Справа № 560/3996/19
іменем України
20 лютого 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом №Ю-457 від 02.12.2019, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ витрати пов'язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в загальному розмірі 43884,57 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в добровільному порядку ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі на суму 43884,57 грн, не відшкодував.
Ухвалою суду від 24.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до письмової інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС України в Хмельницькій області від 27.12.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований АДРЕСА_1 .
На адресу суду 09.01.2020 повернулося поштове відправлення, яке направлялося відповідачеві за адресою місця його реєстрації, з довідкою відділення поштового зв'язку про причину повернення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановивши фактичні обставини на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Між Одеським державним університетом внутрішніх справ (Виконавець), Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці (Замовник) та ОСОБА_1 (особа) 26.09.2011 укладено Договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ (арк. спр. 26-27).
Відповідно до Додаткового договору від 01.02.2013 до договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 26.09.2011, Одеський державний університет внутрішніх справ (Виконавець), Головне управління (управління) МВС України на Південно-Західній залізниці (Замовник) та рядовий міліції ОСОБА_1 (особа) уклали додатковий договір про таке: Викласти п. З указаного договору в такій редакції: «Підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку 3.1. Дострокове розірвання договору через небажання особи продовжувати навчання, через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу. 3.2. Звільнення особи зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни» (арк. спр. 28).
Також, між Одеським державним університетом внутрішніх справ (Виконавець) та ОСОБА_1 (особа) 01.09.2015 укладено Договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідно до п. 2.3.6. якого, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору особа зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (арк. спр. 36-37).
Згідно з Витягом з Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №179 о/с від 10.12.2015 (по особовому складу), відраховано із числа слухачів 1-го року денної форми навчання магістратури факультету № 2 з підготовки фахівців освітнього ступеня "магістр", за спеціальністю "Правоохоронна діяльність" (8.03040201), на основі вищої юридичної освіти освітнього степеня "бакалавр", зі строком навчання 1 рік 8 місяців, за власним бажанням, з 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 . Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 07.12.2015 (арк. спр. 25, 52).
Відповідно до Розрахунку №619 від 05.12.2017 фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 у ОДУВС відповідно до постанови КМ України від 01.03.2007 № 313 за період з 08.08.2011 по 21.06.2014 (далі - Розрахунок №619), такі витрати складають 36868,44 грн (грошове забезпечення - 7561,59 грн, речове забезпечення - 1650,50 грн, харчування - 16375,49 грн, комунальні послуги - 11280,86 грн) (арк. спр. 29).
Згідно з Розрахунком №190 від 24.05.2018 вартості утримання слухача магістратури ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 по 10.12.2015 (далі - Розрахунок №190), такі витрати складають 7016,13 грн (грошове забезпечення - 6323,35 грн, оплата водопостачання та водовідведення - 96,67 грн, оплата електроенергії - 227,53 грн, оплата теплопостачання - 368,58 грн) (арк. спр. 38).
Особливості відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, врегульовувались Законом України «Про міліцію» та Порядком відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313.
Водночас, слід врахувати, що Закон «Про міліцію» втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», а Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313, втратив чинність 20 квітня 2017 року в зв'язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України 12 квітня 2017 року нового Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських за №261.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 18 Закону України «Про міліцію», підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів МВС у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Подібні приписи містяться і у статті 74 Закону «Про Національну поліцію».
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2007 №313 (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: 1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; 2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу; 3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
Відповідно до п. 2 Порядку, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: - грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; - перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; - оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Пунктами 3,4 Порядку визначено, що витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з МОН. Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.
Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. У разі поновлення на навчанні особи, що була відрахована з навчального закладу, стягнення суми витрат припиняється.
Отже, з метою підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, що перебували у віданні Міністерства внутрішніх справ України, між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається, укладався договір про навчання. Такі особи перебували на повному державному утриманні. При цьому, передбачалися випадки, за яких особа, яка проходила навчання, повинна була відшкодувати Міністерству внутрішніх справ витрати, що понесені ним на утримання таких осіб. Одним із таких випадків є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання.
ОСОБА_1 був відрахований за власним бажанням із числа слухачів 1-го року денної форми навчання магістратури Одеського державного університету внутрішніх справ, тобто у зв'язку з достроковим розірванням договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання.
Як наслідок, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 43884,57 грн, що стверджено Розрахунком №619 та Розрахунком №190.
Будучи обізнаним під час підписання договору про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання договору, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи, тому позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат (сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1921,00 грн) відсутні, оскільки згідно із частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов №Ю-457 від 02.12.2019 Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 43884,57 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні п'ятдесят сім копійок) гривень.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20 лютого 2020 року
Позивач:Міністерство внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (вул. Успенська, 1, м. Одеса, Одеська область, 65014 , код ЄДРПОУ - 08571570)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя А.І. Петричкович