Справа №263/1736/20
Провадження №3/263/915/2020
20 січня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Ікорська Єлізавета Сергіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Донецькій області сержантом поліції Соміковим С.К., від 02 лютого 2020 року серії ГП № 126868, ОСОБА_1 02 лютого 2020 року приблизно о 13:05 год., знаходячись за адресою: бул. Шевченка, 89/105, м. Маріуполь, на неодноразові законні вимоги надати змогу провести поверхневу перевірку транспортного засобу згідно зі ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» не реагував та відмовився їх виконувати, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
ОСОБА_1 надав заяву, у якій свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 185 КУпАП, не визнав, оскільки діючого законодавства не порушував, відстоював свої конституційні права. У проведенні поверхневого огляду транспортного засобу відмовив співробітнику поліції у зв'язку з тим, що поліцейський не навів законних підстав для проведення поверхневого огляду. Вважає, що дії співробітника поліції викликані неприязним відношенням, через невизнання ним вини та посилання на законодавство, вимагав від нього законних дій, а також зазначив, що звернеться зі скаргою. Зазначив, що під час спілкування із працівником поліції злісної непокори не здійснював.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, у випадку злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 126868 додане клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, рапорт та диск з відеозаписом.
Переглядом відеозапису встановлено, що наданий суду диск містить відеофайли, що відображають спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який знаходився у середині автомобіля сірого кольору.
На відеозаписі зафіксовано вимогу поліцейського до ОСОБА_1 щодо надання можливості провести поверхневу перевірку салону та багажного відділення транспортного засобу.
З рапорту інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Донецькій області Сомікова С.К. вбачається, що 02 лютого 2020 року під час патрулювання у складі екіпажу «Чайка 106» разом із рядовим поліції ОСОБА_2 о 12:22 год. зупинили транспортний засіб «ВАЗ217130», державний номерний знак НОМЕР_1 , за порушення правил дорожнього руху. 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 висунуто законну вимогу на проведення поверхневої перевірки на підставі ст. 34 Закону України «Про національну поліцію», на що останній не відреагував та відмовився таку виконувати, чим вчинив злісну непокору.
Порядок проведення поверхневої перевірки регламентовано ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з якою поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:
1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб;
3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.
Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на зазначену норму закону у поліцейського дійсно мають бути достатні підстави для проведення поверхневої перевірки.
У даному випадку в рапорті поліцейського ОСОБА_3 не зазначено, що для поверхневої перевірки транспортного засобу у працівників поліції були достатні підстави вважати, що у транспортному засобі знаходяться речовини, обіг яких заборонено.
Однак суд дійшов висновку, що законних підстав вважати, що у транспортному засобі ОСОБА_1 знаходилися речовини, обіг яких заборонено, у поліцейських не було, адже доказів на підтвердження даного факту до адміністративного матеріалу не додано і вимога поліцейських без наявності достатніх підстав вважати, що в транспортному засобі дійсно знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено, або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб, є перевищенням влади і не можна визнати як законне розпорядження або вимогу поліцейського.
Так, статтею 260 КУпАП передбачені заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Тлумачення поняття «злісна непокора» надано у рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011. Так відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями. Кодекс передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції (наразі поліції), члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (стаття 185). Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції (наразі поліції) при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»). Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги. З проведеного аналізу положень Кодексу вбачається, що ними передбачена відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху (частина перша статті 127) та злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції (наразі поліції), члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, працівника транспорту, військовослужбовця, працівника Державної прикордонної служби України (статті 185, 185-9, 185-10).
За правилами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази у сукупності між собою, враховуючи обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, які не підтверджені у передбачений законом спосіб, суд приходить до висновку про те, що достатніх доказів наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не встановлено, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 252 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП - закрити за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Суддя Є.С.Ікорська