ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 лютого 2020 року Справа № 918/717/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради - нач. від. Борисова І.В. (пост.дов. № 08-1 від 02.01.2019 р.)
відповідача фізичної особи-підприємця Мухомеджанова Юрія Хусейновича - адв. Дяденчук А.І. (ордер № 1000447 від 10.02.2020 р.)
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради
на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 р. ухваленого суддею Пашкевич І.О. у м.Рівному, повний текст складено 18.12.2019 р.
у справі № 918/717/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЛІС"
до: 1) Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради
2) фізичної особи-підприємця Мухомеджанова Юрія Хусейновича
про визнання недійсним договору про розірвання договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна
Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 р. у справі № 918/717/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЛІС". Визнано недійсним договір про розірвання договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлові приміщення), укладений 12.09.2019 р. Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою-підприємцем Мухомеджановим Юрієм Хусейновичем та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкуновою Т.А. за реєстровим № 629.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 р. у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що у рішенні суду першої інстанції не наведено посилання на норми Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» як спеціального закону і умову договору про розірвання, яка б суперечила такій нормі.
Посилаючись на пункт 9 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» та п.1,2 розділу III Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації органами приватизації затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1327, пояснює, що договору орган приватизації здійснює заходи з досудового врегулювання спору відповідно до вимог чинного законодавства та договору і у разі невирішення спору в межах досудового врегулювання має право звернутись до суду для застосування санкцій, передбачених законом та договором щодо невиконання умов договору, розірвання договору або визнання його недійсним та повернення об'єкта у державну (комунальну власність).
Пояснює, що розірваним договором купівлі-продажу був передбачений обов'язок покупця зареєструвати право власності на об'єкт у місячний термін з моменту повної оплати за об'єк приватизації, а також покупець зобов'язаний був у місячний термін також звернутися за вирішенням питання користування земельною ділянкою. Покупець не виконав взяті на себе зобов'язання у встановлені договором строки, а отже звернення управління комунальною власністю як органу приватизації до суду про розірвання угоди приватизації відповідає нормам ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Вважає, що укладення угоди про розірвання купівлі-продажу у добровільному порядку не суперечить Господарському процесуальному кодексу України, а також - нормам ст. 214, 651 Цивільного кодексу України, а також - пункту 9 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» де зазначено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, тобто - і в інший спосіб, ніж судовий.
Просить врахувати наведене та скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 р. у справі № 918/717/19 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Поліс».
Відзивів на апеляційну скаргу учасники справи суду не подали.
В судовому засіданні представник Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача фізичної особи-підприємця Мухомеджанова Ю.Х. пояснив, що останній визнає позов з підстав, викладених у заяві про визнання позовних вимог, тому заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Позивач не забезпечив участь представника в судовому засіданні. Про час і місце розгляду справи суд повідомив сторони, зокрема, і позивача в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 125/. Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Рішенням Рівненської міської ради від 10.08.2017 р. № 3132 затверджено перелік об'єктів комунальної власності (окремого індивідуально визначеного майна), що підлягають приватизації способом викупу орендарями цих об'єктів. До цього переліку включений об'єкт «Нежитлові підвальні приміщення двоповерхового житлового цегляного будинку за адресою: АДРЕСА_1, площею 206,8 м.кв. покупець: Фізична особа-підприємець Мухамеджанов Юрій Хусейнович» /а.с. 20/.
28 серпня 2018 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі по тексту - Управління) як продавець та підприємець Мухомеджанов Ю.Х. як покупець уклали договір купівлі-продажу індивідуально визначеного майна, за умовами якого продавець зобов'язаний продати покупцю приміщення, які розташовані в підвалі двоповерхового житлового цегляного будинку загальною площею 206,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , надалі "Нежитлові приміщення" або "Об'єкт приватизації", а покупець зобов'язаний купити вказані нежитлові приміщення і сплатити за них ціну відповідно до умов, які визначені в цьому договорі /а.с. 15-17/.
У п.1.3. договору купівлі-продажу зазначено, що вартість нежитлових приміщень визначена в результаті незалежної оцінки і становить 535300,00 (п'ятсот тридцять п'ять тисяч триста) гривень. Нарахована сума ПДВ складає 107060,00 (сто сім тисяч шістдесят) гривень. Всього належить до сплати 642360,00 (шістсот сорок дві тисячі триста шістдесят) гривень.
