"10" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4040/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (м. Харків)
до Приватного підприємства "Серж" (м. Харків)
про стягнення 33714,00 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Приватного підприємства "Серж" (відповідач), в якій просить:
1) стягнути з Приватного підприємства "Серж" (майдан Конституції, 1, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 30236820) заборгованість з орендної плати в сумі 27859,67 грн, пеню у сумі 3904,15 грн, штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, у сумі 1950,18 грн на користь Державного бюджету (р/р - UA708999980000031110094020003, МФО - 899998, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач: УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22080300, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999654).
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
2) Розірвати договір оренди №6475-Н від 14.03.2018, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Серж";
3) зобов'язати Приватне підприємство "Серж" (майдан Конституції, 1, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 30236820) вчинити певні дії, а саме: повернути державне окреме індивідуально визначене майно - одноповерхову будівлю збірно-розбірного павільйону (магазин №22), реєстровий номер 33689922.33.АААЖЛБ397, інв. №15, літ. "А" (далі - майно), загальною площею 94,4 кв м, розміщене за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 8, Балансоутримувачу - "Східній" філії Концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний номер 38746882) шляхом підписання акту приймання-передачі.
Також у позові позивач просить стягнути з Приватного підприємства "Серж" (майдан Конституції, 1, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 30236820) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403, р/р 35210024022001, МФО 820172, ДКС України) витрати зі сплати судового збору в сумі 5763,00 грн. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
Крім того у позовній заяві позивач просить розглядати цю судову справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4040/19.
Також у вказаній ухвалі судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд цієї судової справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, вирішено розглядати справу №922/4040/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.01.2020 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.
13.01.2020 позивач надав письмові пояснення по справі.
13.01.2020 протокольною ухвалою суду підготовче засідання було відкладено на 27.01.2020 о 12:30 год, про що позивача було повідомлено ухвалою суду від 13.01.2020.
13.01.2020 ухвалою господарського суду відповідача було викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 27.01.2020 о 12:30 год.
24.01.2020 позивач надав письмові пояснення по справі.
27.01.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2020 о 12:30 год, про що позивача було повідомлено ухвалою суду від 27.01.2020.
Ухвалою господарського суду від 27.01.2020 відповідача було викликано в судове засідання для участі в судовому розгляді справи на 10.02.2020 о 12:30 год.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.
Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, зокрема у судове засідання від 10.02.2020, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом Фонду державного майна України №467 від 16.05.2019 прийнято рішення про утворення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, розташовану у м. Харків, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Пунктом 2 цього ж наказу було встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Регіональні відділення Фонду державного майна України, які реорганізовуються шляхом злиття, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до видання наказу Фонду державного майна України про можливість забезпечення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях здійснення повноважень та виконання функцій.
Наказом Фонду державного майна України №639 від 02.07.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях 02 липня 2019 року.
Таким чином, з 02 липня 2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
14.03.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (позивач), та відповідачем був укладений договір оренди №6475-Н (надалі - договір), за яким орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: одноповерхову будівлю збірно-розбірного павільйону (магазин №22), реєстровий номер 33689922.33.АААЖЛБ397, інв.№15, літ. "А" (далі - майно), загальною площею 94,4 кв м, розміщене за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 8, що обліковується на балансі "Східної" філії Концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний номер 38746882) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 25.10.2017 і становить за незалежною оцінкою 288700,00 грн.
Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення об'єкту оптово-роздрібного продажу непродовольчих товарів.
Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору га акта приймання-передачі майна (додаток №1).
Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2017 року - 4466,13 грн (додаток №2).
Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень - березень 2018 року.
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п. 3.11 договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Пунктами 5.3, 5.9 договору сторони визначили, що орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну до державного бюджету та балансоутримувачу, проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно з п. 10.1 договору останній укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 14.03.2018 до 14.02.2021.
14.03.2018 між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, який є додатком №1 до договору оренди №6475-Н від 14.03.2018.
Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначає про те, що свої зобов'язання по сплаті орендної плати визначених умовами п. 5.3, 5.9 договору, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем за період з 01.02.2019 по 30.09.2019 утворилася заборгованість з орендної плати у сумі 27859,67 грн.
13.08.2019 позивачем на адресу відповідача та балансоутримувача був направлений лист №11-03-02-00864 від 13.08.2019 з повідомленням про відмову від договору оренди №6475-Н від 14.03.2018 в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з невнесенням плати за користування об'єктом оренди протягом трьох місяців підряд. Також лист містив вимогу про повернення орендарем, на підставі пунктів 10.9, 10.10 договору оренди, орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.
