Справа № 466/10174/19
18 лютого 2020року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Свірідової В.В.
при секретарі Шаповалової Ю.О.
з участю позивача ОСОБА_1
справа №466/10174/19, 2/466/733/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
встановив:
10.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 4450,00гривень, стягнути судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 29.05.2014 між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, у якому народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який 29 червня 2017року було розірвано.
На даний час вони з чоловіком проживають окремо, син проживає з нею, перебуває на її утриманні.
23.08.2017 рішенням Шевченківського районного суду м. Львова ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в сумі 2000 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 24.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття.
Однак, окрім вказаної допомоги, відповідач добровільно на розвиток, відпочинок та лікування дитини допомоги не надає. Тому просить суд, у зв'язку з тим, що їх син хворіє та потребує необхідного для його віку догляду, а також для розвитку дитини, стягнути з відповідача додаткові витрати.
Зазначає, що за період з 21.07.2018 по 01.08.2018 їх син відпочивав на базі відпочинку «Одесса-Юг», за що нею було сплачено загалом 8900,00гривень, які підтверджуються долученими до позову матеріалами, а саме квитками, фінансовими квитанціями, чеками.
У зв'язку з викладеним просить позов задовольнити у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 26.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду (а.с.19).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.01.2020 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.24).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, на адресу суду скерував відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити та слухати справу у їх відсутності(а.с.27).
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що сторони по справі перебували у шлюбі з 29.05.2014 та рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29.06.2017 їх шлюб розірвано (а.с.8).
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , копія якого наявна у матеріалах справи (а.с.9).
Дитина проживає з матір'ю та знаходяться на її утриманні.
Відповідно до витягу з медичної картки хворого ОСОБА_3 встановлено, що останній народився нездоровим та йому було встановлено діагноз неонатальна жовтяниця. Катаральний омфаліт. Крововилив у праву надниркову залозу. Внутрішньошлунковий крововилив Іст. 04 грудня 2015року йому було встанолена діагноз: гіпоксично-ішемічна енцефалопаті. Синдром рухових розладів, затримка психічного розвитку, гідроцефальний синдром, аналогічні діагнози були встановлені в 2016-217роках(а.с.10,11).
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідачем не сплачуються додаткові витрати на дитину понесені у зв'язку з лікуванням та розвитком дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз'яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
До особливих обставин, викладених у ст. 185 СК України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Разом з тим, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 хворіє, та потребує додаткових витрат за надання медичної допомоги,оплату медикаментів та оздоровлення.
Позивачем понесено витрати на відпочинок дитини на базі «Одесса-Юг» з метою оздоровлення в загальній сумі - 8900,00грн.,тому стягненню підлягає половина вказаної суми, а саме - 4450,00грн. з відповідача. Суд вважає, що вказана сума підлягає стягненню, оскільки позивачем надано докази належні та допустимі, що дитина хворіє та постійно потребує додаткового догляду та лікування.
Судом приймаються до уваги письмові пояснення (відзив) на позов відповідача, однак обставини на які покликається позивач є обгрунтованими та законними, зумовлені особливими обставинами(хворобою дитини).
На підставі наведеного, оцінюючи кожний доказ окремо та у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому стягненню підлягають з відповідача додаткові витрати в сумі 4450,00 грн.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 768,40грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 83, 89, 95, 247, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ,( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4550,00гривень (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят грн.)
Стягнути з ОСОБА_2 ,( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн.40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В. В. Свірідова