Справа № 357/12863/19
Провадження 2/357/399/20
Категорія 59
12 лютого 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Нізова А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернулась до суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 (далі - «Відповідачі») про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років померла її мати - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Київській області на підставі актового запису №1901.
27.01.2012 року ОСОБА_3 було складено заповіт на Позивача ОСОБА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Вишняк О.А.
Позивач зазначає, що після смерті матері перебувала тривалий час у пригніченому стані, а потім захворіла. З 29.04.2019 року по 08.05.2019 року у неї був гіпертонічний криз і вона була змушена пройти курс лікування та дотримуватися постільного режиму, а тому не мала фізичної можливості подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після померлої матері - ОСОБА_3 .
Окрім вищезазначеного, у вересні 2019 року під час проведення ремонту у своїй квартирі Позивач в документах, випадково знайшла заповіт від 27.01.2012 року.
Із вказаного заповіту вона дізналася, що за життя її мама ОСОБА_3 залишила заповіт, відповідно до якого померла ОСОБА_3 на випадок своєї смерті усе її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона матиме право, вона заповідала Позивачу.
17.09.2019 року Позивач звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. винесла постанову №282/02-31 від 17.09.2019 року в якій відмовила Позивачу у оформленні спадкових прав на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , так як спадкоємиця не має права на спадкування, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняла.
Посилаючись на приписи ст.1216, ст.1221, ст.1269-1270, ст.1272 ЦК України, Позивач просила визначити їй додатковий строк терміном два місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
12.02.2020 року в судове засідання Позивач не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила позов задовольнити (а.с.58).
В судові засідання представник відповідача - Білоцерківської міської ради Київської області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі при вирішенні справи покладався на розсуд суду (а.с.51).
В судові засідання Відповідач - ОСОБА_2 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила позов задовольнити (а.с.55).
В зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років померла мати Позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Київській області на підставі актового запису №1901 (а.с. 15).
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після укладення шлюбу з ОСОБА_4. було присвоєно прізвище - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 22.11.2007 року, серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №2030 (а.с.17).
З 1993 року ОСОБА_3 хворіла на цукровий діабет І типу, важкої форми та отримувала інсулін, була інвалідом третьої групи. У вересні 2017 року ОСОБА_3 , перенесла гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії в басейні лівої СМА з правобічною пірамідною недостатністю при церебральному атеросклерозі, артеріальній гіпертензії III ст., цукровому діабеті І типу, знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» з 28.09.2017 року по 06.10.2017 рік (а.с.25-27).
ОСОБА_3 була власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26.05.2011 року та витягом з Державного реєстру правочинів, витягом про державну реєстрацію прав (а.с.19, 20, 21).
27.01.2012 року ОСОБА_3 було складено заповіт на Позивача ОСОБА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Вишняк О.А. та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.23-24).
17.09.2019 року Позивач звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. постановою №282/02-31 від 17.09.2019 року відмовлено Позивачу у оформленні спадкових прав на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , так як спадкоємиця не має права на спадкування, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняла. Як вбачається з вказаної постанови від 17.09.2019 року №282/02-31, рідна сестра Позивача - ОСОБА_2 , спадщину після померлої матері ОСОБА_3 не прийняла, спадкова справа не відкривалась (а.с.22).
З матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідними доказами, що Позивач з поважної причини пропустила строки подання заяви про прийняття спадщини. Це обумовлено важким морально-психологічним станом Позивача після втрати близької людини, хворобою, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.28).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наведені Позивачем обставини є об'єктивними і істотними труднощами, які від неї не залежали і фактично зашкодили вчасно звернутись до нотаріуса.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. При цьому, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі «Будченко проти України» від 24.04.2014 року, суд приходить до висновку про те, що Позивач у цій справі має майновий інтерес щодо спадкового майна, як легітимне очікування, яке є достатньо конкретним та передбачуваним відповідно до національного закону.
У той же час, в рішенні у справі «Буланов і Купчик проти України» від 09.12.2010 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й в рішенні у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011 року та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За положеннями ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За приписами ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, суд погоджується з доводами Позивача про те, що заяву про прийняття спадщини нею не було своєчасно подано до нотаріальної контори з поважних причин. Зазначені Позивачем обставини дійсно є об'єктивними та істотними труднощами, які від неї не залежали та зашкодили їй вчасно звернутися з такою заявою. Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати у справі необхідно залишити за Позивачем, відповідно до його заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1216, 1221, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 2 (два) місяці, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати залишити за Позивачем.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.02.2020 року.
СуддяВ. П. Цукуров