Справа № 462/7965/19
22 січня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
з участю секретаря судового засідання Колошкіна П.І.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Друга Львівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме: заповіту від 05 квітня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В., зареєстрованого в реєстрі за №2.1843, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування своєї заяви зазначає, що 05 квітня 2001 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого заповів їй квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку із смертю ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить вищевказана квартира. Вона, як спадкоємець за заповітом звернулася у Другу Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте, при оформленні спадкових документів з'ясувалося, що у заповіті помилково вказано прізвище померлого « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_4 ». У зв'язку з цим вона не може реалізувати свої права щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .
В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали, покликаючись на мотив такої, яку просять задовольнити.
Заінтересована особа - Друга Львівська державна нотаріальна контора не забезпечила явку у судове засідання свого уповноваженого представника, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, натомість подала заяву про розгляд справи за відсутності такого.
Заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту ст.4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.05.2019 року 21.05.2019 року у м.Львові помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Оселя Яворівського району Львівської області (а.с.18).
Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом №6690 про право власності на квартиру від 04.03.1994 року (а.с.25).
За життя ОСОБА_3 05 квітня 2001 року склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В., зареєстрований в реєстрі за №2.1843, за яким заповів ОСОБА_1 , 1948 року народження, належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.23).
З дослідженої судом копії спадкової справи №22/2019 вбачається, що заявник ОСОБА_1 в установлений строк звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Савицької Т.О. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Водночас, при вирішенні питання щодо спадкування ОСОБА_1 квартири, яка належала померлому, нотаріусом зауважено, що у заповіті, посвідченому державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В., зареєстрованому в реєстрі за №2.1843, вказано « ОСОБА_3 », в той час як в паспорті серії НОМЕР_2 він значиться « ОСОБА_3 » (а.с. 35).
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам дано роз'яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» було роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст.273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України в п. 12 постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Із даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , на зворотній сторінці паспорту прізвище заявника зазначено російською мовою як « ОСОБА_4 », народився в с. Оселя Яворівського району Львівської області та зареєстрований на АДРЕСА_2 .
З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.40), військового білету НК № НОМЕР_4 від 03.08.1903 року (а.с.41), посвідчення №216470 від 07.01.1976 року (а.с.39) та трудової книжки від 15.05.1950 року (а.с.36), які складені російською мовою вбачається, що прізвище померлого вказано « ОСОБА_4 ».
Згідно пояснень заявника, ОСОБА_3 до зміни документів на паспорт громадянина України користувався документами УРСР, які були складені на російській мові із зазначенням прізвища померлого « ОСОБА_4 ».
Таким чином аналіз наведених доказів дає підстави для висновку про те, що померлий ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , який значиться у заповіті від 05.04.2001 року, посвідченому державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В., є однією і тією ж особою, а при оформлення такого документу допущено помилки, які неможливо виправити в позасудовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що факт належності заповіту від 05.04.2001 року ОСОБА_3 є доведеним, а тому є достатньо підстав для задоволення заяви, оскільки встановлення даного факту породжує для заявника певні правові наслідки.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити факт належності заповіту від 05 квітня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Галиною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2.1843, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду, згідно п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, - через Залізничний районний суд м. Львова.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31.01.2020 року.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: С.Ю. Колодяжний