За умовами п.п. 2.1. та 2.2. договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту укладення цього договору внести платежі за придбаний об'єкт приватизації шляхом безготівкового перерахування на обумовлений в п.1.4. даного договору рахунок;
покупець зобов'язаний: у встановлений цим договором терміни сплатити ціну продажу об'єкта приватизації; у місячний термін після повної оплати за об'єкт приватизації звернутися у відповідні органи з питання користування земельною ділянкою; у місячний термін з моменту повної оплати за об'єкт приватизації здійснити державну реєстрацію права власності; у трьохденний термін з моменту повної оплати за об'єкт приватизації прийняти нежитлові приміщення від балансоутримувача по акту прийому-передачі встановленої форми; відшкодувати вартість послуг експерта з виконання експертної оцінки в сумі 3200,00 (три тисячі двісті) грн. в термін 10 робочих днів на р/р 35417098044608 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Рівненській області (МФО 833017) на ім'я Управління комунальною власністю (ЗКПО 26259563); надати на вимогу продавця необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору.
Згідно з п. 2.5. договору купівлі-продажу визначено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору купівлі-продажу фактична передача об'єкта приватизації проводиться після внесення платежів і підписання акту прийому-передачі. Контроль за виконанням покупцем умов цього договору здійснюється до повного виконання зобов'язань.
Згідно з п. 7.1 договору купівлі-продажу цей договір вступає в силу з моменту його підписання та нотаріального посвідчення відповідно до чинного законодавства.
Договір підписаний представником Управління та підприємцем Мухомеджановим Ю.Х. і посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області 28.08.2018 р., про що внесено запис в реєстр за № 662.
Згідно з актом приймання-передачі основних засобів /а.с. 18/ підприємець Мухомеджанов Ю.Х. прийняв об'єкт приватизації на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2018 р.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що підприємцем Мухомеджановим Ю.Х. умови договору купівлі-продажу щодо сплати коштів за об'єкт приватизації виконані в повному обсязі. Так, листом від 28.02.2019 р. № 01-305 Управління підтвердило оплату повної вартості нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу від 28.08.2018 р./а.с. 19/.
Матеріалами справи також підтверджено, що покупцем не здійснено державну реєстрацію права власності та не вирішено питання користування землею на виконання п.2.2 договору купівлі-продажу. Так, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради листом від 29.07.2019 р. № 08-976 звернулось до підприємця Мухомеджанова Ю.Х. та пропонувало останньому надати документальне підтвердження виконання умов п. 2.2. договору купівлі-продажу, а саме: здійснення державної реєстрації права власності на придбаний об'єкт та звернення у відповідні органи з питання користування земельною ділянкою /а.с. 25/.
У відповідь на цей лист підприємець Мухомеджанов Ю.Х. повідомив Управління, що ним не виконано умови договору купівлі-продажу в частині оформлення документів на право користування земельною ділянкою та здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт приватизації у зв'язку із скрутним матеріальним становищем /а.с. 26/.
Актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 13.08.2019 р. /а.с. 32/ підтверджено невиконання підприємцем умов п.2.2 договору купівлі-продажу, а саме - покупцем не здійснено державну реєстрацію права власності та не вирішено питання користування землею.
Судом встановлено, що Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області здійснюється зведене виконавче провадження № 50525671, до якого входять виконавчі провадження № 49050694, № 49053380, № 49053600, № 49054204 про стягнення заборгованості з Мухомеджанова Юрія Хусейновича (боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЛІС".
У червні 2019 року державний виконавець Яковенко Є.Р. звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано.
Відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 24.06.2019 р. у справі № 569/20339/14-ц судом задоволено подання державного виконавця Яковенка Є.Р. та з метою примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 50525671, до якого входять виконавчі провадження № 49050694, 49053380, 49053600, 49054204 про стягнення заборгованості з Мухомеджанова Ю.Х. на користь товариства, дозволено державному виконавцю звернути стягнення на нежитлові приміщення, які розташовані в підвалі двоповерхового житлового цегляного будинку загальною площею 206,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1515724056101, які належать Мухомеджанову Ю.Х. на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2018 р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкуновою Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 662, право власності на які не зареєстроване за боржником Мухомеджановим Ю.Х. в установленому законом порядку /а.с. 35-38/.
Така ухвала Рівненського міського суду Рівненської області залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 01.10.2019 р. і набрала законної сили. Ухвалою від 23.12.2019 р. Верховий Суд повернув касаційну скаргу на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області та постанову Рівненського апеляційного суду. В касаційному порядку судові рішення у справі № 569/20339/14-ц не переглядались, є чинними і оприлюднені відповідно до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» у Єдиному державному реєстрі судових рішень та є у вільному доступі.
Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено право власності Мухомеджанова Ю.Х. на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 незалежно від його державної реєстрації.
