Справа № 420/1339/20
20 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, про:
визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД1229/938/НП/АВ/ІП/ФС/182 від 28 грудня 2018 року, винесеної Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради, про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.
Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України стосовно представника, що адвокатом Серек-Басан Ю.В., не виконано, оскільки відсутній його реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта.
Крім того, у порушення п. 5 ч.5 статті 160 КАС України ФОП ОСОБА_1 , викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги проте не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
У порушення п. 9 ч.5 статті 160 КАС України відсутнє обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, з посиланнями на норми чинного законодавства, прав, свобод, інтересів позивача.
Крім того, статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 , оскаржується Постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД1229/938/НП/АВ/ІП/ФС/182 від 28 грудня 2018 року. З позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду Кім М.Р., звернулась 18 лютого 2020 року.
ОСОБА_1 , разом з позовною заявою було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з позовною заявою до суду, позивачем зазначено, що оскаржувана постанова на її адресу - не надходила, а про її існування позивач дізналась 05 лютого 2020 року при ознайомленні її представника з матеріалами виконавчого провадження.
Оцінюючи доводи, наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд звертає увагу, що виконавче провадження з примусового виконання постанови №ОМС-ОД1229/938/НП/АВ/ІП/ФС/182 відкрито 09 вересня 2019 року. Крім того, позивачеві надсилалась Постанова про відкриття виконавчого провадження.
А факт ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представником позивача - 05.02.2020 року, не свідчить про незнання та не отримання оскаржуваної постанови та постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем - ОСОБА_1 .
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі 826/19196/16, від 31.07.2019 року у праві №0240/3698/18-а.
З матеріалів позовної заяви ФОП ОСОБА_1 , вбачається, що:
04 грудня 2018 року на підставі Наказу №207-п та направлення на здійснення інспекційного відвідування, посадовими особами Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, здійснено спробу інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , з питань додержання вимог законодавства про працю, зокрема фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
За результатами спроби контролю посадовими особами виписано Вимогу про надання/поновлення документів №ОМС-ОД/1229/922/НД/182 від 07 грудня 2018 року та складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ОМС-ОД/1229/938/НП/182 від 07 грудня 2018 року.
Вищевказані вимога та акт були вручені уповноваженій особі позивача - адміністратору (згідно службового посвідчення) кафе «Ташкент» у ТЦ «Фреш маркет» ОСОБА_2.
17 грудня 2018 року, посадовими особами Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради складено Акт інспекційного відвідування №ОМС-ОД/1129/938/НП/АВ/182 від 17 грудня 2018 року та Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД1129/938/НП/АВ/182 від 17 грудня 2018 року.
Вищевказаний Акт інспекційного відвідування №ОМС-ОД/1129/938/НП/АВ/182 від 17 грудня 2018 року, у зв'язку з неможливістю особистого вручення було направлено (два примірника) для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення №6502612893184.
У зв'язку з ненадходженням у встановлений строк підписаного примірника акту, було складено акт про відмову від підпису №ОМС-ОД-1229/938/НП/АВ/182/ВП від 28 грудня 2018 року, який також було надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення №6500138941552.
22 грудня 2018 року, Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради на адресу позивача надіслано Повідомлення №02-25/1067 про розгляд справи про накладення штрафу та Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОМС-ОД1129/938/НП/АВ/ІП/182 від 22 грудня 2018 року.
Вищевказані повідомлення та рішення були також надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням №6502612913061 та отримані ФОП ОСОБА_1 особисто - 04.01.2019 року.
28 грудня 2018 року, Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради винесено оскаржувану постанову №ОМС-ОД1229/938/НП/АВ/ІП/ФС/182 від 28 грудня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачеві були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Навіть після отримання 04 січня 2019 року повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу та рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, позивач мала можливість поцікавитися про рух своєї справи.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «KARAKUTSYA v. UKRAINE» Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи.
Позивачем заходів щодо отримання інформації про рух своєї справи за результатами інспекційних відвідувань - не здійснювалось.
Поміж іншим, суд зазначає, що позивачем/представником позивача не надано до суду доказів не отримання ФОП ОСОБА_1 : Вимоги про надання/поновлення документів №ОМС-ОД/1229/922/НД/182 від 07 грудня 2018 року, Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ОМС-ОД/1229/938/НП/182 від 07 грудня 2018 року, Акту інспекційного відвідування №ОМС-ОД/1129/938/НП/АВ/182 від 17 грудня 2018 року та Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД1129/938/НП/АВ/182 від 17 грудня 2018 року, акту про відмову від підпису №ОМС-ОД-1229/938/НП/АВ/182/ВП від 28 грудня 2018 року та оскаржуваної постанови №ОМС-ОД1229/938/НП/АВ/ІП/ФС/182 від 28 грудня 2018 року.
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини, а саме те, що позивач дізналась про наявність оскаржуваної постанови тільки 05 лютого 2020 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження її представником - не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред'явленням позову аж до 18 лютого 2020 року.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду з позовом неповажними.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України» роз'яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №805/3080/18-а.
Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові по справі №813/3950/17 від 25.10.2018 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об'єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене та факт визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду ФОП ОСОБА_1 - не поважними, суд зазначає, що позивач має право звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на підтвердження їх поважності.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав та наданням доказів на підтвердження їх поважності.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Польській узвіз 6, код ЄДРПОУ 41820248), про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД1229/938/НП/АВ/ІП/ФС/182 від 28 грудня 2018 року, винесеної Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради, про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.