:
від позивача - Скупа Н.О., довіреність № 20 від 13.01.2020;
від відповідача - не з'явився;
27.12.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 3442 від 27.12.2019 (вх. № 3889/08-07/19 від 27.12.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, м. Запоріжжя до Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 110089,03 грн. пені, 10406,02 грн. 3 % річних і 10735,17 грн. інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків розрахунків за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 від 09.01.2019, а загалом 131230,22 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 справу № 908/3617/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою суду від 28.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 20.01.2020.
Ухвалою суду від 28.12.2019 судове засідання відкладено на 17.02.2020.
В судовому засіданні 17.02.2020 справу розглянуто, прийнято та оголошено, вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач в судовому засіданні 17.02.2020 підтримав заявлені позовні вимоги, які викладені в позовній заяві, та ґрунтуються та ґрунтуються на ст., ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст., ст. 193, 230 ГК України. В судовому засіданні 17.02.2020 позивач уточнив період нарахування інфляційних втрат, та зазначив, що при написанні позовної заяви позивачем допущено технічну помилку, а саме замість вірного періоду нарахування інфляційних витрат з 01.09.2019 по 30.11.2019, позивачем зазначено період - з 01.09.2019 по 31.10.2019. Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 від 09.01.2019 щодо своєчасної та повної оплати спожитої активної електричної енергії за період з червня 2019 року по жовтень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1456931, 28 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання з оплати спожитої активної електричної енергії позивач, керуючись умовами пункту 5.11 договору та приписами діючого законодавства, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення оплати заборгованості з 27.07.2019 по 18.12.2019 у розмірі 110089,03 грн., 3 % річних за період прострочення з 27.07.2019 по 18.12.2019 у розмірі 10406,02 грн. та інфляційних втрат за період прострочення з 01.09.2019 по 30.11.2019 у розмірі 10735,17 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, про поважність причин неявки уповноваженого представника не попереджав.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Комунальне підприємство “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900614825289) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 28.12.2019 у справі № 908/3617/19 отримана уповноваженою особою КП “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради 08.01.2020.
Ухвала суду від 20.01.2020 про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3617/19.
При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень” http: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 28.12.2019 у справі № 908/3617/19 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд -
09.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (Постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (далі за текстом скорочено - КП “Запоріжремсервіс”, Споживач, відповідач у справі ) укладено Договір № 16 (№ 55_14445) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір постачання).
В пункті 1.1 Договору постачання сторонами визначено, що цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Додатком 1 до Договору є підписана директором КП “Запоріжремсервіс” Ращепкіним С.В. (Споживачем) заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до п. 2.1 Договору постачання за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за Код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Постачання електричної енергії на нежитлові будинки Дніпровського району м. Запоріжжя), а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежу згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.8 Договору постачання розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Підпунктом 1 пункту 6.2 Договору постачання встановлено, що Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору.
Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка складає 3887933,50 грн. з ПДВ та визначається додатком 3 до цього Договору. (п. 5.1 Договору постачання)
У додатку 3 до Договору постачання викладена комерційна пропозиція “Універсальна” про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” юридичним особам та фізичним особам - підприємцям на період з 01.07.2019 по 31.12.2019” (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно п. 6 комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через постачальника у складі ціни універсальної послуги.
Пунктом 7 комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих і днів від дня його отримання Споживачем.
Пунктом 13.1 Договору постачання встановлено, що цей Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.
За умовами п. 11 комерційної пропозиції термін дії Договору визначено з дня наступного за днем отримання ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” заяви - приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції, якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції.
Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк по 31.12.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.
Сторони не надали доказів припинення дії Договору. Отже, Договір постачання є чинним на момент розгляду даної справи судом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи письмових доказів, позивач виписав відповідачу рахунки на оплату за фактичне споживання електричної енергії та послуги з розподілу за період з червеня - жовтень 2019 року на загальну суму 1456931, 28 грн., а саме:
- № 14445/06-П від 30.06.2019 на суму 298715, 76 грн. (за червень 2019 року);
- № 14445/07-П від 31.07.2019 на суму 247699, 20 грн. (за липень 2019 року);
- № 14445/08-П від 31.08.2019 на суму 284086, 32 грн. (за серпень 2019 року);
- № 14445/09-П від 30.09.2019 на суму 266254, 80 грн. (за вересень 2019 року).