Рівненським міським судом встановлено, що з моменту укладення договору Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради та підприємцем Мухомеджановим Ю.Х. останнім здійснені усі необхідні дії для набуття майна/приміщення у власність: сплачено вартість об'єкту за договором у повному обсязі, прийнято приміщення за актом приймання-передачі від 26.09.2018 р. Жодних доказів того, що боржник позбавлений можливості звернутись до уповноважених органів та зареєструвати за собою право власності на майно суду надано не було. Нездійснення державної реєстрації свого права власності на нежитлове приміщення за договором від 28.08.2018 р. було розцінено судом як намагання ухилитись від звернення стягнення на дане майно з метою виконання рішень судів.
Оспорюваний договір про розірвання договору купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна (нежитлові приміщення) укладений відповідачами 12.09.2019 р. /а.с. 21-22/. За умовами цього договору сторони погодили розірвання договору купівлі-продажу, укладеного Управлінням та підприємцем Мухомеджановим Ю.Х. 28.08.2018 р., за яким Рівненська міська рада передала у власність, а Мухомеджанов Ю.Х. прийняв у власність приміщення загальною площею 206,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 2 цього договору витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 31.05.2018 р., повертається продавцю. Згідно з п.3 договору про розірвання договору купівлі-продажу за згодою сторін питання повернення грошових коштів, сплачених покупцем згідно п. 1.4 договору купівлі-продажу, сторонами буде врегульоване додатково згідно чинного законодавства.
Договір про розірвання договору купівлі-продажу підписаний в.о.начальника Управління та підприємцем Мухомеджановим Ю.Х. , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Торкуновою Т.А., про що зроблено запис в реєстрі № 629, тобто - за формою відповідає нормам чинного законодавства.
Позивач у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЛІС" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою про визнання недійсним договору про розірвання договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна, та доводить, що внаслідок розірвання договору купівлі-продажу порушуються права товариства, оскільки ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24.06.2019 р. у справі № 569/20339/14-ц задоволено подання державного виконавця Яковенка Є.Р. та дозволено державному виконавцю звернути стягнення на нежитлові приміщення, які належать підприємцю на підставі зазначеного договору купівлі-продажу від 28.08.2018 р. року № 662 з метою примусового виконання у зведеному виконавчому провадженні № 50525671 стягнення заборгованості з Мухомеджанова Ю.Х. на користь товариства "Фінансова компанія "ПОЛІС". При цьому позивач зазначив, що загальна сума заборгованості підприємця Мухомеджанова Ю.Х. перед товариством "Фінансова компанія "ПОЛІС", що стягується в рамках зведеного виконавчого провадження, складає 347175,07 доларів США та 1080390,71 гривень без урахування судового збору, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Тому товариство має на меті задовольнити свої вимоги саме за рахунок нежитлових приміщень, що є предметом договору купівлі-продажу.
В процесі розгляду даної справи судом першої інстанції відповідач Мухомеджанов Ю.Х. визнав позовні вимоги, зазначивши, що договір про розірвання договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлові приміщення) 12.09.2019 р. був укладений ним під впливом тяжких обставин - за наявності боргових зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед позивачем. У заяві про визнання позовних вимог відповідач пояснив, що правочин про розірвання договору купівлі-продажу ним укладений з метою запобігти звернення стягнення на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу. Зазначив також, що після визнання недійсною оспорюваної угоди має намір невідкладно вчинити дії з реєстрації права власності на нежитлове приміщення /а.с.92/.
Отже, у справі, що розглядається, предметом спору є визнання недійсним договору про розірвання договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлові приміщення), укладеного 12.09.2019 р. Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою-підприємцем Мухомеджановим Юрієм Хусейновичем. Позивач доводить, що оспорюваний договір не відповідає чинному законодавству.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України). Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет та ціна.
Згідно з ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.
Отже, в кожному випадку умови договору купівлі-продажу майна, укладення та внесення змін до договорів мають відповідати чинному законодавству.
У відповідності до частини 6 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що договір купівлі-продажу, укладений Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою-підприємцем Мухомеджановим Юрієм Хусейновичем відповідає загальним нормам відповідно до пар.1 гл.54 розд.Ш Цивільного кодексу України та ст..26 "Про приватизацію державного та комунального майна". Матеріалами справи також підтверджено, що сторонами вчинені дії з виконання істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна - покупець повністю оплатив вартість нерухомого майна у визначеній договором сумі і приміщення передані йому за актом приймання-передачі, тобто - відбувся перехід до покупця права власності на об'єкт приватизації - підвальні приміщення двоповерхового житлового цегляного будинку за адресою: АДРЕСА_1 площею 206,8 м.кв.. Такі обставини підтверджені матеріалами даної справи, а також підтверджені рішеннями суду у цивільній справі № 569/20339/14-ц.
