19 лютого 2020 року
Київ
справа №580/1778/19
адміністративне провадження №К/9901/4166/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 580/1778/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах Державної фіскальної служби України;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області прийняти заяву (рапорт) з додатками та скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівників податкової міліції згідно з Податковим кодексом України та Законом України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року, із визначенням розміру одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачу згідно статті 23 Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року, в редакції Закону України № 208-VІІІ від 13 лютого 2015 року, який набрав чинності з 12 березня 2015 року і згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, виходячи із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити вказаний висновок разом з іншими матеріалами в 15-денний строк з дня реєстрації до Державної фіскальної служби України для прийняття відповідного рішення у строки, встановлені законодавством України.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, позовні вимоги задоволено.
На зазначені судові рішення відповідач подав касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 13 лютого 2020 року.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах Державної фіскальної служби України.
Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дій суб'єкта владних повноважень щодо призначення соціальних виплат.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що справа належить до справ незначної складності і справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.
Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої інстанції та апеляційної інстанції обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 580/1778/19, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 580/1778/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати Головному управлінню ДФС у Черкаській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Тацій Л.В.
Суддя Рибачук А.І.
Суддя Стеценко С.Г.