вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2020 р. Справа№ 911/1213/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Сітайло Л.Г.
Пашкіної С.А.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи:
позивача не з'явився
відповідача Мокрієнко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
на рішення Господарського суду Київської області
від 18.09.2019
у справі № 911/1213/19 (суддя Ейвазова А.Р.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат"
до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
про визнання недійсним рішення
Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (далі - ТДВ "Узинський цукровий комбінат") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго") та просить суд визнати недійсним рішення комісії ПрАТ"Київобленерго", оформлене протоколом № 008 від 27.03.2019, прийняте за результатами розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № К 037098 від 14.09.2018.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на протиправне та незаконне донарахування відповідачем обсягу недорахованої електроенергії на суму 2548625,78грн, оскільки не доведено факту втручання споживача в роботу електролічильника з метою зниження його показників. Позивач вказує, що акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К-037098 від 14.09.2018 складено відповідачем з порушенням чинного законодавства, зокрема, такий акт містить недостовірну інформацію щодо участі у перевірці представника споживача - керівника товариства, який у відповідний час знаходився у відрядженні, та підписаний заінтересованими особами.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі №911/1213/19 позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", оформлене протоколом №008 від 27.03.2019, прийняте за результатами розгляду акту №К037098 від 14.09.2018 про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" 1921,00 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідний акт, на підставі якого прийнято спірне рішення не можна вважати дійсним, отже, такий акт не міг бути підставою для прийняття рішення про донарахування, оскільки зафіксовані у ньому факти не підтверджено у встановленому порядку.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі №911/1213/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним. Скаржник зазначав, що вимоги щодо визнання недійсним рішення комісії оператора системи розподілу не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання недійсним протоколу щодо розгляду акту про порушення, сам по собі сприяє ефективному відновленню порушеного права, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, відповідач зазначав, що протокольне рішення комісії № 008 від 27.03.2019 по розгляду акту № К 037098 від 14.09.2018, безпосередньо не встановлює будь-яких обов'язків, а є лише способом оформлення претензії оператора системи розподілу до споживача електричної енергії і містить рекомендації сплати відповідного нарахування, воно не порушує жодних прав та інтересів позивача. Нарахування вартості необлікованої електричної енергії відповідно до Методики не може вважатися оперативно-господарською санкцією в розумінні вимог Господарського кодексу України. Пункт 8.2.7 ПРРЕЕ чітко регламентує порядок врегулювання спірних питань, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення. Саме відповідач, як оператор системи розподілу електричної енергії має звертатися з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії, що й відбувається нині в межах розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/1724/19.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі №911/1213/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №911/1213/19 відкрито апеляційне провадження у справі №911/1213/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", розгляд справи призначено на 28.11.2019.
18.11.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача (апелянта) надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що на даний час Великою палатою Верховного суду розглядається справа № 910/17955/17 стосовно того, що подання позову про скасування рішення комісії енергопостачальника стосовно нарахування необлікованої електричної енергії по акту порушення, не є належним способом захисту прав споживача та взагалі не підлягає до розгляду в суді (як господарському так і цивільному). Правовідносини у даній справі та у справі № 910/17955/17 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними. Висновок Великої палати Верховного суду у справі № 910/17955/17 (щодо можливості судового розгляду у порядку господарського судочинства спору то визнання недійсним (скасування) рішення комісії постачальника електричної енергії з розгляду акта (актів) порушення Правил, яке оформлене протоколом (як ефективного способу захисту прав) має суттєве значення для вирішення спору в даній справі, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №911/1213/19 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про зупинення апеляційного провадження у справі №911/1213/19. Зупинено апеляційне провадження у справі №911/1213/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду касаційного провадження у справі № 910/17955/17 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019. Зобов'язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду у касаційному порядку господарської справи №910/17955/17.
27.01.2020 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №911/1213/19, у зв'язку з тим, що 14.01.2020 Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №910/17955/17 до вирішення якої 28.11.2019 Північним апеляційним господарським судом було зупинено провадження у справі №911/1213/19.
Крім того, як встановлено судом, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/87053623, постановою від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2019 року у справі № 910/17955/17 - без змін.
Розпорядженням керівника апарату від 28.01.2020 №09.1-08/385/20 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №911/1213/19, у зв'язку із перебуванням судді Калатай Н.Ф. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 визначено колегію суддів у справі №911/1213/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 у справі №911/1213/19 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.02.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі залишити без змін. В обґрунтування свого відзиву позивач зазначав, що відповідач не позбавлений був можливості у відповідності до вимог Правил залучити до участі у перевірці незаінтересованих осіб, які не перебувають у певних відносинах з відповідачем. За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
В судове засідання, яке відбулось 18.02.2020 з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, про дату, місце і час судового засідання був повідомлений належним чином. Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання позивача, в якому останній просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.
Враховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати.
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.
Відповідно до частини 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.
Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 без змін.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
25.07.2014 між Публічним акціонерним товариство "Київобленерго" (яке у подальшому змінило найменування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.05.2019,) (далі - постачальник) - відповідач у справі, та ТДВ "Узинський цукровий комбінат" (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1560 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами вказаного договору.
Згідно п. 2.1 договору, під час виконання умов вказаного договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
У відповідності до пп. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі дій споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Як визначено п. 9.4 договору, вказаний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014; договір вважається продовження на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.
Позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.06.2012 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, належить нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Білоцерківська, 54.
Як убачається з акту №577288 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому, складеному 14.11.2017, на об'єкті позивача за вищевказаною адресою встановлено лічильник електроенергії НІК 2303 ART №8801312.
14.09.2018 представниками постачальника (відповідача) проведено перевірку на вищевказаному об'єкті споживача (позивача), про що складено акт про порушення №037098.
У відповідному акті вказано про порушення споживачем п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників (зменшення), шляхом встановлення високочастотного генератора на корпус лічильника електроенергії, що споживається і не обліковується.
За результатами перевірки, як вказано у акті, прилад обліку знятий, укладено в пакет, опломбований пломбою UA00080834, та вилучений представниками електропостачальника; при цьому вказаний акт мав бути розглянутий на засіданні комісії постачальника 24.10.2018. У відповідному акті зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 24.10.2018 в 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Стеценко, 1А.
На засіданні комісії з розгляду акту про порушення 24.10.2018, рішення якої зафіксовано у протоколі №123, вирішено матеріали до акту про порушення №037098 від 14.09.2018, упаковані в сейф-пакет UA00080834, направити на проведення експертного дослідження.
За результатами дослідження складено висновок експерта від 05.02.2019 №9247, у якому вказано, що при підключені наданого на дослідження пристрою, який розміщено на полімерному корпусі чорного кольору, до джерела напруги 22 В та частотою 50 Гц, при положенні потенціометру регулювання потужності у положенні максимуму (крайнє праве положення) і при розміщенні його робочої частини (коаксіального кабелю з відгалуженням) біля лицьової частини лічильника НІК 2303 ART.1000.М.11 зав. №8801312 2017 року, здійснюється високочастотний вплив на лічильник, а саме повне блокування обліку електроенергії на протязі всього періоду роботи.
27.03.2019 на засіданні комісії з розгляду акту про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії №037098 від 14.09.2018, прийнято рішення, оформлене протоколом №008, про здійснення розрахунку згідно п.5.5.5. ПРРЕЕ , п.2.1.3 Методики за 302 дня з 15.11.2017 по 12.09.2018 та по тарифами, що діяли протягом періоду нарахування.
Позивачу виставлено повідомлення про оплату по відповідному акту на суму 2548625,71 грн, а також рахунок №8647566192 від 28.03.2019 на суму 13 087,20 грн - за проведення експертного дослідження, які отримані позивачем разом з протоколом №008.
Отже, як вбачається з матеріалів позовної заяви, споживач - позивач у даній справі з рішенням комісії не погодився, про що зазначив у протоколі №008 від 27.03.2019 та звернувся до суду з відповідним позовом.
Предметом спору у даній справі є дійсність відповідного рішення.
Однак, відповідач в своїй скарзі вказував, що саме звернення позивача з вказаним позовом, не підлягає судовому розгляду.
Із вказаним твердженням скаржника колегія суддів не може погодитись, оскільки відповідно до постанови Великої Палати ВС від 14.01.2020 у п. 70 суд чітко вказав, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України, а звідси наявні підстави для відступу від наведеного вище висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Як визначено преамбулою Закону України "Про ринок електричної енергії", його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
У відповідності до п.84 ч.1 ст.1 Закону, споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Частиною 3 ст.58 Закону встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28, на які є посилання у договорі №1 від 25.07.2014, укладеному сторонами, з 14.03.2018 втратили чинність, зокрема, у зв'язку з прийняттям постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
Як визначено п. 1.1.1 Правил, вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами; учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Відповідним пунктом Правил встановлено, що вони є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Отже, відповідні Правила є обов'язковими для позивача та відповідача. Зокрема, у відповідності до п.5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно п 1.1.2 вказаних Правил, терміни у вказаних правилах вживаються в таких значеннях:
- акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;
- договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;
- електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;
- споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
У відповідності до п.5.2.1 вказаних Правил, електропостачальник має право, зокрема, на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача.
Згідно п.5.2.3 Правил, представник електропостачальника під час знімання показів засобів комерційного обліку електричної енергії та інших дій, що виконуються відповідно до цих Правил, зобов'язаний пред'явити своє службове посвідчення.
