Справа № 442/1050/20
Провадження № 1-кс/442/214/2020
20 лютого 2020 року м. Дрогобич
Слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ Дрогобицького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобича Львівської області, українця, громадянина України, не військовозобов'язаного, депутатом та захисником не є, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє: 09.07.2015 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, 18.09.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 358, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, відносно якого на розгляді у Шевченківському районному суді м. Львова перебуває обвинувальний акт про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187КК України,
за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , -
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12020140110000303, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України з клопотанням про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він 17.02.2020 приблизно о 20.37, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через незачинені вхідні двері, проник у буд. АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , де із підвіконника коридору на першому поверсі вказаного будинку, намагався повторно, таємно викрасти гаманець марки «RoccoBarocco» вартістю 310 гривень 00 копійок із поміщеними у ньому грошима у сумі 900 грн. Однак ОСОБА_5 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_7 безпосередньо на місці вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
18.02.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, на шлях виправлення не став, порушив умови застосованого щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обраного в рамках іншого кримінального провадження, підозрюється у вчиненні нового тяжкого злочину проти власності, не працевлаштований, не має постійного заробітку, а відтак може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може вчиняти інші злочини, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а тому слідчий вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним. Також слідчий вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просять його задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_6 заперечили проти задоволення даного клопотання, пояснивши, що ОСОБА_5 не має наміру вчиняти нові злочини, у зв'язку з чим просять обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до наступних висновків.
У відповідності до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання щодо доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу тримання під вартою на час досудового слідства, слідча суддя виходить з того, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 17.02.2020 року було внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Україниза №12020140110000303.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) дійсно свідчать й матеріали досудового розслідування, а саме: дані заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 17.02.2020, дані протоколу огляду місця події від 17.02.2020 в житлі потерпілого, дані протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 17.02.2020, дані протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 17.02.2020, дані протоколу затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину від 17.02.2020, дані протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 18.02.2020, дані протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 18.02.2020, дані протоколу огляду предметів від 18.02.2020.
Окрім того, згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що підозрюваний є раніше судимим, порушив обраний щодо нього в рамках іншого кримінального провадження запобіжний захід у виді домашнього арешту згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 03.02.2020, свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину визнає. Крім цього, на думку слідчого судді, ОСОБА_5 може переховуватись від досудового слідства і суду, впливати на потерпілих та свідків, місце проживання яких йому відоме; продовжити злочинну діяльність, оскільки ніде не працює.
Тому враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до переконання, що інші, більш м'які запобіжні заходи, зокрема цілодобовий домашній арешт, не можуть забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням вимог ст. 183 КПК України із визначення розміру застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів доходів громадян, який на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває - без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ Дрогобицького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, з моменту затримання.
Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до 23.25 годин 16 квітня 2020 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України, в розмірі 35 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 73 570 (сімдесят три тисячі п'ятсот сімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 73 570 (сімдесят три тисячі п'ятсот сімдесят) гривень.
У разі внесення застави, підозрюваного ОСОБА_5 звільнити з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває - без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого 1-го відділення СВ Дрогобицького ВП ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1