За загальним правилом ст.611, 651 ЦК України розірвання договору як наслідок порушення зобов'язання допускається лише у разі істотного порушення договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: несплата протягом 60 днів коштів за об'єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; невиконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; подання органу приватизації неправдивих відомостей; сплата за об'єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; невиконання зобов'язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об'єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.
Враховуючи наведені норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що розірвання договору було наслідком невиконання покупцем підприємцем Мухомеджановим Ю.Х. умов договору купівлі-продажу, оскільки такі умови як здійснення державної реєстрації права власності та звернутися у відповідні органи з питанням користування земельною ділянкою жодним чином не підпадають під визначення істотних порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, в даному випадку - при укладенні договору купівлі-продажу, враховуючи виконання покупцем повної оплати відповідно до умов п.1.3, 2.1. договору.
При цьому колегія суддів враховує, що суду не було надано доказів того, що покупець позбавлений можливості звернутись до уповноважених органів та зареєструвати за собою право власності на майно, а також - доказів вжиття Управлінням будь яких інших заходів впливу та відповідальності.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що умовами п. 2.2 договору купівлі-продажу передбачено, крім іншого, що покупець зобов'язаний у місячний термін після повної оплати за об'єкт приватизації звернутися у відповідні органи з питанням користування земельною ділянкою, однак зміст такої умови договору не конкретизований, тоді як відповідач Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради пояснює суду, що не вирішення відповідачем Мухомеджановим Ю.Х. питання користування земельною ділянкою позбавило місцевий бюджет додаткових надходжень у вигляді плати за землю. Колегія суддів оцінює такі доводи відповідача Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам пп14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу за відсутності наданих суду в порядку ст..74 ГПК України відомостей про сформовану земельну ділянку та з урахуванням предмета договору купівлі-продажу - частини підвального приміщення у житловому будинку.
Отже, судом з урахуванням наведених вище норм законодавства та конкретних обставин справи не встановлено порушення покупцем фізичною особою-підприємцем Мухомеджановим Ю.Х. зобов'язань, визначених ч. 2 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та істотних умов договору купівлі-продажу, що б позбавили продавця значною мірою того, на що він/продавець/Управління розраховував при укладенні договору. Відповідно - відсутні підстави для розірвання договору як наслідку порушення зобов'язання, тому укладення оспорюваного договору про розірвання договору купівлі-продажу не відповідає чинному законодавству всупереч ч.1 ст.203 ЦК України.
Разом з тим, матеріали даної справи та обставини, встановлені судом у цивільній справі № 569/20339/14-ц, свідчать в сукупності про те, що підприємець Мухомеджанов Ю.Х. на час укладення договору про розірвання договору купівлі-продажу 12.09.2019 р. мав на меті запобігти звернення стягнення на належне підприємцю майно та уникнути виконання боргових зобов'язань, оскільки в судовому порядку за зверненням державного виконавця в порядку ч.10 ст.440 ЦПК України вирішувалось питання про звернення стягнення на належне йому нерухоме майно. Тобто - укладання оспорюваного договору з боку підприємця Мухомеджанова Ю .Х. мало на меті досягнення іншого правового результату, що дає суду підстави для висновку про невідповідність такого договору нормам ч.3, 5 ст.203 ЦК України ЦК України.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України);
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України);
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність договору про розірвання договору купівлі-продажу нормам ст..203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для визнання правочину фіктивним, оскільки для визнання правочину фіктивним відповідно до норм ст..234 ЦК України ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. В даному випадку відсутні підстави для висновку, що Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, укладаючи оспорюваний договір, діяло лише для вигляду. Колегія суддів встановила, що Управлінням вчинялись дії на примушення відповідача виконати всі умови договору, зокрема, укладенню договору про розірвання договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна передували інші дії - здійснення 02.10.2018 р. та 13.08.2019 р. поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу та звернення до підприємця листами, що узгоджується із поясненнями Управління, наданими суду в процесі розгляду справи, і на думку колегії суддів свідчить про реальний намір Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради застосувати до покупця заходів внаслідок порушення останнім зобов'язань за договором купівлі-продажу.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватись для вирішення спору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 р. у справі № 917/1739/17 зазначила, що на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосовувати для вирішення спору, і таке самостійне застосування судом норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 р. у даній справі відповідає матеріалам справи та чинному законодавству і відсутні підстави для його скасування за ст.277 ГПК України.
Судові витрати на оплату судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 р. у справі № 918/717/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 918/717/19 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений 20.02.2020 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.