- № 55_14445/10-П від 31.10.2019 на суму 360175,20 грн. (за жовтень 2019 року).
18.12.2019 сторони у справі уклали Договір реструктуризації № 031/ПУП (далі - Договір реструктуризації), предметом якого є умови і порядок сплати Споживачем Постачальнику заборгованості за спожиту електричну енергію згідно Договору про постачання електричної енергії, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем (надалі іменується “Основний договір - Універсальна послуга”) в розмірі 1456931, 28 грн. в період з 01.06.2019 по 31.10.2019 (п. 1.1 Договору реструктуризації).
У п. 1.2 Договору реструктуризації Споживач підтвердив факт наявності заборгованості та виразив вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась в розмірі 1456931, 28 грн.
Згідно з п. 1.3 Договору реструктуризації Постачальник надав розстрочку Споживачу в погашенні заборгованості, а Споживач зобов'язався сплатити заборгованість у розмірі 1456931, 28 грн. самостійно на рахунок Постачальника, відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток № 1).
У додатку № 1 встановлено графік погашення заборгованості.
Пунктом п. 4.2. договору реструктуризації встановлено, що укладення цього договору (перенесення термінів оплати) не звільняє споживача нарахованих штрафних санкцій та інших нарахувань здійснених у відповідності до ст. 625 ЦК України та умов договору про постачання електричної енергії, за несвоєчасну оплату електричної енергії.
Договір реструктуризації укладено на строк з 18.12.2019 по 31.10.2020 включно та діє до повного виконання сторонами усіх зобов'язань за цим Договором (п.4.1 Договору реструктуризації).
Прострочення відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 (№ 55_14445) від 09.01.2019, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача пені за період прострочення оплати заборгованості з 27.07.2019 по 18.12.2019 у розмірі 110089,03 грн., 3 % річних за період прострочення з 27.07.2019 по 18.12.2019 у розмірі 10406,02 грн. та інфляційних втрат за період прострочення з 01.09.2019 по 31.10.2019 у розмірі 10735,17 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли при виконанні Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 09.01.2019 № 16 (№ 55_14445) з урахуванням договору реструктуризації від 18.12.2019 № 031/ПУП, які укладені сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та послуг з розподілу в період з червеня по жовтень 2019 року на суму 1456931, 28 грн. підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема рахунками на оплату за відповідний період з доказами їх отримання відповідачем, а також Договором реструктуризації, у якому відповідач визнав вказану суму як заборгованість станом на 18.12.2019 за відповідний спірний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За умовами п. 5.10 Договору постачання оплата рахунка постачальник за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до п. 4 комерційної пропозиції розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.
100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка.
Таким чином, строки оплати визначені в п. 5.10 Договору постачання альтернативно: або у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Виходячи з умов комерційної пропозиції строки оплати за спірний період з березня по квітень 2019 року становлять відповідно 05.07.2019, 07.08.2019, 06.09.2019, 07.10.2019, 07.11.2019.
Щодо дати отримання відповідачем рахунків суд зазначає, що позивачем надано Журнали видачі рахунків за універсальну послугу за вільними цінами за відповідні місяці.
Виходячи з дати отримання відповідачем рахунків, строки оплати є такими:
- по рахунку за червень 2019 року № 14445/06-П від 30.06.2019 на суму 298715, 76 грн. - 26.07.2019;
- по рахунку за липень 2019 року № 14445/07-П від 31.07.2019 на суму 247699, 20 грн. - 15.08.2019;
- по рахунку за серпень 2019 року № 14445/08-П від 31.08.2019 на суму 284086, 32 грн. - 20.09.2019;
- по рахунку за вересень 2019 року № 14445/09-П від 30.09.2019 на суму 266254, 80 грн. - 18.10.2019.
- по рахунку за жовтень 2019 року № 55_14445/10-П від 31.10.2019 на суму 360175,20 грн. - 18.11.2019.