Однак вищевказаний лист з повідомленням про відмову від договору оренди не був отриманий відповідачем, про що свідчить копія конверту з відміткою відділення зв'язку про повернення поштового відправлення за закінченням строку зберігання.
Крім того, 08.11.2019 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям на адресу відповідача був направлений лист №11-03-02-03590 з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати.
Зазначений вище лист з боку відповідача залишився без відповіді та задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач свої зобов'язання за договором оренди №6475-Н від 14.03.2018 належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання зі здійснення своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором оренди №6475-Н від 14.03.2018 на суму 27859,67 грн.
Доказів сплати суми заборгованості матеріали справи станом на час прийняття в ній рішення не містять.
З огляду на викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди №6475-Н від 14.03.2018 в сумі 27859,67 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Щодо стягнення з відповідача пені за загальний період з 18.11.2018 по 31.01.2019 у сумі 3904,15 грн та штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості в сумі 1950,18 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.7 договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
На підставі п. 3.7 договору позивач нарахував відповідачу пеню за загальний період з 18.11.2018 по 31.01.2019 у сумі 3904,15 грн.
Пунктом 3.8 вказаного договору сторони визначили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
На підставі п. 3.8 договору позивач нарахував відповідачу штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості в сумі 1950,18 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені в сумі 3904,15 грн та штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості в сумі 1950,18 грн, на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253 - 255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди №6475-Н від 14.03.2018 та повернення майна, суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 291 ГК України, частиною 2 статті 651, статтею 783 ЦК України передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.
Позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.
Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.
У разі порушення орендарем істотних умов договору, а саме відсутність сплати орендних платежів більше ніж три місяці та відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Пунктом 10.6 договору оренди, зокрема встановлено, що чинність цього договору може бути припинена достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Як убачається з матеріалів справи, заборгованість у сумі 27859,67 грн, яка підлягає стягненню з відповідача, фактично рахується з орендної плати за період з 18.11.2018 по 30.10.2019, що, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди №6475-Н від 14.03.2018, свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору оренди.
Відтак, факт систематичного невиконання Приватним підприємством "Серж" обов'язків, встановлених пунктами 5.3, 5.9 договору щодо сплати орендної плати, є підставою для розірвання договору оренди №6475-Н від 14.03.2018.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання укладеного між сторонами договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 10.9 договору сторони визначили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем.
Згідно з п. 10.9 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що з моменту розірвання дії договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про повернення державного окремо індивідуально визначеного майна шляхом підписання акту приймання-передачі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Враховуючи вищезазначені законодавчі приписи та умови договору оренди, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 193, 216 - 218, 230, 231 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610 612, 629, 651, 653, 762, 763, 782, 783, 785, 795 ЦК України, ст. 13, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Серж" (61003, м. Харків, м. Конституції, 1. Код ЄДРПОУ 30236820) на користь Державного бюджету (розрахунковий рахунок UA708999980000031110094020003, МФО 899998, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач: УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22080300, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999654) заборгованість з орендної плати за договором оренди №6475-Н від 14.03.2018 в сумі 27859,67 грн, пеню в сумі 3904,15 грн та штраф у розмірі 7% від суми заборгованості в сумі 1950,18 грн.
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1. Код ЄДРПОУ 43023403.
Розірвати договір оренди №6475-Н від 14.03.2018, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Серж".
Зобов'язати Приватне підприємство "Серж" (61003, м. Харків, м. Конституції, 1. Код ЄДРПОУ 30236820) вчинити певні дії, а саме: повернути державне окреме індивідуально визначене майно - одноповерхову будівлю збірно-розбірного павільйону (магазин №22), реєстровий номер 33689922.33.АААЖЛБ397, інв. №15, літ. "А" (далі - майно), загальною площею 94,4 кв м, розміщене за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 8, балансоутримувачу - "Східній" філії Концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний номер 38746882) шляхом підписання акту приймання-передачі.
Стягнути з Приватного підприємства "Серж" (61003, м. Харків, м. Конституції, 1. Код ЄДРПОУ 30236820) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1. Код ЄДРПОУ 43023403) судовий збір в сумі 5763,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "19" лютого 2020 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.