Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №711/7962/17
касаційне провадження №К/9901/46109/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Шарапи В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2017 (головуючий суддя: Колода Л.Д.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 (головуючий суддя: Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Троян Н.М.) у справі №711/7962/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУ НП в Черкаській області), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
зобов'язати ГУ НП в Черкаській області здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2017.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами медичного огляду йому з 26.08.2016 було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, що пов'язана із виконанням службових обов'язків. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, до якої надав повний перелік документів в підтвердження настання інвалідності внаслідок отримання травми при виконанні службових обов'язків в період проходження служби в органах міліції. Проте відповідач необґрунтовано відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги з посилання на те, що факт отримання позивачем тілесних ушкоджень при виконанні службових обов'язків , які в подальшому призвели до встановлення інвалідності, є непідтвердженим.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018, адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт отримання позивачем інвалідності внаслідок травми, що пов'язана із виконанням службових обов'язків, є доведеним. Обставини настання страхової події під час виконання службових обов'язків, що призвела до встановлення інвалідності також встановлені у справі №823/1701/16, рішення у якій набрало законної сили.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що факт отримання позивачем тілесних ушкоджень при виконанні службових обов'язків є недоведений, позаяк на запит органів поліції за попереднім місцем роботи позивача, де власне він і отримав тілесні ушкодження, документи, що підтверджують настання страхової події, не надані. Також скаржник наголошує на тому, що ним дотримано процедуру розгляду питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги шляхом складання відповідного висновку, який є чинним, та в судовому порядку не оскаржувався. З огляду на чинний висновок, яким не погоджено виплату позивачу ОГД, підстави для прийняття рішення про призначення виплати соціальної допомоги - відсутні.
Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 16.07.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
На адресу суду касаційної інстанції від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 09.10.2006 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ. 07.11.2015 позивача було зараховано на службу в ГУ НП в Черкаській області.
Згідно із наказом №91 о/с від 24.06.2016 позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
За інформацією, зазначеною у довідці від 28.08.2016, виданою Спеціалізованою радіологічною МСЕК серія 12ААА №530055, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново; причина втрати професійної працездатності - травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №022604 ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках становить 70%.
12.09.2016 позивач звернувся до ГУ НП в Черкаській області з заявою щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи.
19.10.2016 ГУ НП в Черкаській області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що законодавцем не врегульовано питання призначення ОГД особам, інвалідність яких настала внаслідок отриманих травм чи захворювань під час проходження ними служби в органах міліції.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач оскаржив її в судовому порядку.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.03.2017 у справі №823/1701/16, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Черкаській області адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Черкаській області щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги шляхом видання наказу про виплату такої допомоги;
зобов'язано керівника ГУ НП в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2016 про виплати одноразової грошової допомоги внаслідок втрати ним працездатності та прийняти рішення відповідно до розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 (далі - Порядок №4), з урахуванням обставин, викладених у даній справі.
На виконання рішення суду відповідачем розглянуто питання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, за результатами якого письмовим повідомленням від 30.08.2017 №29/Я-101 ОСОБА_1 повідомлено про те, що факт отримання ним тілесних ушкоджень в період проходження служби при виконанні службових обов'язків не доведений, а тому висновок про призначення одноразової грошової допомоги не погоджений службою державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області, з огляду що, підстави для призначення ОГД відсутні.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частиною десятою статті 62 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Частиною першою статті 97 Закону №580-VIII передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Механізм виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульований Порядком №4.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ цього Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно з чинним законодавством.
ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно з чинним законодавством.
Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення умов виплати грошової допомоги, згідно з чинним законодавством.
Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно з чинним законодавством.
Керівники Національної поліції (міжрегіональних та територіальних органів поліції) відповідають за правильність призначення сум ОГД згідно з чинним законодавством.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку №4 визначено, що для виплати ОГД в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в підтвердження отримання ним під час виконання службових обов'язків травми, що призвела до встановлення інвалідності, подав до суб'єкта розгляду вичерпний перелік документів (акт нещасного випадку (у тому числі порання), висновок за матеріалами службової перевірки по факту отримання тілесних ушкоджень, акт розслідування нещасного випадку, тощо).
Порядок призначення і виплати ОГД визначений Розділом IV Порядку №4, згідно положень якого фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Визначена цим Порядком особа затверджує висновок про призначення ОГД чи відмовляє у його затвердженні.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Зміст наведених норм свідчить, що уповноважена особа здійснює перевірку поданих особою на призначення ОГД документів, в результаті чого готує висновок про затвердження виплати соціальної допомоги або відмову у його затвердженні. Підставою для призначення виплати ОГД є наказ керівника Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції). В разі відмови у призначенні виплати ОГД готується письмове повідомлення із зазначенням мотивів такої відмови.
Суди попередніх інстанцій встановили, що подані суб'єкту розгляду документи для призначення виплати ОГД підтверджують, що нещасний випадок (поранення) стався в період проходження служби при виконанні ОСОБА_1 службових обов'язків. Зазначені документи містять інформацію щодо обставин отримання позивачем травми, яка в подальшому призвела до встановлення інвалідності.
Таким чином суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що ці документи є належними та допустимими в розумінні КАС України доказами отримання позивачем травми під час виконання ним службових обов'язків.
Та обставина, що ліквідаційною комісією не було надано відповідачу на його запит оригіналів поданих для призначення виплати ОГД документів, не може слугувати підставою для висновку про непідтвердження факту отримання позивачем травми в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, оскільки неузгодженість дій державних органів щодо передачі архівних документів в процедурі ліквідації не може ставитись у залежність від права особи на виплату соціальної допомоги за умови подачі нею вичерпного переліку документів, що підтверджують причинний зв'язок між отриманою під час виконання службових обов'язків травмою та встановленням у зв'язку з цим інвалідності.
Відтак відмова ГУ НП в Черкаській області у призначенні виплати позивачу ОГД, оформлена письмовим повідомленням від 30.08.2017 №29/Я-101, як того вимагає пункт 2 Розділу IV Порядку №4, є такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені у запереченні на позов, апеляційній скарзі, та з урахуванням яких судами першої та апеляційної інстанцій вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій - відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №711/7962/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
І. В. Саприкіна
В. М. Шарапа