Враховуючи те, що строки оплати визначені сторонами альтернативно, суд визначає строки оплати виходячи з дати отримання відповідачем рахунків, оскільки вони є більш пізніми в порівнянні зі строками оплати за комерційною пропозицією.
Отже, прострочення оплати рахунку за червень 2019 року виникло з 27.07.2019, по рахунку за липень 2019 року - з 16.08.2019, по рахунку за серпень 2019 року - з 21.09.2019, по рахунку за вересень 2019 року - з 18.10.2019, по рахунку за жовтень 2019 року - з 19.11.2019
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст., ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.11 Договору постачання передбачено, що в разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
У п. 7 комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу.
Отже, сторони погодили період нарахування пені по день фактичної оплати, тобто за весь період прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування пені та 3 % річних за прострочення оплати цих рахунків позивач здійснив по 18.12.2019, тобто по день укладення сторонами договору реструктуризації.
Суд визнав невірним включення позивачем в період прострочення оплати дня укладення Договору реструктуризації, оскільки в п. 4.1 Договору сторони погодили, що Договір реструктуризації укладено на строк з 18.12.2019 по 31.10.2020 включно. Отже, 18.12.2019 є днем, з якого спірна заборгованість, щодо якої сторонами укладено договір реструктуризації, вже мала сплачуватися в інші строки на умовах розстрочення відповідно до графіку реструктуризації. Тому суд здійснив перерахунок пені та 3 % річних станом на 17.12.2019.
Так, від суми боргу за червень 2019 року (298715, 76 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 27.07.2019 по 17.12.2019 включно (144 днів) складає 38178, 33 грн., а 3 % річних за відповідний період - 3535,48 грн.
Від суми боргу за липень 2019 року (247699, 20 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.08.2019 по 17.12.2019 включно (124 дні) складає 27043,32 грн., а 3 % річних за відповідний період - 2524,49 грн.
Від суми боргу за серпень 2019 року (284086, 32 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.09.2019 по 17.12.2019 включно (88 днів) складає 21606, 13 грн., а 3 % річних за відповідний період - 2054, 76 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в розрахунку позивача за вересень 2019 року невірно визначено період нарахування, а саме помилково зазначено період нарахування з 19.10.2019, тоді як вірним початком періоду нарахування є - 18.10.2019, оскільки рахунок відповідачем вручено 10.10.2019.
Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, то судом позовні вимоги в цій частині в межах початку періоду нарахування заявленого позивачем.
Від суми боргу за вересень 2019 року (266254, 80 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.10.2019 по 17.12.2019 включно (60 днів) складає 13509, 69 грн., а 3 % річних за відповідний період - 1313, 04 грн.
Від суми боргу за жовтень 2019 року (360175,20 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.11.2019 по 17.12.2019 включно (29 днів) складає 8673, 81 грн., а 3 % річних за відповідний період - 858, 50 грн.
Таким чином, всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 109011, 28 грн. та 10286, 27 грн. 3 % річних. В іншій частині вимог про стягнення пені та 3% річних судом відмовляється в задоволенні позову.
Щодо стягнення інфляційних втрат, суду зазначає наступне.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 10735,17 грн. інфляційного нарахування за загальний період прострочення з 01.09.2019 по 30.11.2019.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат позивачем виконаний не правильно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру інфляційних витрат.
Так, фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 10771, 60 грн. інфляційних втрат, за загальний період з вересня по листопад 2019. Однак, суд зазначає, що спір вирішується в межах заявлених позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що позивачем також допущено помилку при складанні інфляційних витрат по кожному рахунку. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за період з 01.09.2019 по 30.11.2019 в сумі 10735,16 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних витрат судом відмовляється в задоволенні позову.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 109011, 28 грн. пені, 10286, 27 грн. 3 % річних та 10735,16 грн. інфляційних витрат за порушення строків розрахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 (№ 55_14445) від 09.01.2019. В іншій частині позовних вимог в задоволені позову відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, м. Запоріжжя до Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) 109011 (сто дев'ять тисяч одинадцять) грн. 28 коп. пені, 10286 (десять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 27 коп. 3 % річних, 10735 (десять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 16 коп. інфляційного нарахування і 1950 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят) грн. 49 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “21” лютого 2020р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.