Як визначено п. 8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Також, відповідним пунктом визначені відомості, які зазначаються у такому акті, який складається у двох примірниках. Так, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків; за необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Вказаним пунктом визначено, що акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача, а у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. При цьому, у останньому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Згаданим пунктом Правил унормовано, що споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6 Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Як визначено відповідним пунктом, комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи; споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, що вказано у такому пункті Правил, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення); якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі, що передбачено вказаним пунктом Правил, зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Як було зазначено судом першої інстанції, що у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії, як визначено п.8.2.7 Правил, оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії; спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Отже, відповідні Правила встановлюють судовий порядок вирішення питань, що виникли між сторонами, у т.ч. при складенні акта про порушення та визначення розміру суми збитків, належних до сплати. Саме з таким спором і звернувся позивач, у зв'язку з чим суд відхиляє посилання відповідача на те, що вимоги про визнання недійсним рішення комісії про донарахування, зафіксованого протоколом, не підлягають судовому розгляду.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує на те, що акт про порушення складено за відсутності його представника.
Досліджуючи відповідне питання судом встановлено, що у акті про порушення від 14.09.2018, на підставі якого прийнято рішення, що оспорює позивач, зазначено, що його складено за участі голови правління Крота Л.П. , підпис якого на акті відсутній. Поряд з цим у акті зазначено, що споживач від підпису відмовився.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до наказу №87 від 12.09.2018, Крот Л . П , у період з 12.09.2018 по 17.09.2018 перебував у відрядженні на Гнідавському цукровому заводі міста Луцька. Доказів у спростування відповідної обставини відповідач не надав.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено/зазначено, що в порушення вимог п.8.2.5 Правил, які визначають, що акт складається у присутності споживача або представника споживача, відповідний акт складено за відсутності відповідних осіб, що не спростовано шляхом подання відповідачем доказів зворотного.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідному акті вказано, що він підписаний свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Підписання акту відповідними особами обумовлено відмовою від підпису споживача.
Однак, як вбачаться з матеріалів справи, що обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на те, що такі особи є заінтересованими, у зв'язку з чим не могли брати участь у складанні відповідного акту.
Під час розгляду даної справи відповідач повідомив, що такі особі не перебувають у трудових відносинах з відповідачем, як зазначено судом у рішенні.
З метою встановлення факту перебування таких осіб у трудових або цивільно-правових відносинах з відповідачем, ухвалою суду першої інстанції від 28.08.2019 за клопотанням позивача було витребувано у відповідача інформацію у вигляді довідки про те, чи перебували у трудових відносинах чи у цивільно-правових відносинах з Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" (у т.ч. в особі його структурних підрозділів) гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підписали акт про порушення №К 037098 від 14.09.2019, із зазначенням: підстави виникнення відповідних відносин, часу виникнення та припинення таких відносин, обсягу зобов'язань таких осіб.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем надано інформацію про те, що ОСОБА_5 дійсно працювала на підприємстві відповідача з 22.04.2013 на посаді контролера енергонагляду 3 групи кваліфікації Білоцерківського районного підрозділу та була звільнена з 28.03.2014. Також, відповідач зазначив, що вказана особа надавала послуги відповідачу за договором цивільно-правового характеру ПрАТ "Київобленерго" у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 (договір ЦПХ №307 від 15.12.2017). Як вказав у довідці відповідач, ОСОБА_4 надавав послуги за договором цивільно-правового характеру ПрАТ "Київобленерго" у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 (договір ЦПХ №123 від 01.01.2018).
Однак, судом установлено, що відповідачем не надано інформації щодо обсягу зобов'язань таких осіб, хоча така інформація вимагалась від відповідача.
З урахування відповідної інформації, яка викладена у довідці, колегія суддів зазначає, що таких осіб не можна вважати незаінтересованими. Так, відповідні особи мали договірні відносини у відповідний період часу з відповідачем та виконували за його дорученням певні завдання.
При цьому, п. 8.2.5 Правил визначено, що акт вважається дійсним, у разі відмови споживача або представника від підпису, якщо він підписаний за участю двох незаінтересованих осіб, приблизний, але не виключний перелік яких наведено. З огляду на наведений перелік, особи, які виконують завдання відповідача з зняття показників лічильника, тобто функції контролю обсягу споживання, не можна вважати незаінтересованими особами.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідний акт, на підставі якого прийнято спірне рішення не можна вважати дійсним, отже, такий акт не міг бути підставою для прийняття рішення про донарахування, оскільки зафіксовані у ньому факти не підтверджено у встановленому порядку. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості у відповідності до вимог Правил залучити до участі у перевірці незаінтересованих осіб, які не перебувають у певних відносинах з відповідачем.
Отже, ураховуючи вищенаведене та підсумовуючи всі докази у даній справі в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що всі доводи наведені в апеляційній скарзі відповідачем не відповідають обставинами справи та є необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі № 911/1213/19, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі № 911/1213/19 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285,287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2019 у справі № 911/1213/19 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1213/19.
Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2020
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді Л.Г. Сітайло
С.А. Пашкіна